Біологічні науки/Структурна
ботаніка і фізіологія рослин
Пюрко О.Є., Басовська С.О.
Мелітопольський державний педагогічний університет ім.
Б.Хмельницького
Реальна і потенційна продуктивність Portulaca oleraceaе L. ПРИ
ЗАСОЛЕННІ І БЕЗ НЬОГО
Насіння Portulaca oleraceaе L.
гладке, блискуче, чорно-буре, зі слабкопомітним сітчасто-крапковим малюнком
(рис. 1).
Аналізуючи дані по масі однієї насінини і кількості насіння у рослин
простежується закономірність (табл. 1). У Portulaca
oleraceaе L. на
засоленому ґрунті насіння дрібне, а у Portulaca
oleraceaе L. в
контролі більші. І в результаті вивчення реальної і потенційної насіннєвої
продуктивності в контролі і при засолені (табл. 1). Встановлено, що у рослин Portulaca
oleraceaе L. в
контролі проростає насіння 75%, а на засолені - 58% (табл. 2).
Повна реалізація потенційної продуктивності Portulaca oleraceaе L. можлива лише за наявності сприятливих умов для його життєдіяльності [2].
Особливості індивідуального розвитку рослини визначаються генотипом, нормою
реакції і рівнем її реалізації в
фенотипі, що здебільшого, залежить від умов навколишнього середовища, в тому
числі і від водозабезпечення протягом вегетації [3].


Адаптація Portulaca oleraceaе L. може оцінюватися відповідно до рівня
варіабельності фізіолого-біохімічних параметрів і анатомо-морфологічних
адаптованих перебудов на різних рівнях організації протягом онтогенезу, які
характеризують «надійність» певного генотипу. При цьому продуктивність рослини,
як кінцевий інтегральний показник, остаточно показує ступінь впливу діючого
фактора на рослину, а аналіз складових продуктивності, в певній мірі, дозволяє
з’ясувати основні напрямки і розміри цього впливу [1,4,5].
Відповідно до цього, з’ясування якомога більшої кількості
причин зменшення продуктивності, виявлення основних напрямків і глибини впливу
стресів, в даному випадку - засолення, складають необхідну передумову для
розробки науково-обгрунтованих технологій вирощування рослин з метою
раціонального та ефективного використання засолених і рослинних ресурсів у
конкретних районах.
Нами встановлено, що енергія проростання в контролі найбільша, коли
пророщували насіння у воді, а найменша - в 0,5 %-вому розчині NaCl.
На засоленому ґрунті енергія проростання найменша у воді, а найбільша - в
0,5 %-вому розчині NaCl, тому що рослини виросли з такого насіння,
характеризуються більш низькою інтенсивністю обміну, але є більш стійкими до
засолення.
Таблиця 1.
Продуктивність Portulaca
oleraceaе L.
|
Варіант досліду |
Вид |
Діаметр насінини, мкм |
Маса насіння, мг 1000 шт |
Маса однієї насінини мг |
Насіннєва
продуктивність |
Коефіцієнт насіннєвої про-дуктивності |
|
|
Потен-ційна |
Реаль- на |
||||||
|
Засолення |
Portulaca oleraceaе |
875,6 ±1,3 |
360 ± 0,9 |
0,36 ±0,9 |
500 ±100 |
50 ± 0,7 |
0,58 ± 0,5 |
|
Контроль |
908 ± 1,4 |
390 ± 1,2 |
0,39 ±1,1 |
250 ± 40 |
120 ± 1,2 |
0,75 ±0,7 |
|
|
Дата |
Вид |
Розчин |
Енергія проростання, % за добу |
Вид дослі-ду |
|||||
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||
|
25.01. |
Portulaca oleraceaе |
Н2О |
15±0,1 |
21±0,2 |
35±0,3 |
48±0,5 |
61±0,6 |
75±0,8 |
Конт-роль
|
|
25.01. |
Н2О |
3±0,1 |
9±0,1 |
15±0,2 |
29±0,3 |
44±0,4 |
58±0,6 |
Засо-лення |
|
|
2.02. |
NaCl 0,3% |
10±0,1 |
16±0,2 |
38±0,4 |
49±0,5 |
61±0,6 |
65±0,7 |
Конт-роль |
|
|
2.02. |
NaCl 0,3% |
7±0,1 |
12±0,1 |
29±0,3 |
37±0,4 |
49±0,5 |
63±0,6 |
Засо-лення |
|
|
6.02 |
NaCl 0,5 % |
9±0,1 |
15±0,1 |
21±0,2 |
36±0,4 |
41±0,1 |
50±0,5 |
Конт-роль |
|
|
6.02. |
NaCl 0,5% |
13±0,1 |
21±0,2 |
30±0,3 |
41±0,4 |
50±0,5 |
67±0,7 |
Засо-лення |
|
Таким чином, вивчивши функціональні особливості Portulaca oleraceaе L. встановлено, що в контролі насіння P. oleraceaе крупніше, ніж на засоленому
ґрунті. В результаті вивчення потенційної та реальної продуктивності насіння в
контролі проростає 75%; а на засолені 58%. Енергія проростання насіння в 0,5%
розчині NaCl на засоленому ґрунті найбільша, про що свідчить низька
інтенсивність обміну, але висока стійкість до засолення.
Список використаних джерел
1.
Лотова Л.И.
Ботаника. Морфология и анатомия высших растений /Л.И.Лотова. – Москва: КомКнига, 2007. – 512 с.
2.
Мусієнко М.М. Екологія рослин /М.М. Мусієнко. – Київ:
Либідь, 2006. – 432 с.
3.
Строгонов
Б.П. Физиологические основы солеустойчивости растений /Б.П.Строгонов. - М.:
Наука, 1982. – С. 366-372.
4.
Удовенко
Г.В. Солеустойчивость культурных растений /Г.В. Удовенко. – Л.: Колос, 1977.
– С. 3-14.
5. Zhu J.-K. Plant Salt
tolerance/ J.-K. Zhu / TRENDS in Plant Science. – 2001. – Vol. 6, №2. – P. 66-71.