Біологічні науки/6.
Мікробіологія
Студентка Савенко І.В.
Національний університет
харчових технологій, Україна
Антимікробна
активність поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ
7405
Останнім часом спостерігається
підвищення резистентності мікроорганізмів до існуючих біоцидів, що зумовило
пошук альтернативних рішень [1, 2]. З літератури [3]
відомо, що такими препаратами можуть бути мікробні поверхнево-активні речовини
(ПАР) завдяки своїм антимікробним властивостям. Так, як мікробні ПАР є
безпечними для людини та навколишнього середовища, то можуть знайти потенційне
використання у медицині, агропромисловому секторі та харчовій промисловості.
Раніше [4] на кафедрі біотехнології і
мікробіології було показано антимікробні властивості препаратів ПАР Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 та Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 щодо деяких
фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas
та Xanthomonas. Показано, що за
присутності ПАР штаму ІМВ В-7405 у концентрації (0,085–0,85 мг/мл), число
клітин досліджуваних фітопатогенів скоротилося на 95–100 %.
Мета даної роботи – дослідити антимікробну
дію препаратів поверхнево-активних речовин N.
vaccinii ІМВ В-7405 щодо бактерій Bacillus
subtilis та Escherichia сoli.
Продуцент ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405 вирощували на середовищі з гліцерином (1,5
%, об’ємна частка). Як посівний матеріал використовували культуру з
експоненційної фази росту, вирощену на середовищі з 0,5 % (об’ємна частка)
гліцерину.
Для досліджень використовували такі
препарати: препарат 1 – супернатант культуральної рідини; препарат 2 – розчин
очищених ПАР, виділених екстракцією сумішшю Фолча (хлороформ і метанол у
співвідношенні 2:1) з супернатанту культуральної рідини (препарату 1).
Як тест-культури використовували
бактерії: Bacillus subtilis БТ-2
(вегетативні клітини і спори) та Escherichia
сoli ІЕМ-1. Для встановлення антимікробних властивостей використовували
метод Коха: виживання клітин визначали як відношення кількості живих клітин у
зразках, підданих дії ПАР, до кількості клітин у вихідній суспензії і виражали
у відсотках.
Дослідження показали, що у випадку дії
препаратів N. vaccinii ІМВ В-7405
пригнічувався ріст усіх досліджуваних бактерій (таблиця). Антимікробну дію щодо тест-культур визначали за внесення
препаратів ПАР різного ступеня очищення з концентрацією ПАР (0,085–0,021 г/л).
Варто зазначити, що із зниженням концентрації ПАР у препаратах відсоток
виживання клітин бактерій зменшувався.
Таблиця
Виживання бактерій B. subtilis
БТ-2 та E. сoli ІЕМ-1 за дії
препаратів ПАР різного ступеня очищення N.
vaccinii ІМВ В-7405
|
Препарат ПАР |
Концентрація ПАР, г/л |
Виживання клітин, % |
||
|
B. subtilis БТ-2 (14 год) |
B. subtilis БТ-2 (спори) |
E. сoli ІЕМ-1 |
||
|
Препарат 1 |
0,085 |
7,2 |
29,8 |
31,2 |
|
0,042 |
5,8 |
28,9 |
29,6 |
|
|
0,021 |
5 |
27,6 |
16,8 |
|
|
Препарат 2 |
0,085 |
6,7 |
25,8 |
13,2 |
|
0,042 |
5,9 |
23,6 |
8,4 |
|
|
0,021 |
4,7 |
22,7 |
5,2 |
|
Примітка: Кількість клітин до внесення препаратів ПАР становила: B. subtilis БТ-2 (14 год) – 9×104,
B. subtilis БТ-2 (спори) –
2,25×105, E. coli
ІЕМ-1 (добова культура) 2,5×105.
Обробка обома препаратами ПАР
спричинювала загибель вегетативних клітин B.
subtilis БТ-2 на 92–95 %. В свою чергу, відсоток виживання спор B. subtilis БТ-2 за дії препаратів 1 та
2 був вищим і становив 23–30 %. Порівняно із вегетативними клітинами B. subtilis БТ-2, виживання яких було
найнижчим, найефективніше пригнічував ріст бактерій E. сoli ІЕМ-1 препарат 2, за внесення якого відсоток виживання
клітин зменшувався до 5 %.
Отже, проведені дослідження показали,
що препарати ПАР різного ступеня очищення N.
vaccinii ІМВ В-7405 можуть бути використані для створення антимікробних
препаратів медичного, сільськогосподарського та харчового призначення.
Література:
1.
Wang
H.H., Schaffner D.W. Antibiotic resistance: how
much do we know and where do we go from here? // Appl. Environ. Microbiol. –
2011. – Vol. 77, № 20. – Р. 7093–7095.
2.
McCluskey S.M.,
Knapp C.W. Predicting antibiotic resistance,
not just for quinolones // Front.
Microbiol. – 2011. – Vol.
2, № 178. – Р. 356–358.
3.
Luna
J.M., Rufino R.D., Sarubbo L.A. at
al. Evaluation antimicrobial and antiadhesive properties of
the biosurfactant lunasan
produced by Candida sphaerica UCP
0995 //
Curr. Microbiol. – 2011.
– Vol. 62, № 5. – P.
1527–1534.
4.
Pokora K.A., Chebotarova K.V.
Antimicrobial activity of exocellular metabolites Acinetobacter calcoaceticus IMV B-7241, Rhodococcus erythropolis IMV AC-5017, Nocardia vaccinii K-8 on phytopathogenic bacteria // Ukr. Food J. – 2012.
– Vol. 1, №
2. – P. 35–38.