Ланчковська Н. М., Пухальська А. П., к.е.н.

Запорізький національний університет, Україна

Європейський досвід боротьби з безробіттям

Становлення засад соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні передбачає покращення добробуту населення, підвищення його платоспроможності, зменшення безробіття тощо. Однак сучасні кризові явища в економічній та соціальній сферах негативно позначаються на рівні та якості життя населення і, насамперед, найвразливіших його верств. Тому, в умовах сьогодення особливо гостро постає потреба в державній підтримці таких категорій громадян.

Дослідженням проблеми безробіття займаються як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. Зокрема, питанням соціального захисту та його ресурсного забезпечення присвячено праці таких науковців, як Д. Богині, А. Борецької, І. Гнибіденко, Е. Лібанової, Б. Надточія, О. Новікової та ін. Однак в нашій державі відсутній комплексний підхід щодо розв’язання вищезазначених проблем, тому існує потреба в подальших наукових дослідженнях у цьому напрямку.

Безробітні — це особи у віці 15—70, які одночасно задовольняють 3 умовам: не мають роботи, шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів [2].

Для ознайомлення зі станом безробіття, спершу розглянемо динаміку показників безробіття в Україні за 1 квартал 2014 р. (табл. 1). Бачимо, що ринок праці знаходиться у нестабільному стані, відбуваються коливання кількості безробітного населення від 512 до 536 тис., що обумовлено нестабільною політичною та економічною ситуацією.

Поширення безробіття в Україні та ЄС прямо залежить від існування великих індустріальних центрів та економічної активності територій. В Україні на відміну від європейських країн вагомий вплив має сезонне безробіття, адже в жодній з країн ЄС (в тому числі й туристичних Греції, Португалії, Іспанії та Кіпру) не було виявлено явної сезонної циклічності рівня безробіття, в той час як в Україні офіційне число зареєстрованих в залежності від пори року різниться в 1,5 рази. Це пов’язано із великою кількістю зайнятих у певні пори року, а саме у сільському господарстві, будівництві (теплий період), обслуговуванні відпочиваючих (взимку – гірськолижні, влітку – морські курорти).

Таблиця 1 – Зареєстроване безробіття у 1 кварталі 2014 року в Україні [3]

	Кількість зареєстрованих безробітних, на кінець звітного періоду			Середній розмір допомоги за місяць, гривень
	тис. осіб		у % до населення працездатного віку
	Всього	з них отримують допомогу по безробіттю
Січень	525,1	432,4	1,9	1175
Лютий	536,3	442,5	1,9	1141
Березень	512,8	415,2	1,8	1268

Європейське статистичне бюро (Eurostat) нарахувало 26 млн. 200 тис. безробітних по всій Європі в 2013 році, а це складає 13,7% економічно активного населення [4]. Тобто на даний час Європа переживає період масового безробіття. Розглянемо способи, якими долають безробіття (особливо молодіжне) у різних країнах, та їх наслідки.

Іспанська соціолог Мартін Пас вважає, що європейські стратегії орієнтовані на те, що молодь не має достатніх професійних здібностей, щоб виконувати деякі види робіт. Ці ідеї сприяють недооцінці і девальвації, які відчуває зараз молодь в нашому суспільстві [5].

У Великобританії схему працевлаштування запропонував консерватор Борис Джонсон. Щоб отримувати допомогу в 56 фунтів стерлінгів на тиждень, молодь повинна відпрацювати безкоштовно 3 місяці в соціальному секторі та на громадських роботах в Лондоні [5]. По суті, мова йде про чергування періодів безкоштовних робіт та отримання соціальних допомог, в яких молодий британець буде працювати не на перспективу отримання робочого місця, а лише на перспективу отримання допомоги, що забезпечує його фізичне існування. Дана програма визвала бойкот серед низки як молоді, так і підприємців.

