Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Богомол Н.В., студентка ОКР спеціаліст Громик М.В. студентка ІV курсу Бровко О.В., студентка ІV курсу Ткачова А.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив рістстимуляторів на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин перців

Штучна регуляція росту і розвитку рослин за допомогою біологічно активних речовин є перспективним напрямкмком сучасного аграного виробництва. Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають стимулятори росту та росзвитку [1].

Серед овочевих рослин, що входять в раціон харчування людини, перець займає одне з головних місць, оскільки його плоди мають не тільки високі смакові, дієтичними та поживними властивостями але також відрізняються підвищеним вмістом вітамінів. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях перців СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту «Антей» обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – аналогами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП) [2]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту перців під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.). Зокрема встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження вмісту азоту у корінні та стеблах і зростання його вмісту у листках і плодах, як у контролі так і у досліді.

На нашу думку, це свідчить про інтенсивний гідроліз білків та їх відтік до нових атрагуючих центрів – плодів. Досліджено, що застосування рістстимулюючих препаратів інтенсифікувало процес відтоку азотмітких сполук з стебел та листків та накопичення їх у плодах, яких на оброблених стимуляторами рослинах закладалося більше ніж у контролі. Також зафіксовано зниження вмісту азоту у корінні в період активного росту та карпогенезу і зростання його наприкінці вегетаційного періоду.

Окрім цього, звертає на себе увагу той факт, що за дії стимуляторів росту відбувалося більш інтенсивне накопичення білкового азоту у плодах в першій половині вегетації, та більш швидкий їх гідроліз в другій половині вегетації в порівнянні з контролем. Ми вважаємо, що це пов’язано з посиленим навантаженням рослин урожаєм під впливом стимуляторів росту.

Нами встановлено, що за обробки рослин 1-НОК кількість плодів на рослині за три основних вибірки в середньому становила 6,03±0,29 шт., при застосуванні ГК₃ – 7,17±0,33 шт., а за дії 6-БАП 7,12±0,26. У контролі кількість плодів на рослині складала 5,53±0,26.

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом рістстимуляторів інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються.

Література

1. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.