Формування релігійної свідомості українців

Федоренко А.А.асистент кафедри української, англійської і латинської мов ім.М.О.Драй-Хмари

Больботенко А.Р., студентка 1 курсу юридичного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України, м. Київ.

У статті розкрито основні підходи до формування релігійної свідомості українців сьогодення, фактори, які впливають на це формування, дані соціологічних досліджень про формування певних уявлень про світ, сучасний духовно-культурний стан України та загальні ознаки релігійної свідомості.

Ключові слова: віра, релігія, суспільство, культура, формування свідомості, українці, релігійне життя, міжособистісні стосунки людей.

В статье раскрыты основные подходы к формированию религиозного сознания украинского настоящего, факторы, влияющие на это формирование, данные социологических исследований о формировании определенных представлений о мире, современное духовно-культурное состояние Украины и общие признаки религиозного сознания.

Ключевые слова: вера, религия, общество, культура, формирование сознания, украинцы, религиозная жизнь, межличностные отношения людей.

The article describes the main approaches to the formation of the Ukrainian religious consciousness to the present, the factors that influence this formation, the sociological studies of forming ideas about the world, the modern spiritual and cultural situation in Ukraine and the general features of the religious consciousness.

Key words: belief, religion, society, culture, the formation of consciousness, Ukrainian, religious life, interpersonal relations people.

Серед вітчизняних науковців поглиблене дослідженням проблем релігії здійснюють А.М. Колодний, В.І. Лубський, П.Л. Яроцький та ін.

Метою роботи є дослідження розвитку релігійних віросповідань українців, аналіз формування релігійної свідомості.

Ревність та любов до віри, побожності та церкви з давніх-давен між українцями живуть і проквітають. Розвиток релігії, релігійної свідомості визначається соціально-економічними, духовно-моральними, гуманістичними чинниками, а також динамікою розвитку культури нашого суспільства. В процесі аналізу релігійної свідомості необхідно враховувати, що в суспільній свідомості сьогодні відбувається нове ставлення до релігії, переосмислення ролі релігійних цінностей, релігійно-церковної культури в розвитку духовно-моральної особистості. Тому, на сучасному етапі є актуальними дослідження трансформаційних процесів, які відбуваються в релігійній свідомості.

Аналізуючи сучасний духовно-культурний стан України і те, яке місце посідає в ньому релігія, можна сказати, що одним із чинників духовного відродження України є нормалізація релігійного життя, а також подолання проблем соціокультурного розвитку.

У наш час релігійність основної маси віруючих значно відрізняється від традиційних поглядів і уявлень. В центрі уваги знаходяться реалії сучасності – внутрішній світ людини, устрій суспільного життя, глобальні проблеми, загальнолюдські цінності. У свідомості віруючої людини ортодоксальні положення тієї чи іншої релігії поєднуються з науковими, практичними (отриманими також на грунті власного досвіду) уявленнями. З розвитком наукового знання, освіти, культури відбуваються зміни у релігійному житті та свідомості людини. Цьому посприяли урізноманітнення форм традиційного вільнодумства, секуляризація суспільного життя, а також виникнення різноманітних секулярних релігійних вчень, що в першу чергу зосереджували свою увагу на земному житті людини та різноманітних її проблемах.

За умов впливу сучасних глобалізаційних процесів серед різних верств населеня країни відбуваються зміни як у релігійній, так і в нерелігійній свідомості, по-новому сприймається надприродна реальність. Для осіб середнього і старшого віку є характерним рух у бік освоєння традиційних православних норм. Для деяких категорій молоді спостерігається захоплення східними релігійними вченнями, а також невизначеними, неструктурованими формами вірувань, спіритизмом, астрологією, парапсихологією, окультизмом тощо. В неї переважає аморфна, конфесійно не орієнтована релігійна свідомість, а носії такої релігійності відносять себе до "православних взагалі".

