УДК: 330.142.211

Экономические науки / 7.Учет и аудит

к.е.н. Піскунов Р. О., студентка Циганович Я.В.

Харківський банківський інститут Університету банківської справи Національного банку України

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

 

Останнім часом в Україні зосереджено особливу увагу на вдосконаленні обліку на підприємстві. Питання структури, поняття та методики обліку поточних зобов’язань знайшли своє відображення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів:     І. А. Бєлобжецького,    М. Т. Білухи, Ф. Ф. Бутинця, І. К. Дрозд, Л. М. Крамаровського, Б. Ф. Усача, Дж. Фостера, В. 0. Шевчука, М. Я. Штейнмана та інших. Але проблема обліку поточних зобов'язань на підприємстві проаналізована авторами не достатньо, тому потребує ґрунтовної теоретичної розробки.У ході здійснення господарських операцій підприємства вступають з іншими господарюючими суб'єктами в певні економічні взаємовідносини, наслідком яких є виникнення зобов'язань. Зобов'язання є основним джерелом формування засобів для більшості сучасних підприємств і тому виступають суттєвою складовою частиною господарських операцій економічних суб'єктів з точки зору їх фінансової стабільності. Через це актуальними стають питання методики оперативного контролю зобов'язань з метою надання повної і правдивої інформації для прийняття управлінських рішень щодо визначення фінансового стану підприємства, результатів його діяльності та розвитку у подальшому майбутньому. В таблиці 1 проаналізовано підходи до класифікації зобов’язань різних авторів.

Отже,  автори  визначають  поточні зобов’язання  насамперед  як суму  заборгованості підприємства,  двоє авторів  підкреслюють,  що  дана заборго­ваність має бути погашена  протягом операційного циклу підприємства.

 

Таблиця 1

Джерело

Власний коментар

[1]

Автор подає досить  змістовну та широку  класифікацію терміну “поточне зобов’язання”.

[2]

Автор надає досить широку класифікацію терміну «інвестиції», проте не вказує на  ряд важливих ознак, таких як суб’єкт, сфера впровадження, інвестиційна стратегія, обов’язковість.

[3]

Автор надає  широку класифікацію терміну “поточне зобов’язання”, вказує на  ряд важливих ознак.

 

Для усунення недоліків існуючих класифікацій необхідно уточнити назви окремих видів поточних зобов’язань, керуючись при цьому наступними вимогами: чіткість, індивідуальність і стислість. Стислість назви видів ознак необхідна для того, щоб полегшити його практичне використання. Чіткість назви ознаки припускає можливість швидко встановити його джерело, що надзвичайно важливо для інвестора, тому що значно полегшує керування конкретним видом поточних зобов’язань. Індивідуальність конкретного виду розрахункових операцій полягає в тому, що у визначеннях різних ознак не потрібно називати джерело його виникнення.

Таблиця 2

Класифікація поточних зобов’язань

Види зобов’язань

Склад зобов’язань

1

2

Довгосторокові

Довгострокові кредити банків;

Інші довгострокові фінансові зобов’язання;

Відстрочені податкові зобов’язання;

Інші довгострокові зобов’язання;

Забезпечення

Створюються для відшкодування майбутніх витрат на оплату відпусток працівникам, виконання гарантійних зобовязань, додаткове пенсійне забезпечення тощо.

Непередбачені

Відображаються на позабалансових рахунках підприємства.

Доходи майбутніх періодів

Отримані наперед кошти за послуги (продукцію, роботи), які будуть надані в майбутньому ( за надані в оренду приміщення, за періодичні видання передплата тощо).

 

 

 

Продовження таблиці 2

1

2

Поточні

Коротокострокові кредити банків;

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

Короткострокові векселі видані;

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (перед постачальниками та іншими кредиторами);

Інша поточна заборгованість: перед бюджетом, органами соціального страхування, позабюджетними фондами, за розрахунками з оплати праці, із внутрішніх розрахунків тощо.

 

Таким чином, наведена класифікація є узагальненням та систематизацією зазначених підходів до класифікації поточних зобов’язань. На відміну від існуючих вона відрізняється: повнотою побудови – дозволяє охопити основні фактори, які впливають на поточних зобов’язань; чіткістю назви ознак - припускає можливість швидко встановити його джерело, що значно полегшує керування конкретним видом поточних зобов’язань; стислістю назви ознак – необхідна для полегшення його практичного використання; логічністю – дозволяє простежити зв’язок між групами різних факторів; зрозумілістю – необхідна для доступного оволодіння інформацією.

 

Список використаних джерел

1. Маляревський Ю. Д. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посібник. – Харків // Видавничий дім "ІН-ЖЕК", 2003.- 164 с.

2 Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навч. посібник. - К.: Знання, 2006. - 311с.

3. Кірейцев Г.Г, Данілов О.А. Фінансовий менеджмент: навч. Посібник:/ за ред. Проф. Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с.