Завальнюк А.В., Васильєва С.О.

ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ РОБОТИ СЕРЦЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ

Надзвичайна напруженість навчальної та позанавчальної роботи, соціальна незрілість студентів, низька фізична підготовленість, невміння організувати свою працю — усі ці фактори, що створюють умови для перевтоми студентів, нервових, серцево-судинних та інших захворювань. За даними Лук'яненко Г.Ф., Скорохода В.М., Ленів М.Ф. (1992) в кінці першого та другого семестрів навчання у 30% обстежуваних студентів виявлено підвищення тиску крові, у 60% зареєстровані невротичні ознаки, у 40% — погіршення зору, у 20% — загострення хронічних хвороб.

В період екзаменаційної сесії студентів активна розумова діяльність в поєднанні з високим нервово-емоційним напруженням досить часто є першопричиною перевтоми, зниження захисних функцій організму, загострень захворювань, які раніше не проявлялись. Емоційні перенавантаження особливо шкідливі за умов зменшення рухової активності студентів, зловживання алкоголем, паління. Наслідком впливу цих факторів є спазм коронарних судин і посилене утворення наднирниками катехоламінів, які, в свою чергу, підвищують здатність крові до звертання. Розвитку атеросклерозу, закупорці судин атеросклеротичними бляшками сприяє гіперхолестеринемія (підвищений вміст холестерину в крові) і переїдання.

Відсутність адекватних реакцій системи кровообігу на емоційні подразники спричиняє такі серцево-судинні захворювання як гіпертонічна хвороба, коронарна недостатність тощо. Однією з причин формування коронарної недостатності у студентів є екзаменаційний стрес і пов'язане з ним нервово-емоційним напруження, збільшення вмісту холестерину в крові. Встановлено, що вміст холестерину, жирів і жироподібних речовин в крові студентів в період першої половини екзаменаційної сесії різко підвищується, а під кінець сесії істотно знижується (Б.М.Федоров, 1977).

Активізація функцій системи кровообігу у студентів в умовах екзаменаційного стресу не рідко досягає величин, характерних для спортсменів в передстартовому періоді. Проте у спортсменів це напруження і викликані ним зміни внутрішнього середовища за умови виконання тренувальних чи змагальних навантажень швидко нормалізуються. У студентів, які не мають такої фізичної розрядки, дане напруження може призвести, особливо під кінець сесії, до порушень діяльності серця, зниження працездатності, небажання вчитися.

Встановлено ряд особливостей реакції серцево-судинної системи студентів-спортсменів на екзаменаційний стрес (П.Д.Плахтій,1996). Безпосередньо перед екзаменом у обстежуваних осіб спостерігається істотне збільшення ЧСС (на 20%), систолічного тиску (на 10%) та величини систолічного об'єму кровообігу (СОК на 9%). Діастолічний тиск крові при цьому майже не змінився. В силу відзначених змін ЧСС і СОК, перед екзаменом істотно зростала величина хвилинного об'єму кровообігу (Табл. 1)

Табл.1. Функціональний стан системи кровообігу студентів факультету фізкультури в стані спокою, в умовах екзаменаційного стресу і після екзамену

Досліджувані показники	Період досліджень
	Стан Спокою	Перед екзаменом	На екзамені	Після екзамену
1. ЧСС, ск/хв	66,1±0,90	79,6±1,44 p<0,01	87,4±1,43 р<0,001	81,3±1,2 р<0,001
2. Рmах, мм рт.ст.	112,0±1,05	123,5±1,12 р<0,001	131,4±1,24 р<0,001	125,5±1,04 р<0,001
3. Рmin, мм рт.ст.	68,4±0,86	63,8±0,66	72,2±1,1	71,5±0,78 р<0,02
4. Рпульс, мм рт.ст.	44,2±1,0	55,2±1,12 р<0,001	59,3±1,71 р<0,001	53,8±1,21 р<0,001
5. СОК, мл	67,5±0,97	73,4±1,1 р<0,001	73,1±1,3 р<0,001	70,8±0,9 р<0,02
6. ХОК, л/хв.	4,46±0,1	5,84±0,15 р<0,001	6,39±0,2 р<0,001	5,76±0,14 р<0,001
7. КВ, ум.од.	1,49±0,05	1,44±0,04	1,47±0,06	1,50±0,04

Зниження КВ в умовах фізичних навантажень вказує на високий рівень натренованості серцево-судинної системи обстежуваних осіб. В умовах екзаменаційного стресу КВ відображає, ймовірно, рівень емоційно-стресового напруження.

На екзамені, після того, як студент взяв білет, функціональні зрушення серцево-судинної системи стають більш істотними. Так, ЧСС в порівнянні з станом спокою збільшується на 32% (р < 0,001), майже на 17% зростає систолічний і на 6% діастолічний тиск крові. В період екзамену істотно зростає СОК (р < 0,001) і ХОК.

На 5-10 хвилинах після складання екзамену спостерігається зниження показників ЧСС, артеріального тиску, СОК і ХОК, проте всі вони ще істотно вищі рівня спокою. КВ в цей період зростає до 1,5. В багатьох випадках, коли екзаменатор зупиняє студента для виправлення помилки чи неточності, допущеної у відповіді, нами спостерігалось виразне уповільнення частоти серцевих скорочень.

Уповільнення скорочень серця людини з 150 до 100 ск/хв по ходу напружених епізодів, зв'язаних з невдалими відповідями на запитання. Найчастіше брадикардія (зменшення ЧСС) відзначається у відповідальних ситуаціях, які вимагають зібраності, вольового напруження, переборення емоцій хвилювання. Разом з тим уповільнення скорочень серця не виникає, коли переважають емоції хвилювання.

Зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи в умовах екзаменаційного стресу у спортсменів різної спеціалізації не суттєві. В цей період можна відзначити лише більш виразне збільшення систолічного і діастолічного тисків у спортсменів, які спеціалізуються з гімнастики, важкої атлетики, спортивних ігор і одноборств.

У студентів, які систематично займались фізичною культурою, нервово-емоційне напруження не викликає істотних негативних вегетативних зрушень в організмі. Такі студенти тривалий час здатні підтримувати високий рівень розумової працездатності.