Економічні науки / 7. Облік і аудит

К.е.н. Нагайчук В. В., магістрант Вишневський О. Г.

Вінницький навчально-науковий інститут економіки ТНЕУ, Україна

Фінансовий контроль

результатів діяльності підприємства

На сьогоднішній день прибуток – одна з основних форм грошового накопичення, яка створюється у галузях економіки: прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління і є рушійною силою ринку. В умовах ринкової економіки, чистий прибуток – найважливіший оцінний показник діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту підприємства і його працівників, держави загалом. Саме політика розподілу прибутку визначає пропорції розподілу прибутку на внутрішні інвестиції, соціальні заходи, відшкодування в бюджет, і є важливою ланкою загальної політики управління прибутком на підприємстві.

Щоб забезпечити високу економічну ефективність виробництва, необхідно здійснювати збалансовану державну економічну політику, яка сприяла б формуванню середовища, сприятливого для господарської діяльності і орієнтувало підприємство на отримання стабільних прибутків.

Чітко налагоджений фінансовий контроль за формуванням, розподілом та використанням чистого прибутку сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів, запобіганню зловживань і перевитрат, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), досягненню підприємницького успіху. Опанування знаннями фінансового контролю господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого поліпшення їх роботи є головною метою керівника підприємства, менеджера, економіста, бухгалтера, ревізора та аудитора.

Дослідженню питань контролю фінансових результатів присвячено багато наукових доробок вітчизняних теоретиків та практиків. Вагомий внесок у розвиток теорії та практики даної проблеми зробили такі вчені, як І. Алексєєв, М. Бець, І. Бланк, М. Білуха, Ф. Бутинець, В. Василенко, В. Васильєв, І. Ващенко, Є. Валуєв, С. Голов, О. Гриньова, М. Данилюк, О. Карпенко, Л. Крамаровський, М. Кужельний, А. Мазаракі, Є. Мних, В. Мурашка, Л. Нападовська, О. Петрик, Г. Савицька, В.  Савченко, В.. Сопко, Б. Усач, М. Чумаченко, В. Шевчук та ін.

Метою статті є дослідження економічної сутності фінансового контролю результатів діяльності підприємства.

На сучасному етапі економічного розвитку суб’єктів господарювання важливе значення відводиться системі управління фінансовими результатами, які характеризують ефективність їх господарської діяльності.

Організація управління фінансовими результатами підприємства являє собою «впорядковану сукупність підрозділів з управління …з їх ієрархічними зв’язками, що відображають підпорядкованість як по вертикалі, так і по горизонталі управління»[1, c. 25].

Неодмінною умовою ефективної діяльності таких підрозділів є системний підхід, який має на меті створення цілеспрямованого мінімуму структур, здатних забезпечити ефективну реалізацію функцій управління.

Однією з найважливіших функцій в будь-якій системі управління є контроль діяльності господарюючих суб’єктів. Контроль як управлінська функція є невід’ємною частиною системи менеджменту та відіграє важливу роль, адже без систематичного його проведення «не можна здійснювати управління…за матеріальними цінностями і грошовими коштами, їх раціональним використанням, операціями і процесами, які пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції та сировини» [2, с. 52].

Зміст контролю як управлінської функції полягає у збереженні матеріальних цінностей і грошових коштів, стану обліку та звітності, законності дій посадових осіб. Він включає систему конкретних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального господарювання підприємців. Крім того, зміст контролю передбачає перевірку виконання планів економічного і соціального розвитку, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивним витратам і втратам, зміцнення партнерських зв'язків, додержання господарського й трудового законодавства, забезпечення збереження цінностей, фінансового стану підприємства.

Контроль як функція управління яскраво виявляє свою інформаційну та корекційну сутність. Контроль надає змогу добувати оперативну інформацію, яка об’єктивно відтворює стан справ на підконтрольних об’єктах, відповідність їх діяльності складеній програмі; виявити недоліки в рішеннях, які приймають, організації виконання, способах і засобах їх реалізації; вивчити ділові якості працівників [3, с. 207].

Контроль, з одного боку, зосереджує увагу на питаннях економічної ефективності діяльності підприємств, а з іншого - забезпечує перевірку дотримання законності використання фінансових ресурсів і забезпечення збереження коштів підприємства.

Контроль покликаний виявляти всі факти порушення кошторисно-фінансової дисципліни, сприяти режиму економії й зміцнення госпрозрахунку, зниженню витрат і підвищенню рентабельності підприємств, виявленню й використанню резервів росту та підвищення ефективності виробництва [4, с. 24].

Здійснення фінансового контролю повинно ґрунтуватися на відповідних принципах як організаційно-правових засадах побудови і функціонування фінансового контролю, що забезпечують його результативність.

Серед основних принципів фінансового контролю є: незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибута демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами та законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю; визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами; наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю; гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою додержання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Отже, контроль виступає найголовнішою функцією управління фінансовими результатами підприємства. Необхідність контролю виникла у зв’язку з потребою саморегулювання діяльності інших суб’єктів. Його проведення пов’язане з потребою власників у достовірній та повній інформації про результати та стан господарської діяльності підприємства. Вивчення поняття «контроль» показало відсутність однозначного його трактування. Воно може розглядатися як один із головних принципів управління, як стадія процесу управління або як управлінська функція. Це пояснюється тим, що кожен виробничий цикл або соціальний процес відрізняється певними характеристиками і потребує управлінського впливу, що забезпечує досягнення мети, визначеної заздалегідь. Тобто сутність та зміст контролю не можуть бути ґрунтовно розкриті у відриві від сфери управлінської діяльності, яку він обслуговує.

Література:

1. Скирпан О. П. Особливості формування доходів, витрат і фінансових результатів сільськогосподарської діяльності / О. П. Скирпан // Інноваційна економіка : Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. – С. 121–125.

2. Багнюк І. С. Суть та необхідність фінансово-господарського контролю / І. С. Багнюк // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія : Економічні науки. – 2011. – Вип. 21. – С. 51-54.

3. Попітіч Т. В. Теоретичні основи, функціональне призначення та методи економічного контролю в системі споживчої кооперації України / Т. В. Попітіч // Вісник ЖДТУ. Серія : Економічні науки. – 2010. – № 3 (53). – С. 206-211.

4. Чумак О. Аналіз ліквідності, платоспроможності та рентабельності/ О. Чумак// Главбух (Головбух). – 2008. – № 3. – С. 49–55.