Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н., доц. Новицька С.С., спец. Ромасюк А.В.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

ОСНОВНІ МОДЕЛІ ПОКРИТТЯ ЗБИТКІВ ВІД НАДАННЯ УНІВЕРСАЛЬНИХ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

Конкуренція на ринку послуг поштового зв’язку за наявності досконалої регуляторної функції держави є могутнім чинником, який стимулює підвищення ефективності національного оператора поштового зв’язку. Однак низька конкурентоспроможність національного оператора поштового зв’язку, недоліки в регулюванні ринку послуг поштового зв’язку призводять до виникнення тенденцій, які можуть порушити стабільність у наданні універсальних послуг поштового зв’язку.

З іншого боку, низький рівень конкуренції на деяких сегментах ринку поштових послуг робить національного оператора поштового зв’язку монополістом, який не зацікавлений у зниженні цін і поліпшенні якості послуг, що надаються.

Отже, лібералізація ринку послуг поштового зв’язку та реструктуризація національного оператора поштового зв’язку повинні проводитися одночасно із створенням так званого коридору стабільності й ефективності, тобто створення належних умов і стимулів для стабільної й ефективної діяльності національного оператора поштового зв’язку.

Вирішення проблеми зменшення збитковості надання національними операторами універсальних послуг поштового зв’язку є найважливішим завданням усіх країн світу. Світовий досвід свідчить, що існує щонайменше три основні моделі покриття збитків від надання універсальних послуг поштового зв’язку:

модель № 1: фінансова підтримка національного оператора поштового зв’язку урядом за рахунок коштів державного бюджету;

модель № 2: створення так званої зарезервованої області для постачальника універсальних послуг поштового зв’язку – певного сегмента ринку послуг поштового зв’язку, який законодавчо закріплений виключно за національним оператором поштового зв’язку;

модель № 3: фінансування з Фонду універсальної служби, який формується за рахунок спеціального податку, що стягується з операторів поштового зв’язку за експлуатацію поштових послуг.

Переваги фінансової підтримки (модель № 1):

- прозорість і відкритість процедури формування джерела;

- можливість мотивації національного оператора поштового зв’язку, встановлюючи залежність обсягів державного фінансування з результатами незалежної оцінки якості надання універсальних послуг поштового зв’язку;

- наявність більш ефективних механізмів контролю використання;

- більш проста процедура внесення змін до порядку використання;

- можливість контролю ефективності використання.

Недоліки фінансової підтримки (модель № 1):

- більша залежність від політичних змін; значна адміністративна тяганина надання підтримки.

Переваги зарезервованої області (модель № 2):

- можливість поступової лібералізації ринку (приклад – ЄС).

Недоліки зарезервованої області (модель № 2):

- не працює у разі неефективної регуляторної політики (приклад – Україна сьогодні); ефективність дії суттєво залежить від досконалості знань про національний ринок послуг поштового зв’язку, про витрати універсальних послуг і моделі їх оцінок;

- непрозорість;

- слабка мотивація національного оператора поштового зв’язку щодо підвищення ефективності та якості послуг поштового зв’язку;

- більша залежність від коливань на ринку (за малих обсягів може не давати достатнього прибутку для розвитку).

Переваги Фонду універсальної служби (модель № 3):

- більш рівномірний розподіл витрат на підтримку універсальних послуг;

- більша гнучкість і передбачуваність, ніж для зарезервованої області;

- можливість прогресивної залежності від обсягів і прибутків операторів поштового зв’язку.

Недоліки Фонду універсальної служби (модель № 3):

- більші адміністративні витрати;

- неефективність за наявності слабкої конкуренції;

- залежність від обсягів і прибутків операторів поштового зв’язку.

Саме ці три моделі підтримки своїх універсальних послуг, як правило, використовує більшість країн світу.

За результатами аналізу представлених моделей та враховуючи існуючі фінансові можливості держави, пропонується до реалізації модель № 4, яка передбачає, що державна підтримка національного оператора поштового зв’язку має здійснюватися шляхом створення умов для його інтенсивного розвитку.
Ключовими моментами такої моделі мають стати:
- оптимізація мережі поштового зв’язку, приведення її до стану збалансованості з існуючим попитом на послуги поштового зв’язку та у відповідність із світовими тенденціями;
- збалансоване тарифне регулювання, відповідно до якого тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку повинні цілком відшкодовувати витрати, необхідні для їх надання, включаючи відповідний рівень рентабельності для залучення необхідних інвестицій. Таким чином, водночас повинно здійснюватись поступове скорочення витрат національного оператора на утримання мережі поштового зв’язку, приведення тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку до рівня, більшого, ніж їх собівартість.