Також існує група людей, яка не ідентифікує себе з релігією, але водночас заявляє про віру у Вищу Силу, від якої, на їхній погляд, залежить навколишній світ. Одночасно загальною ознакою релігійної свідомості є наявність релігійної віри, що, за даними соціологічних досліджень сприймається переважно як етична цінність, яка утримує людей від поганих вчинків, забезпечує душевний спокій, надає силу і надію, породжує почуття милосердя, співчуття та добра. І лише незначна частина віруючих визнає значущими для себе такі суто релігійні виміри віри, як відчуття зв’язку з надприроднім, формування уявлення про Бога та світ.

За даними соціологічних досліджень, релігія і нині продовжує формувати певні уявлення про світ – у 63,9%, про Космос – у 40,6%, про Бога – у 69,9% респондентів. Проте, релігійне життя людей поступово змінюється і в їхній свідомості утверджуються такі нові релігійні вчення, що надають людині відповідні знання про Всесвіт, Бога, людину, засвідчуючи трансформацію релігійної свідомості людини. Внаслідок цього в людській свідомості переплітається вчення різних релігій в одночасному поєднанні з науковими знаннями і вибудовується своєрідне світобачення, система моральних та наукових цінностей.

Більшість із християн визнають догмат Тройці, а також високий рівень конформізму стосовно церковних інститутів (достатньо низький відсоток визнання можливості особистих контактів із Богом без посередництва церкви) – все це доводить, що позаконфесійність цієї категорії зумовлена не світоглядним антиклерикалізмом (чи іншими причинами), а лише ваганням у виборі конфесії, належністю до деякої абстрактної конфесії, спільноти людей, які “вірять здогадно”. Тому з високою часткою ймовірності серед цієї категорії населення до автономного релігійного досвіду ми можемо залічувати лише відсоток тих, у кого визначення Бога було єретичним стосовно догматів традиційних християнських (ширше – монотеїстичних) віровчень (тут ми маємо на увазі передусім тих, хто визнав Бога надприродним, але не Духом, і Духом, але не особистістю), що в підсумку становить 17,7%. Що ж до решти опитаних цієї категорії, то для детальнішого виявлення структури їхньої релігійності потрібні додаткові дослідження.

Сьогодні сповідування тієї чи іншої релігії стало особистою справою кожної людини, що посприяло релігійним пошукам. Нині однією з проблем релігійного життя залишається проблема Православної Церкви. Православ’я, що посідало раніше значне місце у нашому суспільстві, розкололося на три гілки (УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ), що спричинило міжконфесійні суперечки. Послаблення впливу традиційної релігії призвело до відродження старих і виникнення нових вчень і вірувань, набули значного поширення католицькі, протестантські, мусульманські громади, а особливого впливу – американські церкви та секти (Церква воскресаючої Богородиці, Мормони, Новоапостольська церква, Міжнародне Товариство Свідомості Кришни та ін.), що намагаються стати універсальними.

Підсумовуючи наше дослідження, зазначимо, що на сучасному етапі розвитку України відбувається формування нового культурного простору, спричинене науково-технічним прогресом, що істотно змінює внутрішній світ особистості. Ці процеси відбиваються на міжособистісних стосунках людей, а перевага матеріальних цінностей над духовними часом призводить до того, що духовна сутність людини витісняється прагматизмом та примітивним мисленням, духовно-культурний розвиток особистості порушується, що, у свою чергу, впливає і на формування релігійної свідомості.

Список використаних джерел

Балабанова Н.В. Інституціональні аспекти релігійного життя сучасної України // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Трансформація соціальних інститутів та інституціальної структури суспільства: 3-я Всеукраїн. соц. конф.,18 квітня 2003 р., м. Київ. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2003. – С. 518-520.

Биченко А,. Дудар Н. Релігійність українського суспільства: рівень, характер, особливості // Нац. безпека і оборона. – 2002. - №10. – С. 14-21.

Єленський В. Релігія і глобалізація // Україна в нас єдина: Матеріали засідань наукових секцій ІV Всесвітнього форуму українців, 18-20 серпня 2006 р., м. Київ / Уклад. Д.В. Павличко, В.М. Зуєв, Л.М. Кононко – К.: Екопаксервіс, 2006. – 294 с.