АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗРОБНИКІВ СИСТЕМ ILM

Поставивши собі за мету виробляти конкурентоспроможну продукцію, підприємства просто не мають іншого вибору, окрім як переводити управління виробництвом на автоматизований рівень. В свою чергу, системи автоматизації змушені мати справу з колосальними об’ємами даних та належною організацією процесів їх зберігання. Звичайно, якість та рівень оперування цими даними у кінцевому рахунку відображається на бюджеті підприємства-користувача.

Перші вирішення питань щодо управління інформацією надійшли у 70-х від компанії IBM у вигляді концепції HSM (Hierarchical Storage Management – управління ієрархічною структурою зберігання інформації), котра основана на допущеннях, що цінність даних зменшується з часом або ж частотою доступу до певного сегменту інформації. Тобто, неактуальні дані переміщуються вниз по ієрархії фізичних пристроїв зберігання – з більш дорогих із швидкісним доступом на більш дешеві пристрої з меншою швидкістю доступу. Таким чином, сукупні витрати на зберігання даних зменшуються.

Приводом для наступних розробок у цій галузі стало усвідомлення того, що на протязі свого життєвого циклу цінність інформації для бізнесу не є стабільною. Процес ILM (Information Lifecycle Management – управління життєвим циклом інформації) полягає у наданні інформаційному ресурсу рівня обслуговування у відповідності до зміни цінності інформації. Захист та доступ до найважливіших даних мають бути значно надійніші та швидші ніж захист та доступ до даних, що менш важливі[2].

Життєвий цикл інформації, з точки зору її зберігання, тісно пов’язаний з архітектурою даних, тривалістю зберігання інформації та швидкістю доступу до даних.

Якщо розглядати управління зберіганням інформації з позиції ефективності для систем автоматизації, які використовують підприємства машинобудівної галузі, наприклад, PDM-систем (Product Data Management – управління даними про виріб), з’являється ще більше вимог до ILM в питаннях зберігання та доступу, якщо вона дійсно посягає на звання системи управління життєвим циклом інформації. Ці вимоги зумовлені специфікою даних виробу, які мають чітко виражену одну або декілька класифікацій, наприклад, за функціональним призначенням або конструкторсько-технологічними ознаками.

Доцільно розглянути дві принципові схеми організації зберігання даних, що містять описи компонентів виробу, наприклад, літака.

Архітектура зберігання без фізичної сегментації даних, традиційна для більшості PDM-систем, добре працює при навантаженнях на пристрої зберігання, які не перевищують певного граничного значення. При здійсненні масових операцій, наприклад, вивантаження всіх даних для крила, навантаження на сховище даних може значно уповільнити роботу інших відділів, котрі працюють зі своїми інформаційними об’єктами.

В свою чергу, архітектура зберігання з фізичною сегментацією даних розподіляє інформаційні об’єкти у відповідності до компонентів логічної архітектури виробу (вироби, що мають відношення до крила, фюзеляжу і т. ін..), та має ряд переваг, котрі забезпечують якісно новий рівень оперування даними[1].

Враховуючи вищесказане, можна сформулювати ряд вимог до повноцінної технології управління життєвим циклом інформації. Вона повинна:

1. Володіти даними щодо логічної організації інформаційних об’єктів виробів;

2. Володіти даними щодо архітектури прикладних даних корпоративної бази;

3. Володіти даними щодо організаційної структури (джерела даних), інфраструктури підприємства та його телекомунікацій (до речі, існує ще один різновид ILM – Infrastructure Lifecycle Management);

4. Володіти даними щодо мобільності та шляхів міграції інформаційних об’єктів у ході бізнес-процесів;

5. Забезпечувати механізми захисту даних, основаних на логічній організації даних виробу та фізичній ізоляції відповідних сегментів даних;

6. Враховувати обмеження IT-інструментів на організацію зберігання даних[1].

Питання управління зберіганням інформації, яка потребує логічного сегментування, залишається відкритим та важливим, особливо, для підвищення рівня автоматизації машинобудівних підприємств. На сьогоднішній день вимоги до представлення і управління даними про виріб строго стандартизовані (ISO 10303 STEP), також існують стандарти уніфікованого представлення даних щодо пристроїв зберігання та їх взаємодії (SMI-S/CIM). Можливо, провідним розробникам інструментів PLM/PDM та творцям концепції ILM доцільно об'єднати свої зусилля, спрямувати їх на інтеграції цих стандартів та втілити у новому стандарті, який буде присвячений управлінню життєвим циклом інформації.

Література

1. Головко, М. Игры в «жизненный цикл» [Електронний ресурс] / М. Головко. – Режим доступу: http://www.osp.ru/os/2004/05/184320/.

2. Information Lifecycle Management [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tadviser.ru.