Казанцев Ю.В.

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, УКРАЇНА

Методики НЛП в навчанні студентів іноземній мові

В навчальному процесі основною метою викладача є засвоєння матеріалу студентами. Цей матеріал повинен бути засвоєний з максимальною легкістю та міцністю. Але те, що викладач може вважати оптимальним не завжди є доступним та легким для студента. Тому в роботі викладач повинен враховувати індивідуальні якості кожного студента та корегувати свою роботу згідно з ними. В особистісно-орієнтованій методиці викладання загальноприйнятим є положення про те, що кожен тип особистості має свої, успішні для нього, стратегії навчання. Тому розвиток диференційованого навчання вимагає наступного:

1. Виявлення студентів що мають різні здібності до засвоєння мови.

2. Розробка різних завдань, згідно з типом учнів до засвоєння матеріалу.

3. Використання всіх каналів сприйняття та переробки інформації.

4. Розширення методів за допомогою яких студенти можуть виконувати навчальні завдання.

5. Використання викладачем різних тактик навчання та розуміння різниці між особистістю викладача та особистістю студента.

В навчанні слід також пам’ятати про так звані модальності, тобто сфери в яких людина може мислити (аудиальна, візуальна та кінестетична); кожна модальність при цьому має ще певний ряд субмодальностей. Врахування їх не тільки при навчанні, а й в загальному спілкуванні дасть змогу не тільки підвищити якість навчання та успішність, а також допоможе у встановленні контакту зі студентами.

Перед викладачем стоїть завдання – простежити за поведінкою студентів та виявити учнів з різною модальністю сприйняття. Для діагностування цих модальностей спеціалісти НЛП та вчителі практики використовують різні індикатори поведінки (розроблені Р. Свассінг і М.Барб) та нейрологічні індикатори (зовнішні ознаки того, яку частину мозку використовує учень). Другим завданням викладача є використання багато сенсорного викладання матеріалу, метою якого є вплив на якомога більшу частину учнів шляхом представлення матеріалу у всіх трьох модальностях. Це дозволить учням отримати інформацію використовуючи свій канал сприйняття, покращує запам’ятовування та підсилює додаткові сенсорні канали учнів.

Як показують дослідження М. Гріндера, в групі студентів з 30 осіб в середньому у 22-х достатньо розвинуті візуальні, аудіальні та кінестетичні навички, але при цьому кожен учень сприймає інформацію, використовуючи лише одну модальність. Інші 2-3 мають труднощі в навчанні по причинам не пов’язаним з особливостями сприйняття (негаразди дома, особисті проблеми тощо). Інші 2-3 є так званими «трансляторами», тобто учнями які мають лише одну розвинуту модальність, і взагалі не здатні сприймати матеріал через інші, тому їм потрібен певний час, щоб ретранслювати матеріал, що викладається в потрібну їм модальність, а такі дії змушують їх частково відключатись від реальності. В цей час вони не слухають викладача і як результат мають пробіли в інформації, що подана.

Тип модальності учня можна визначити за наступними зовнішніми ознаками:

Візуальний тип: у цих учнів поверхневе, швидке дихання, голос чистий, гучний. Лінія зору завжди знаходиться не нижче лінії зору співрозмовника. Такі учні активно використовують жести, міміку, та завжди підтримують зоровий контакт із співрозмовником. Зазвичай вони мають охайний, гарний одяг, зачіску та люблять порядок у всьому. В лексиці часто використовують слова, що яскраво описують дійсність та намагаються детально описати об’єкт про який розповідають.

 Аудиальний тип: для таких людей важливі звуки, особливу увагу вони звертають на ритм мови, гучність, тембр мови. Розмовляють часто монотонно, неголосно, роблять багато пауз. Мають здатність до копіювання чужих голосів. Спілкуються майже без жестів, міміка невиразна, очі під час розмови прикриті або опущені. В розмові часто використовують багато слів, що описують звук.
 Кіністетичний тип: сприймають світ за допомогою тіла. Дихання повільне, неглибоке. Голос низький, навіть грубий, спілкуються тихо та повільно. Розмовляючи, намагаються сісти ближче, часто торкаються співрозмовника в бесіді. Лінія зору завжди нижче лінії зору співрозмовника. В розмові часто використовують слова, що означають дію.

В ході проведених досліджень було виявлено вплив особливостей нервової системи та головного мозку учня на його успішність в навчанні іноземній мові. Узагальнення методик НЛП, що використовують в навчанні, дозволяє врахувати особливості кожного учня згідно з його модальністю та ведучої півкулі мозку.