Кашина В.К.

Бердянський державний педагогічний університет

Інтерактивні технології у викладанні технічних дисциплін у сучасному ВНЗ

В XXI столітті у навчально-виховний процес сучасного ВНЗ активно упроваджуються інтерактивні методи навчання.

Слово "інтерактив" залучене з англійської мови від слова "interact", де "inter" - взаємний і "асґ" - діяти. Таким чином, "інтерактивний" - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.[2] Особливість інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії усіх членів навчального процесу. Під інтерактивністю перед усе розуміють принцип побудови і функціонування педагогічного, психологічного, комп’ютерного спілкування в режимі діалогу[1].

Під інтерактивністю перед усе розуміють принцип побудови і

функціонування педагогічного, психологічного, комп’ютерного спілкування

в режимі діалогу. Реалізуючи технологічні принципи навчання, інтерактивна

педагогічна технологія передбачає і інтерактивність комп’ютерних засобів

навчання, і інтерактивність організації педагогічного процесу, коли базовим

концептуальним положенням визначено навчання на основі інтерактивного

спілкування.

Інтерактивне навчання - різновид взаємонавчання, де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, які чітко розуміють, чим вони займаються, активно аналізують те, що знають, вміють і здійснюють[1,2].

М.Кларін, розглядаючи проблеми інтерактивного навчання, стверджує, що «це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка включає конкретні цілі, а саме створення комфортних умов навчання, за допомогою яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання». Ю.Фокін, розглядаючи використання інтерактивних методів навчання, характеризує їх: «Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не тільки з вчителем, але й одне з одним і на домінування активності учнів в процесі навчання»[3]

Реалізуючи технологічні принципи навчання, інтерактивна педагогічна технологія передбачає і інтерактивність комп’ютерних засобів навчання, і інтерактивність організації педагогічного процесу, зокрема для технічних дисциплін, коли базовим концептуальним положенням визначено навчання на основі інтерактивного спілкування[2].

Інтерактивний підхід до проведення лекційних занять докорінно змінює модель поведінки викладача і студента:

- надає студентам можливість стати головними суб'єктами процесу навчання;

- змінюється традиційний погляд на роль лектора, який віднині виступає не лише у ролі "джерела інформації ", але й організатора дискусії, фасілітатора, консультанта, авторитетної особи, яка забезпечує корекцію засвоєного матеріалу.

Інтерактивна лекція побудована на активній взаємодії студентів між собою, з оточенням, середовищем шляхом діалогу або полілогу, взаємонавчання. У процесі діалогічного навчання студенти навчаються зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення. Інтерактивна лекція це спосіб організації навчання через дію[2]. Студенти вчаться активно співпрацювати один з одним. Їхня діяльність є колективно розподіленою, а результат колективно отриманим: одночасно груповим і особистісним.[1]

Інтерактивна методика навчання активізує пізнавальну самостійність студента (прагнення і вміння самостійно мислити, здатність орієнтуватися в новій ситуації, чітко, доступно і лаконічно висловлюватися, знаходити свій підхід до рішення проблеми, критичність мислення, незалежність власних суджень, бажання допомогти іншому в збагаченні професійних компетенцій. [4]

До особливостей вживаних на занятті інтерактивних прийомів навчання слід віднести:

− вимушену активізацію процесу мислення студента (незалежно від його бажання, він включається в загальний процес обговорення і активізує свою позицію);

− досить довгий термін активності студента (протягом усього заняття), тому що потрібно уважно слідкувати за відповідями інших;

− високий ступінь самостійності суджень, відповідальності за власні дії, висновки тощо, велика емоційність;

− постійну взаємодію студентів один з одним та викладачем[4, 2]

Проаналізувавши питання впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес, можна зробити висновки, що головною проблемою є скептично налаштовані до змін у власній педагогічній діяльності викладачі, а також брак інформації та досвіду використання різних методів інтерактивного навчання на практиці.

Аналіз стану підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах свідчить про низьку підготовку фахової компетентності студентів у використанні нових педагогічних технологій, зокрема інтерактивної.

Також великою проблемою для масового впровадження інтерактивних технологій являється матеріально-технічна база закладів освіти. Недостатня оснащеність шкіл, професійних училищ та навіть вищих навчальних закладів призводить до зниження рівня володіння сучасними технічними засобами, що в свою чергу, знижує ефективність засвоєння інформації в цілому.

Використовуючи в навчальному процесі інтерактивну методику можна досягти значного результату.

Інтерактивні педагогічні форми і методи навчання включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи та звісно використання ІКТ у навчальному процесі. Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес до технічних дисциплін, а й забезпечують краще засвоєння змісту, вироблення практичних навичок та підвищення рівня знань.

Згідно з вище сказаним, був проведений експеримент, в ході якого для викладу нового матеріалу з дисципліни «Деталі машин»,теми «Зубчаті колеса» та для її практичного закріплення були розроблені мультимедійна презентація та інтерактивний практикум, з використанням комп’ютерних програм Gear Trax та Inventor та CamTrax.

По закінченню теми був проведений порівняльний аналіз контрольної та експериментальної групи, який засвідчив, що рівень засвоєння навчального матеріалу значно вищій ніж у інших груп, які прослухали традиційну лекцію та провели звичайний практикум з даної теми. Також було проведено анкетування, що дало змогу виявити ще ряд переваг інтерактивного навчання:

- Більша зацікавленість студентів у вивченні теми;

- Підвищена активність студентів під час вивчення всієї теми;

- Розвиток творчого розвитку у ході вивчення навчального матеріалу;

- Розвиток просторого уявлення та навичок моделювання;

- Повна концентрація на темі та глибше розуміння навчального матеріалу.

Результати експерименту

Можна відзначити, що на початку дослідження бали в обох групах були приблизно однаковими, а наприкінці експерименту ми спостерігаємо зростання середнього балу в експериментальній групі, тоді як в контрольній – спостерігається стабільність.

Загальний рівень засвоєння знань при вивченні теми «Зубчаті передачі» з використанням інтерактивної методики зріс на 7,1%.

Позитивний ефект від запровадження інтерактивних методів вивчення вказує на необхідність забезпечити оволодіння знаннями та уміннями використовувати методи навчання у своїй професійній діяльності та впровадження таких методик у використання кожного педагога в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авдєєва, І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі

куратора академгрупи : навч. посіб. / І. М. Авдеєва, І. М. Мельникова. – К.: Професіонал, 2007. – 304 с.

2 Акімова Н. С. Діалог як метод інтерактивної взаємодії викладача та студентів у

процесі навчання / Н. С. Акімова, О. О. Безпалова // VIІІ Всеукр. наук.-метод. конф., 23 вересня 2010 р. – Х. : ХДУХТ, 2010. – 23 с.

3. Білоконна Н. І. До проблеми використання інформаційних технологій у навчальному процесі / Н. І. Білоконна, С. П. Білоконний // ІІ Славянские педагогические чтения: Тез. докл. Междунар. конф., 16-18 окт. 2003 г. – Тирасполь, 2003. – С. 49-53.

4. Пометун О.Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод. посіб. авт.уклад / О. Пометун,. – К.: А.П.Н.; 2002, - 136 с.