Экономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

Аспірант Давидкова Н.М.

Класичний приватний університет, Україна

Проблеми функціонування банківського сектору України

Нині банківській сфері економіки належить функція перерозподілу вільних коштів та їх спрямування до підприємницького сектору. Банки як посередники у перерозподілі наявних фінансових ресурсів мають значний вплив на національну економіку. Від ефективності їх функціонування залежить стабільність та економічне зростання, так світова фінансова криза 2008-2009 рр. виявила недосконалість банківської системи України та позначилася на фінансовому становищі підприємницького сектору країни.

Проте, на підставі дослідження показників діяльності банківського сектору економіки виявлено певні проблеми його функціонування:

1. Зменшення банків з іноземним капіталом, які є одним з основних джерел надходжень іноземних інвестиції в економіку України, стимулом для конкуренції вітчизняних банків щодо надання якісних послуг, посилення міжбанківської конкуренції. Так, якщо у 2010 році їх кількість дорівнювала – 55 одиниць, то у 2013 лише 49.

2. Протягом 2010-2013 рр. відслідковується тенденція сповільнення приросту до попереднього року капіталу банків, що є негативним фактором, який впливає на фінансовий стан банків. Темпи приросту капіталу банків у порівнянні до попереднього року поступово сповільнуються, і, якщо у 2010 році цей показник склав 19,58 %, то у 2012 році вже – 8,90 %, а у 2013 році – лише 7,08 %.

3. Незважаючи на зростання та позитивні темпи приросту активів банків за останні чотири роки, тенденція до зменшення їх співвідношення до ВВП (у 2013 р. до 78%) створює нестабільну ситуацію. слід відмітити значну незбалансованість банківського сектору України – більшість банківських активів (64%) сконцентровано в 15 найбільших банках.

У таблиці 1 наведено показники функціонування банківської системи України, аналіз яких надав можливість зробити наступні висновки [1].

Отже, коефіцієнт надійності поступово збільшується з 13,13% у 2007 р. до 17,74% у 2013 р. Щорічне збільшення цього показника свідчить про зменшення рівня залежності банків від залучених коштів, а отже, збільшення надійності. Коефіцієнт фінансового важеля є оберненим показником до коефіцієнта надійності, він досяг свого максимального значення у 2007 р. і склав 7,61. Зменшення цього показника свідчить про зниження ділової активності, але про підвищення фінансової стабільності банківської системи.

Таблиця 1

Динаміка показників банківської системи України за 2007-2013 рр. (розраховано за даними [2])

Показники	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Коефіцієнт надійності	0,1313	0,1478	0,1505	0,1712	0,1730	0,1768	0,1774
Коефіцієнт фінансового важеля	7,61	6,77	6,64	5,84	5,78	5,66	5,64
Коефіцієнт захищеності власного капіталу	0,404	0,314	0,32	0,287	0,251	0,234	0,208
Мультиплікатор капіталу	8,90	8,16	8,70	7,92	7,79	7,49	7,31
Коефіцієнт рентабельності статутного капіталу	0,15	0,09	-0,32	-0,09	-0,04	0,03	0,01
Ефективність використання власного капіталу	0,095	0,061	-0,334	-0,095	-0,050	0,029	0,007
Коефіцієнт активності використання строкових депозитів	0,30	0,27	0,23	0,28	0,30	0,34	0,36

Дані коефіцієнту захищеності власного капіталу свідчать про зниження захищеності власного капіталу від інфляції, оскільки частка капіталу, що розміщена у власних капіталізованих активах, щорічно зменшується.

Мультиплікатор капіталу показує, яку кількість гривні активів повинна забезпечувати кожна гривня власного капіталу. За 2007-2013 рр. бачимо зменшення показника з 8,90 до 7,31. Чим вищий рівень мультиплікатора, тим вищий ступінь ризику банкрутства. Водночас чим вищий мультиплікатор, тим вищий потенціал для більш високих виплат власникам (акціонерам) [1].

Коефіцієнт рентабельності статутного капіталу вказує на кількість грошових одиниць прибутку, що приходиться на одну грошову одиницю внеску у статутний капітал. Ефективність використання власного капіталу характеризує коефіцієнт його рентабельності (у 2009-2011 рр. коефіцієнт мав негативне значення). Коефіцієнт активності використання строкових депозитів (характеризує діяльність щодо розвитку депозитної клієнтської бази) щорічно зростає, що свідчить про ефективну депозитну політику банків.

Одним з основних напрямів діяльності банків на сучасному етапі – є збільшення капіталу, довіри до банків, підвищення рентабельності активів. На основі проведено аналізу можна зробити такі висновки. Банківська система України сьогодні характеризується високою забезпеченістю власним капіталом, а отже, надійністю. Збільшується рівень залучених коштів до банківських депозитів. Зросла частка кредитів, наданих юридичним особам, що свідчить про зростання кредитів реальному сектору. Отже, для забезпечення стійкого розвитку банківського сектору державою повинна здійснюватися послідовна політика щодо підтримки вітчизняних банківських установ, регулювання їх діяльності.

Література:

1. Кононова Г.Ю. Сучасний фінансовий стан банківської системи та її ліквідності [Електронний ресурс] / Г.Ю. Кононова. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/4_SND_2013/Economics/3_128265.doc.htm. – Назва з екрана.

2. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.