Онопко Анна Владиславівна – студентка

Науковий керівник: Лаврик-Слісенко Людмила Петрівна

Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського, Україна

Основні макроекономічні показники в економіці

Головним макроекономічним показником у статистиці розвинених країн та міжнародних організацій (ООН, МВФ, МБРР, ЄБРР) вважають валовий внутрішній продукт (ВВП). Він закономірно займає центральне місце і в системі національних рахунків. Проте передбачається також використання валового національного продукту (ВНП), оскільки ВВП не призначений для вимірювання виробництва, яке здійснюється за межами економічної території країни.

Валовий національний продукт (ВНП) – це сумарний обсяг продукції, виробленої за допомогою факторів виробництва (землі, праці, капіталу та підприємницького хисту), що належать представникам певної країни, наприклад, українцям, незалежно від того, де ці фактори розміщені (ресурси) – в Україні чи за кордоном. Наприклад, частку продукції (заробітна плата), яку створив українець, котрий проживає в Росії, США, Великобританії враховують у нашому ВНП, тобто у ВНП України. Навпаки, ту частку продукції (доходу), що вироблена в Україні за допомогою факторів виробництва, які належать іноземцям, вираховують із ВНП України.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – враховує вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах деякої країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці ресурси належать, – громадянам даної країни чи іноземцям. Наприклад, вартість товарів, вироблених за допомогою іноземного капіталу, є частиною українського ВВП.

ВВП розраховують двома методами – за сумою витрат і за сумою доходів.

1. Обрахування за сумою витрат.

Валовий внутрішній продукт визначають як витрати домогосподарств або споживачів (СВ), витрати держави (ДВ), інвестиції (ІВ), чистий експорт(ЧЕ).

ВВП= СВ+ДВ+ІВ+ЧЕ,

2. Обрахування за сумою доходів.

До ВВП входить заробітна плата (ЗП), рентні платежі (РП), проценти за вкладами та цінними паперами (ПЦ), підприємницький прибуток (ПП) й амортизаційні відрахування (А), непрямі податки (НП).

ВВП = ЗП+РП+ПЦ+ПП+А+НП.

Важливий економічний показник поряд із ВНП – чистий національний продукт. Він відрізняється від ВНП на величину амортизаційних відрахувань.

ЧНП= ВНП – А= СВ+ ДВ + ЧЕ + (ІВ – А),

Номінальний ВВП – це ринкова вартість товарів і послуг, виражена у поточних цінах, або ВВП, обчислений у цінах того самого періоду, за який її визначають, тобто у поточних цінах. У багатьох країнах значна частина приросту ВВП припадає на зростання цін, або інфляцію.

Реальний ВВП вимірюється вартістю виробленого продукту за різні роки з використанням цін загального базового року. Отже, реальний ВВП відображає вартість створених товарів і послуг, яку обчислюють у незмінних цінах певного часового періоду, що називається базовим. Використання цін базового року дає змогу проводити кількісне порівняння обсягів продукції та послуг різних років.

Дефлятор ВВП вимірює інтенсивність інфляції (або дефляції), коли є зниження загального рівня цін в країні. Якщо індекс цін виявився більшим за одиницю, це свідчить про дефлювання ВВП (елімінування інфляції). Якщо ж індекс цін менший за одиницю, то провели інфлювання ВВП (очищення номінального ВВП від впливу дефляції). Для України, наприклад, дефлятор ВВП у 1999 р. порівняно з 1990 р. становив 235 765, а у 2000 р. – 3 015 556. Дефлятор ВВП є загальним індексом цін, бо він ґрунтується на вирахуваннях, що враховують усі товари і послуги. Щоправда, вони повністю не збігаються, мають деякі розбіжності.

Отже, дефлятор ВВП – це відношення номінального ВВП до реального ВВП, помножене на 100 відсотків.

Дввп = (Нввп : Рввп) · 100%.

Система національних рахунків (СНР) – це сучасна система збирання та опрацювання бази даних, яку використовують сьогодні практично в усіх країнах світу для макроекономічного аналізу ринкової економіки. Вона дає змогу подати ВВП на всіх стадіях його руху – виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве споживання. Удосконаленню системи національних рахунків особливу увагу приділяли і приділяють міжнародні організації. Йдеться насамперед про ООН.

Діюча система національних рахунків як міжнародний стандарт складається з двох рівнів: зведені рахунки, що характеризують рух ВВП, національного доходу НД, фінансування капіталовкладень, операції з іншими країнами; конкретизовані рахунки, що показують міжгалузеві зв’язки, рух доходів, розподіл і кінцеве їх споживання.

Література:

1. А. А. Григорук, М. С. Палюх, Л. М. Литвин, Т. Д. Літвінова; За ред. А. А Григорука, М. С. Палюха. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Тернопіль. 2002.– 304 с.

2. А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. – Основи економічних знань: Навч. посіб./ - 2-ге вид., перероб. і допов.– К.: Вища шк., 2002 – 543 с.

3. Економічна теорія: Підручник. для студ. вищ. навч. закладів/ За ред. В. Д. Камаева. – 5-е вид., перероб. и доп. Пер. з рос.– Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 630 с.

4. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової .– 2-ге вид., доп. і перероб.– К.: А.П.Н., 2000.

5. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Аналітична економія принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка. 13-е видання. Пер. з анг. – Л.,: Просвіта, 1999.– 650 с.

6. Меньшиков С. М. Нова економіка. Основи економічних знань. Навч. посібник/ – М.: Міжнародні відносини, 1999 - 400 с.