Кузенко Г.М. (к. філол. н., доц.)

Письменна О.С.

(Миколаїв, Україна )

ВИБІР ГРАМАТИЧНОГО ЕКВІВАЛЕНТА ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Загальновідомо, що процес перекладу не є простою заміною одиниць однієї мови одиницями іншої мови. Навпаки, це нелегкий процес, що включає низку труднощів, які повинен долати перекладач. Одним із способів, які сприяють перекладачеві, є трансформації.

Перекладацькі трансформації (заміни) трапляються через відмінності англійської та української мов. Спільність між граматичними особливостями української та англійської мов проявляється в наявності спільних граматичних значень, категорій та функцій, наприклад: категорій числа в іменників, категорій ступенів порівняння у прикметників, категорії у дієслова, функціональної значимості порядку слів і т.п.

У той час як несхожість положень граматичного ладу, що полягає в приналежності цих мов до різних граматичних груп, відбивається в істотних відмінностях між граматичними ознаками: артиклі в англійській мові, дієприслівник в українській мові; фіксований порядок слів в англійській мові, і т.д. У перекладознавстві існує безліч класифікацій видів перекладацьких трансформацій, але всі вони поділяються на три основні групи: лексичні, граматичні та лексико-граматичні трансформації. Розглянемо детальніше граматичні трансформації. Граматичні трансформації (граматичні заміни) - це спосіб перекладу, при якому граматична одиниця в оригіналі перетворюється на одиницю мови перекладу з іншим граматичним значенням. Заміні може піддаватися граматична одиниця будь-якого рівня: частина мови, член речення тощо [1].

Зрозуміло, що при перекладі завжди відбувається заміна форм мови оригіналу на форми мови перекладу. Граматична заміна як особливий спосіб перекладу передбачає не просто вживання в перекладі форм мови перекладу, а відмова від використання форм аналогічних вихідним, заміну таких форм на інші [3].

В даний час існує безліч підходів до поділу перекладацьких трансформацій на види і типи та безліч класифікацій, запропонованих різними авторами. За словами Л. С. Бархударова, всі види перетворень чи трансформацій здійснюваних в процесі перекладу можна звести до чотирьох елементарних типів, а саме: 

1. Перестановки - це зміна розташування мовних елементів у тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є зазвичай слова, словосполучення, частини складного речення і самостійні речення в тексті. 

2. Заміни - найбільш поширений і різноманітний вид перекладацької трансформації. У процесі перекладу заміні можуть піддаватися як граматичні одиниці, так і лексичні, у зв'язку з чим можна говорити про граматичні та лексичні заміни. До граматичних відносяться такі типи:  а) заміна форм слова; б) заміна частин мови; в) заміна членів речення; г) синтаксичні заміни в складному реченні.

3. Додавання. Цей тип перекладацької трансформації ґрунтується на відновленні при перекладі опущених в оригіналі «доречних слів».

4. Опущення - явище, прямо протилежне додаванню. Під опущенням мається на увазі опущення тих чи інших «надлишкових» слів при перекладі [2, с. 59]. 

При виборі граматичних варіантів у процесі перекладу важливо враховувати основні лінії розбіжності граматичної будови англійської та української мов. Одна із найважливіших розбіжностей - централізованість структури простого речення в англійській мові, що виражається у побудові речення навколо єдиного організуючого центру - підмета. Для цього англійська мова використовує наступні засоби: сполучення пасивного стану з активним в однорідних членах присудках; синтаксичні комплекси; подвійне керування; прийменникові конструкції.

Не менш значною є проблема перекладу такого явища в англійській мові, яке відсутнє в українській, а саме герундія. Переклад герундія залежить від його функції в реченні. Варто розрізняти вживання герундія із прийменником та без нього. Герундій із прийменником може виконувати функції: означення, додатка та обставини (часу, способу дії, мети). Герундій без прийменника може виконувати в реченні синтаксичні функції: підмета, іменної частини складеного іменного присудка, прямого додатка.[7]

Перекладач має право змінювати форму тексту оригіналу згідно з правилами тієї мови на яку здійснюється переклад. Найважливіше в перекладі все ж адекватно передати зміст і заради цього інколи можна пожертвувати формою, коли це необхідно. Але водночас перекладачеві слід бути обережним і не захоплюватись використанням граматичних трансформацій, зважати на те, що існують випадки, де без них можна обійтись. Надмірне використання трансформацій може погано вплинути на якість перекладу, його адекватність та відповідність оригіналу.