Президент Франції Франсуа Олланд 2013 рік проголосив роком боротьби за зайнятість. Соціалістами був прийнятий "Контракт покоління" (18.03.2013р.). Він передбачає 4000 євро щорічної, протягом 3 років, допомоги підприємствам, де зайнято менше 300 робочих (це 99,5 % загального числа французьких підприємств, і на них працюють 56 % французів) при наймі молодих співробітників у віці 15-25 років і збереженні робочих місць для літніх (старше 57). До 2017 року уряд Франції очікує підписання 500 тис. подібних контрактів покоління. Планується, відповідно, збереження 500 тис. робочих місць для тих, кому більше ніж 57 [5]. Втім, соціальні реформи не можуть мати повноцінний результат без підвищення конкурентоспроможності французької економіки, де триває найсильніша криза виробничих галузей.

У Португалії перегляд Трудового кодексу в 2012 року Урядом Педру Пассуш Коелью здійснювався заради полегшення звільнень як постійних, так і тимчасових працівників; здійснено заморожування мінімальної зарплати на рівні 485 євро і скорочення часу для виплати допомоги з безробіття, що лише погіршило ситуацію з молодіжним безробіттям. Програма по боротьбі з молодіжним безробіттям Impulso Jovem (Імпульс для молодих), прийнята в червні 2012 року призвела до того, що низькі зарплати, стажування та тимчасова зайнятість використовується підприємцями з метою мати дешеву або взагалі безкоштовну робочу силу.

У Греції з початку 2013 року діє Національний план дій щодо зайнятості молоді, що передбачає створення 62 тисяч робочих місць із залученням коштів з Європейського соціального фонду та Європейського фонду регіонального розвитку [5]. Програма забезпечення робочим місцем передбачає навчання, п'ятимісячне стажування та зобов'язання підприємця прийняти на роботу терміном 1 рік після стажування.

В Італії уряд на чолі з Маріо Монті провів в липні 2012 р. реформу Форнер, суть якої зводилася до зменшення вартості постійної праці за рахунок полегшення процедури звільнення і одночасно збільшення вартості тимчасового праці за рахунок надання тимчасовим працівникам прав на соціальне забезпечення. У підсумку уряд лише стимулював зростання безробіття і подальше перенесення сфери тимчасової зайнятості в країні в область тіньової економіки.

Оцінюючи політику, що проводиться в країнах ЄС, Нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц зазначив: «Новий раунд політики суворої економії впевнено призведе до ослаблення національних і глобальної економік і помітного уповільнення темпів відновлення»[5]. У результаті кризи великий бізнес доб’ється дешевої робочої сили, а малий буде використовувати найману працю нелегально. Молодь втратить дорогоцінний час і кваліфікацію у чергах за роботою/допомогою; через падіння народжуваності та еміграцію молоді посилиться демографічна криза, а це зруйнує пенсійні системи. У виграші будуть кілька корпорацій і банків, у програші – країни.

У моделі управління системою зайнятості України повинні дістати відображення всі фактори, що впливають на поповнення ринку робочої сили. Суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою, тобто варто сааме на це робити акцент у політиці зайнятості. Тільки зі зміною пріоритетів щодо фінансового капіталу і втрати виробництва, в Європі вдасться вирішити проблему безробіття.

Література:

1. Булавинець В. Актуальні проблеми теорії і практики соціального захисту населення [Електронний ресурс] / В. Булавинець // Світ фінансів. – 2009. – №4(21). – С. 122- 127. – Режим доступу: http://financeworld.com.ua/project/arhiv/2009/2009_4(21).pdf#page=122

2. Офіційний сайт Міжнародної організації праці [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ilo.org.ua/Pages/default.aspx

3. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

4. Офіційний сайт Європейської статистичної комісії [Електронний ресурс] – Режим доступу: epp.eurostat.ec.europa.eu

5. Єрман Г. Як країни ЄС вирішують проблему молодіжного безробіття [Електронний ресурс] / Г. Єрман // FINANCE.UA. – 30.05.2013. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/140/all/2013/05/30/302842