Взаємозв’язок ігрової, мовленнєвої діяльності та спілкування на етапі дошкільного дитинства.

Давидова Ульяна

Мелітопольський педагогічний університет ім. Б. Хмельницького, Україна

 

Однією із стрижневих проблем сучасної дошкільної лінгводидактики є розвиток зв’язної мови у взаємозв’язку з ігровою та мовленнєвою діяльністю. Актуальність означеної проблеми зумовлена пріоритетними напрямками Національної доктрини розвитку освіти України у XXI ст., Законах України „Про освіту”, ,,Про дошкільну освіту”, Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні. Зазначимо, що проблема розвитку мовлення та його взаємозв’язок з ігровою діяльністю й спілкуванням дітей дошкільного віку не є новою. Вона досліджувалась за такими аспектами розвитку мовлення дітей: навчання іграшкою (А. М. Бородич, Е. П. Короткова); розповіді за картинками (Н. Ф. Виноградова, Н. В. Гавриш,), за текстом казок (Ю. А. Руденко, Л. І. Фесенко); діалогічне мовлення (Е. І. Матецька); в ігровій діяльності (В. Г. Захарченко, Б. Ф. Кантаутене, Н. В. Савінова).

У системі розвитку мови на етапі дошкільного дитинства одним із основних засобів є гра. В роботах педагогів-класиків було розкрито вплив гри на виховний процес: (А. Я. Коменський, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський), психологів (Ю. А. Аркін, М. Я. Басов, П. П. Блонський, Л. С. Виготський, Н. Д. Виноградов, Д. Б Ельконін, С. Л. Рубінштейн), сучасних педагогів (Л. В. Артемова, А. К. Бондаренко, Г. І. Григоренко, Р. І. Жуковська, В. Г. Захарченко, Т. О. Маркова, Д. В. Менджерицька, О. І. Сорокіна, О. П. Усова, Г. С. Швайко, К. І. Щербакова). За висновками вчених можна зазначити, що гра є засобом, яка пов’язує між собою різні види діяльності: ігрову, навчально-мовленнєву.

Гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку. Під час гри діти виконують конкретні дії, які зумовлюють мовленнєву активність і спрямовують на розвиток самої гри. Граючись дитина називає свої дії і чітко дає їм визначення, через слово вона виражає свої думки, почуття. В процесі гри у дітей з’являється насичений мовленнєвий зв’язок.У взаємозв’язку мовлення та гри виконуються такі функції:

Освітня: тісне поєднання гри з навчанням. Під час гри у дитини формується самостійне мислення, адекватне ставлення до навколишнього середовища, взаємодопомога і партнерство між дітьми у грі, та покращується мовлення.

Виховна функція: формування моральних ставлень, норми поведінки, запам’ятовування правил поведінки та спілкування з оточуючими людьми.

Естетична функція безпосереднє використання в процесі гри текстів, віршів, прислів’я, приказки, скоромовок, лічилок. Діти легко їх запам’ятовують і збагачують власне мовлення.

Експресивна функція – дитина виражається у грі за допомогою індивідуального мовлення та рухів.

Культуроносна функція – для кожної культури характерний розвиток мовлення, який відбувається в різноманітних іграх.

Граючись діти активно користуються діалогічним та монологічним мовленням це є мовленнєвим спрямуванням. Мовленнєві дії виступають і засобом творчого мовленнєвого самовираження [2, с. 18].

Під час мовленнєво-ігрової діяльності у дітей формується мовленнєво-ігрова компетенція. Мовленнєво-ігрова компетенція – це комплексна характеристика особливості, полі компонентний утвір, чинниками якого виступають діалогічна, монологічна, когнітивно-мовленнєва, виразно-емоційна, оцінно-естетична, театрально-ігрова та ігрова компетенція. На протязі всього дитинства у житті дітей взаємодіють різні види діяльності: пізнавальна, художня, образотворча, ігрова, трудова. Слід зазначити, що взаємодія – це взаємний зв’язок різних видів діяльності, що супроводжують життя дитини і в яких дитина діє і живе: ігрова, образотворча, пізнавальна, художня, музична, мовленнєва, комунікативна, навчально-мовленнєва, навчальна, побутова, трудова [2, с. 10].

На основі взаємозв’язку мовленнєвої і ігрової діяльності дітей безпосередньо використовуються словесні ігри, мовленнєві та ігрові методи. Також для розвитку мовлення дошкільника використовують коректурні таблиці. Коректурні таблиці – засіб розвитку творчості також і дорослих – батьків, вихователів й навіть цілих педагогічних колективів, які кожного разу можуть знаходити нові педагогічні смисли у використані таблиці: придумувати нові завдання, встановлювати нові закономірності та зв’язки між елементами таблиці. Вони представляють собою інформаційне-ігрове поле з різною кількістю клітинок, заповненими предметними картинками [3, с. 8].

Коректурні таблиці як і будь-які інші творчі ігри, використовуватись в різних формах життєдіяльності дітей: не тільки у спільній партнерській діяльності дорослого і дитини, а й під час спеціально організованої освітньої діяльності (Н. В. Гавриш).

У безпосередньому процесі спілкування розвивається мовлення дитини. Мовленнєве спілкування – одна з найбільш складних і досконалих форм спілкування та одним із провідних видів діяльності, яким дитина оволодіває у процесі розвитку в період дошкільного дитинства. У процесі спілкування в ігровій діяльності дитина пізнає природний, предметний і соціальний світ, що її оточує. Розвиток мовлення – це цілеспрямоване формування у дітей певних мовленнєвих навичок та вмінь (правильної звуковимови, доречного добору або сполучення слів та інших мовних та позамовних засобів, використання слів у відповідній граматичній формі), які забезпечують функціонування процесу мовлення відповідно до мовних норм [1, с. 16].

У дошкільні роки діти оволодівають лише усним мовленням. Усне мовлення в свою чергу поділяється на монологічне та діалогічне.

Аналізуючи наукові дослідження, було доведено, що в дітей дошкільного віку наявні всі типи мовлення: розповідь, пояснення, опис, діалогічне, монологічне. Слід зауважити, що діалогічне мовлення – комунікативний акт, де є зміна ролей мовця і слухача. Він відбувається в певній ситуації і є її продуктом. Під час діалогічного мовлення перший мовець задає тему розмови, та дає інформацію, а другий мовець аналізує його і на основі цього дає свою репліку. В свою чергу монологічне мовлення – є більш складною формою, тому що це мовлення однієї особи до слухачів, воно має більш розгорнутий характер.

Отже, виходячи з вище сказаного, можна зазначити, що провідною діяльністю дошкільника є гра та спілкування. У процесі гри дитина не помічає навчального процессу, легко запам’ятовує нові слова, описує свої дії, що значно покращує засвоєння мовлення. У дитячих іграх яскраво відображається взаємозв’язок національної культури народу і його мови, взаємозв’язок пізнання, спілкування і діяльності дитини, що і становить сутність мовленнєво-ігрової діяльності. Констатуємо, ігрова і мовленнєва діяльність та спілкування взаємозалежні між собою, використовуючи їх у комплексі можна отримати високий рівень мовленнєвих досягнень.

Література:

1. Богуш А. М., Гавриш Н. В.  Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах – К.: Видавничий Дім ,,Слово”, 2011. – 704 c.

2. Богуш. А. М. , Луцан Н. І.  Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи – К.: Видавничий дім ,, Слово”, 2008. – 256 с.

3. Гавриш Н. В.  Калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості дітей. Методичні рекомендації щодо використання коректурних таблиць К.: Видавничий дім ,,Слово”, 2012. – 256 с.