Порівнюючи оригінал твору «Убити пересмішника»[10] з його українським перекладом,[9] зробленим Михайлом Федоровичем Харенком, спостерігаємо велику кількість різноманітних трансформацій, якими скористався автор для створення адекватного художнього перекладу. Більшість з них є об’єктивними та вмотивованими. Детальніше розглянемо найяскравіші приклади з твору:

«When he was nearly thirteen, my brother Jem got his arm badly broken at the elbow.» - «Коли моєму брату Джемові було близько тринадцяти років, він зламав руку в лікті.» В цьому прикладі можна спостерігати опущення так званих «надлишкових» слів. Автор опустив займенник «he»,щоб уникнути повтору, а також слово «badly», яке по суті не несе особливого змістового навантаження і не притаманне конструкціям української мови.

«Being Southerners, it was a source of shame to some members of the family that we had no recorded ancestors on either side of the Battle of Hastings.» - «Ми - жителі Півдня, наші предки не билися під Гастінгсом, і дехто з нашої родини соромиться цього.» В цьому реченні маємо декілька трансформацій, перш за все переклад українською герундія «being» як «жителі». Також тут наявна перестановка слів у реченні та зокрема, англійський іменник «shame» перекладач відобразив українським дієсловом «соромиться» згідно з правилами української мови.

«Maycomb was an old town, but it was a tired old town when I first knew it.» - «Мейкомб — старе місто, печать старечої втоми вже лежала на ньому, коли я вперше його побачила.» Використано заміну для надання художнього забарвлення.

«Our mother died when I was two, so I never felt her absence. She was a Graham from Montgomery;» - « Наша мати померла, коли мені було два роки, тому я не дуже переживала втрату. Мати була з міста Монтгомері, з роду Грехемів.» Перекладач використав семантичне додавання, додав слова «міста» та «роду» для кращого розуміння тексту.

«You’re still scared, murmured Dill patiently.» - «А ти все-таки боягуз,— лагідно промимрив Діл.» Виявлена граматична трансформація – заміна однієї частини мови іншою. В даному випадку дієслово «scared» на іменник «боягуз».

«Atticus, you must be wrong.» - «Аттікус, ти, певно, помиляєшся.» Знову ж таки можемо бачити заміну однієї частини мови іншою. В оригіналі прикметник, в перекладі дієслово.

Підсумовуючи, можна сказати, що майже в кожному реченні використано якусь граматичну трансформацію. Це зумовлено розбіжностями двох мов. Речення без граматичних трансформацій – дуже рідкісне явище. Найчастіше використаною граматичною трансформацією досліджуваного перекладу було виявлено перестановку слів у реченні. Часто траплялися й опущення, заміна однієї частини мови іншою. Більшість граматичних трансформацій даного перекладу були вмотивованими, хоча й траплялись невмотивовані.

Першорядна задача перекладача - досягти семантичної еквівалентності між текстом-оригіналом і текстом-перекладом. Для її досягнення потрібні різноманітні перекладацькі перетворення, а на рівні компонентної еквівалентності - трансформації, які торкаються граматичної структури висловлювання. Причина, що викликає, граматичні трансформації криється в тому, що кожна мова має свою своєрідну структуру, і перекладач має це враховувати. Аналіз зібраного матеріалу (у ході зіставлення твору Гарпер Лі «Убити пересмішника» англійською мовою та його перекладу українською мовою) дає підстави твердити, що у перекладі найбільш часто зустрічаються такі види граматичних трансформацій, як перестановка, зокрема слів, та заміни, особливо форм слів, членів речення та типів синтаксичного зв’язку, а також додавання членів речення.

Подальшою перспективою наукового пошуку в обраному напрямку може бути дослідження особливостей відтворення в українських перекладах англійських герундіальних конструкцій.

Література:

1. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков:Учеб.пособие. – 3-е изд. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. – 232 с.

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. - М., "Международные отношения", 1975-240 с.

3. Комиссаров В.Н. Теория перевода. - м,: "Высшая школа", 1990. – 253 с.

4. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К., "Вища школа", 1982.

5. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 512с

6. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець,; За ред. І. Вихованця. – К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2004. – 400 с.

7. Латишев Л.К. Міжмовні трансформ. як засіб досягнення переклад. еквівалентності./ / Семантико-синтаксичні проблеми теорії мови і перекладу - М.,1986-107с.

8. Харенко М.Ф. Убити пересмішника. - [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.litmir.net/br/?b=161491

9. Harper Lee «To kill a Mockingbird». - [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://tecfaetu.unige.ch/etu-maltt/R2D2/dacostj7/stic-2/ex14/epub/ex14.pdf