Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Топчій О.В., студентка ІV курсу Піскорська Т.В., студентка ІV курсу Юра К.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту і розвитку рослин на динаміку накопичення вуглеводів в культурі баклажана

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].

Томати – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Їх плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].

Оскільки суть змін характеру донорно-акцепторних відносин полягає в перерозподілі потоків асимілятів між органами рослини, то для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за допомогою регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку нагромадження і розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.

У 2013 р. дослідження проводили на насадженнях баклажанів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Загальний вміст цукрів (моно- і дисахаридів) та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту баклажанів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.). Зокрема встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження різних форм вуглеводів у вегетативних органах та накопичення їх у плодах, як у досліді так і у

контролі. За дії стимуляторів росту спостерігався більш інтенсивний відтік редукуючих цукрів та дисахаридів з коріння до стебел ніж у контролі. Одночасно зафіксовано більш швидке накопичення цукрів у листках оброблених стимуляторами росту у порівнянні з контролем.

Аналіз динаміки накопичення цукрів у плодах свідчить за дії стимуляторів 1-НОК та 6-БАП відбувалося швидке їх накопичення у другій половині вегетації переважно за рахунок редукуючи форм. Даний показник перевищував контроль на 7-10%. При застосуванні ГК₃ вміст цукрів у плодах був стабільно високим і близьким до контролю.

За результатами наших досліджень встановлено, що в корінні вміст крохмалю в кінці вегетаційного періоду зростав, а в листках та стеблах протягом вегетації зменшувався. Більш інтенсивно це відбувалося в стеблах у другій половині вегетаційного періоду. Однак в цілому вміст крохмалю в листах вищий ніж у стеблах та корінні і нижчий ніж у плодах.

Максимальні значення вмісту крохмалю зафіксовані у плодах в середині вегетації з наступним зниження у кінці. Такі зміни у процесах накопичення та перерозподілу вуглеводів за дії стимуляторів росту зумовлювали зростання середньої маси плоду. Зокрема за дії 1-НОК даний показник становив 143,97 г, при обробці ГК₃ – 125,23 г, а при застосуванні 6-БАП – 137,46 г. У контролі маса одного плоду становила 112,11 г.

Література

1. Белоногов Д. Е. Влияние гиббереллина и 6-бензиламинопурина на урожай семян и сухой массы клевера лугового / Д. Е. Белоногов, Т. А. Калининская, // Физиология растений. – 1983. – Т. 30, вып. 4. – С. 724-730.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.