Психология и социология /9. Педагогическая психология

Бондаренко Л.О., Коломоєць Г.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості мотиваційної сфери студентів та курсантів

Актуальність дослідження. Потреба в пізнанні - одна з головних людських потреб, на основі якої відбувається освоєння індивідом багатовікового людського досвіду. У різні періоди життя людини змінюються об'єкти його інтересу, форми і способи придбання знань, проте потреба в пізнанні як внутрішньо властиве людині властивість, з роками не тільки не притупляється, але і отримує свій подальший розвиток.

Мотивація є однією з основних категорій психології, що дозволяє зрозуміти спонукальні механізми поведінки людини. Її вивчення стає можливим при цілеспрямованому вивченні активності особи та чинників, які впливають на її поведінку і діяльність. Мотив визначає мету діяльності – що саме та чому вона вчинює так, а не інакше. Мотив є своєрідним стимулом, який спрямовує людину до здійснення того чи іншого діяння; без мотивів неможлива жодна діяльність.

Вивчення та аналіз мотивів дозволяють зрозуміти причинну зумовленість поведінки курсантів й студентів, адже, як правило, вона зумовлюється не одним, а декількома мотивами, та залежить від їх ієрархічного підпорядкування. Наприклад, навчання в ВНЗ може мати декілька мотивів: оволодіння професією, розширення кругозору, зміна соціального статусу, бажання отримати вищу освіту тощо. Чим більш складноструктурована майбутня діяльність, тим більше мотивів, які спонукають до оволодіння нею.

Відзначимо, що багатогранність мотивації обумовлює специфіку вивчення її змісту, структури, методів. Як складний психологічний феномен вона досліджувалася багатьма видатними зарубіжними, російськими та українськими психологами (В.Г. Асєєв, Ж. Піаже, С.Л. Рубінштейн, Д.М. Узнадзе та ін.). Безпосередньо мотивацією навчальної діяльності займалися Л.І. Божович, А.Б. Орлова, В.І. Панова, В.В. Рубцева та ін.; мотивацію діяльності

працівників ОВС вивчали А.П. Москаленко, Д.О. Кобзін, А.А. Стародубцев, Н.І. Ковальчишина та ін.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу навчання, який міг би бути основою формування мотиваційної сфери учнів. У зв'язку з цим виникають суперечності між існуючим станом мотивації навчання у студентів і сучасними вимогами до їх учбової активності; між потребами практики в науково-обґрунтованих рекомендаціях по управлінню мотиваційною сферою студентів і відсутністю достатніх для цього науково-психологічних знань.

Структура мотивів студента, сформована під час навчання, стає стержнем особистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів - невід'ємна складова частина виховання особистості студента.

Не зважаючи на численні публікації з означеної проблеми, в яких здебільшого розглядають загальні аспекти мотиваційного забезпечення навчального процесу, до проблеми формування спрямованості на успішну професійну діяльність увага майже не приділяється.

Ця проблема особливо актуальна саме для студентів вищих навчальних закладів, адже саме тут відбувається становлення майбутнього фахівця, отримання ним особистісного сенсу в діяльності, від якого значною мірою залежить як його успіх, так і прогрес суспільства.

Об’єкт дослідження – мотиваційна сфера.

Предмет дослідження – психологічні особливості мотиваційної сфери студентів і курсантів.

Мета дослідження - вивчити психологічні особливості мотиваційної сфери студентів і курсантів.

Організація дослідження. Відповідно до мети дослідження були сформовані дві групи випробовуваних, по 30 осіб в кожній групі. До першої групи війшли дівчата, які навчаються на контрактній основі(студенти, напрям психологія), до другої – дівчата, які навчаються на бюджетній основі(курсанти, напрям психологія). Надалі їм були запропоновані методики Т. Елерса (тест для діагностики мотивації на уникнення невдач та тест для діагностики мотивації на досягнення успіху) необхідні для більш всебічного та глибокого вивчення рівня домагань, виявлення превалюючої тенденції у вирішенні складних питань та методика «Мотивація навчання у ВУЗі» - методика Т.І. Ільіной.

В якості метода статистичної обробки даних був використан t – критерій Стьюдента.

Висновки. Не дивлячись на пошуковий характер нашого дослідження отримані результати, дозволяють стверджувати, що курсанти більш мотивовані на уникнення невдач та схильні прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності порівняно зі студентами контрактної фори навчання. Можливо це відбувається тому, що вони бачать в обраній професії свій подальший життєвий шлях та прагнуть до вдосконалення себе та своєї діяльності.

Курсанти більш мотивовані на навчання, тому навчання на бюджетній основі вимагає гарних показників (оцінок) у навчанні. Також домінантою у вихованні курсантів завжди є дисципліна, яка є основою сумлінного навчання. У студентів більше можливостей в період навчання займатися відволікаючими справами.

На нашу думку, для підвищення рівня мотивації студентів та курсантів на навчання та оволодіння майбутньою професійною діяльністю важливим є: 1) наближення форми та змісту занять до практичної діяльності; 2) здійснення цілеспрямованої виховної роботи, зокрема, обговорення позитивних прикладів з професійної діяльності викладачів; 3) надання психологічної допомоги при вирішенні особистісних та міжособистісних проблем з акцентуванням уваги на особливостях «Я-концепції» та визначенням можливостей їх зміни в позитивному напрямі.