УДК: 330.131.7: 368.013
Экономические
науки/7.Учет и аудит
к.е.н.
Піскунов Р. О., студентка Присяжна Т.Ю.
Харківський банківський інститут Університету банківської
справи Національного банку України
ДЕЯКІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЇ СТРАХОВОГО РИЗИКУ
На даний момент
питанню класифікації страхових ризиків приділено багато уваги, такі як
Л.Кураков, Б.Райзберг, Ч.Войфет та інші.
Аналіз публікацій дав змогу виявити такі недоліки: назви деяких ознак не
дозволяють визначити їх джерело, через що складно його оцінити; невідповідність
окремих видів ознак групам, у складі яких вони зазначені, що знижує
ефективність використання класифікації на практиці; надмірна деталізація веде
до того, що підвищується роль незначних ознак і ускладнюється практичне
використання класифікацій.
В таблиці 1
проаналізовано підходи різних авторів до класифікації страхових ризиків.
Таблиця
1
|
Джерело |
Власний коментар |
|
Л.Кураков |
Автор представляє більш вузьку
класифікацію фінансової звітності,що не в повній мірі дозволяє побачити
потребу в класифікації. |
|
Б.Райзберг |
Класифікація даного автора є
лаконічною та зрозумілою. |
|
Ч.Войфет |
Автор у своїй класифікації не
врахував багато важливих ознак і тому дана класифікація є не повною. |
Крім того, страхові
ризики класифікуються за різними ознаками, насамперед:
- за
джерелом небезпеки (ризики прояву стихійних сил та цілеспрямованої дії людини);
- за
обсягом відповідальності страховика (індивідуальні ризики та універсальні);
- специфічні
ризики (аномальні ризики та катастрофічні – ендемічні, якості землі, політичні,
воєнні, а також екологічні, транспортні, спеціальні тощо);
- об’єктивні
ризики (ризики, що пов’язані з неконтрольованими факторами);
- суб’єктивні
ризики (ризики, що заперечують або ігнорують об’єктивну реальність) тощо.
Кожна з цих груп
ризиків має свій відповідний поділ на види чи підвиди. В фінансово-економічній
діяльності ризики поділяються за галузями економіки, за сферами та видами
діяльності тощо. Наприклад, фінансовий, банківський, кредитний, валютний,
процентний, іпотечний, комерційний, підприємницький, моральний ризик тощо.
Ризик у страхуванні
розглядають з певних позицій:
- як
конкретне явище чи сукупність явищ;
- у
зв’язку з конкретним застрахованим об’єктом;
- з
ймовірністю втрати або ушкодження об’єкта, прийнятого на страхування;
- у
зв’язку з діяльністю страховика.
З метою оцінки й
аналізу виділяють також ризики діяльності страхової компанії. А саме:
- ризики,
що передаються страхувальником страховій компанії за договором страхування;
- ризики,
що пов’язані з діяльністю самого страховика.
Визначення
ризику залежить від сфери діяльності його застосування. Страховий ризик
визначається як прогнозний збиток об’єкту страхування в результаті настання
страхової події. Страховий ризик має свої специфічні ознаки, такі як: є
конкретним явищем, при настанні якого здійснюються страхові виплати; має
вірогідний характер; може бути виміряним та оціненим; має конкретну форму
прояву, пов’язану з певним об’єктом; є невід’ємним елементом страхових
відносин. Наявність ризику передбачає здійснення антиризикової діяльності,
формами якої є компенсація, репресія, превенція. Антиризикова діяльність
реалізується у страховому захисті за допомогою створення та використання
страхових фондів.
Таким чином, наведена класифікація є
узагальненням та систематизацією зазначених підходів до класифікації страхових
ризиків. На відміну від існуючих вона відрізняється: повнотою побудови;
стислістю назви ознак – необхідна для полегшення його практичного використання;
логічністю; зрозумілістю. Все це
дозволяє її використовувати на практиці в фінансово-економічних сферах
діяльності.
Список використаних джерел.
1. Економіка і управління, фінанси і право : [словник-довідник]/
авт. –
сост.: Л. П. Кураков, В. Л. Кураков, А. Л. Кураков. – М.
: Внз і школа, 2004. – 1288 с.
2. Б.Райзберг Сучасний економічний
словник / Б.Райзберг, Л.Лозовский, Е.Стародубцева. –М. –:Статут, 2007.-608 с.
3. Войфел. Ч. Енциклопедія банківської справи і финансов. /
Ч. Войфел. – М.: Фінанси і статистика, 2006. –700 с.
4. Вовчак, Ольга Дмитрівна. Страхова справа: [підручник] /
О.Д. Вовчак. – К.: Знання, 2011. – 391 с.