Экономические науки / 10. Экономика предприятия

Спектор Борис Семенович

Одесский Национальный политехнический университет, Украина

Поняття якості в сучасному менеджменті

У сучасних умовах переходу до ринкової економіки серед безлічі проблем, пов’язаних із забезпеченням, виживанням і наступним нормальним розвитком підприємства й організації, головною і вирішальною є проблема якості продукції, робіт і послуг. Найближчими роками в найкращому становищі опиняться ті підприємства, що зможуть забезпечити не тільки найвищу продуктивність праці, а й високу якість, новизну та конкурентоспроможність продукції. Поняття і строки, використовувані у сфері управління якістю, визначаються міжнародними і національними стандартами. По-перше наведемо сутність поняття «якість». Наведемо визначення, що розроблені різними науковцями, визначено у нормативно-правових актах та наведені у міжнародних та національних стандартах. Якість – комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг та інше 
[1, с. 71]. Якість – це сукупність характеристик об’єкта щодо його спроможності задовольняти встановлені і передбачувані потреби [1, с. 428].

Управління якістю як самостійна область наукової та практичної діяльності почало формуватися на початку ХХ століття. У 1905 році з’являється система Ф. Тейлора, яка виділяє 4 етапи в управління якістю: контроль якості, управління якістю, забезпечення якості, загальне управління якістю [2, с. 72].

Системний підхід до управління якістю продукції в СРСР розвивався з 50-х років XX ст., починаючи зі створення простих систем, а потім із розвитком теорії і практики, виробництва переходив до все складніших. Значний внесок у розвиток систем якості зробили вчені Держстандарту СРСР і його головного інституту – Всесоюзний науково-дослідний інститут системних досліджень
[2, с. 454]. Саратовська система організації бездефектного виготовлення продукції (БВП) була задачею ВТК (відділ технічного контролю) або замовникові з першого представлення, розроблена на підприємствах Саратовської області в середині 50-х років, була спрямована на створення умов, що забезпечують виготовлення продукції без відхилень від технічної документації [2, с. 454]. В основі системи БВП лежала кількісна оцінка якості праці. Якість праці характеризувалася відсотком здавання продукції з першого пред’явлення за звітний відрізок часу (зміна, тиждень, місяць). Оцінювалася якість праці окремого виконавця, бригади, ділянки, цеху, підприємства. Залежно від значення якості праці визначався розмір премії [3, с. 455]. Управління якістю охоплює частину функцій управління, спрямованих на досягнення цілей у сфері якості. Цілі в сфері якості передбачають створення на підприємстві умов, в яких можливо контролювати, регулювати якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко змінювати встановлені вимоги [3, с. 46]. Управління якістю – аспекти виконання функції управління, які визначають політику, цілі та відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в рамках системи якості [3, с. 37].

Список використаних джерел:

Груба Г.І. Розвиток менеджменту якості в Україні: теорія, методологія, стратегія державної політики : монографія / Г.І. Груба. – К. : ТОВ “ДКС центр”. – 2009. – 364 с.

Гура В.Л. Потенціал якості підприємства як невід’ємна складова конкурентоспроможного потенціалу підприємства / В.Л. Гура, О. Наумова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2008. – №3. – Т.1. – С. 187-191.

Дорошко О.О. Особливості менеджменту якості в Україні / О.О. Дорошко // Інвестиції: практика та досвід. – 2011.  – №5. – С. 21-24.