Кузенко Г.М. (к. філол. н., доц.)

Деркач В.В.

(Миколаїв, Україна)

ГУМОР ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПЕРЕКДАДУ У ТВОРАХ
О. ГЕНРІ

Проблеми гумору здавна цікавлять філософів, психологів, філологів, художників, перекладачів як з мовностилістичного боку реалізації гумору, так і способів відтворення та збереження гумористичного ефекту у перекладі.

Перекладознавча наука ще не має на сьогоднішній день у своєму розпорядженні досить повних теоретичних уявлень про характер і особливості взаємодії мовних підсистем в актуалізації гумористичного ефекту. Базою для виникнення гумористичної ситуації є несподіваність і здивування. Гумор - це особливий спосіб відображення суспільних явищ дійсності, які стають комічними, за допомогою засобів художньої творчості. В основі смішного завжди лежать протиріччя між явищем і сутністю того, що зображується. Національні особливості гумору визначаються своєрідністю народного життєво-історичного досвіду в естетичному його переломленні. Американський гумор – і фольклорний, і літературний – явище також специфічне. Для американського гумору властиве перебільшення, надмірність, тяжіння до гіперболи і гротеску, які швидко сприймались літературно-художнім жанром. Гумор в тексті створюється контрастними одиницями всіх рівнів мови, взаємодія яких слугує його ефективній реалізації.

Для досягнення гумористичного ефекту часто використовується емоційно-експресивна лексика:

1) власне емоційно-експресивна лексика, (наприклад: shandrydan жарт, "старий ридван");

2) ситуативна емоційно-експресивна лексика форми, (наприклад card нейтр. "карта, картка", жарт, "дивак, химерна людина")

У лексиці гумористичного спрямування, широко представлені також жартівливі назви (наприклад: web-foot амер. "водоплавний", жартівлива назва жителів Орегону).

На лексико-семантичному рівні гумористичний ефект створюють також авторські гумористичні новоутворення: власні імена, атрибутивні словосполучення.

Гумористичний ефект може пояснюватися семантичною невідповідністю лексичних одиниць словосполучення, яка веде до "змістової двозначності". Наприклад: “very long, very loud and most melodious bellow” -"дуже тривале, дуже голосне i вельми мелодійне ревіння. Власні імена є також виразними засобами реалізації прагматичної заданості на гумористичний ефект. Так,наприклад: Lord Oxhead ("тугодум").

Безсумнівно, при перекладі жартів, каламбурів, іронії та інших гумористичних одиниць виникають певні труднощі. Дослівний переклад гумористичного вислову часто спотворює первинний смисл чи й узагалі виявляється нісенітницею, оскільки кожна культура має власні метафори, ідіоми та способи створення тонкої двозначності. Найскладнішими для перекладу мовностилістичними засобами, що створюють гумор є каламбури, слова-портмоне, евфемізми, а також конверсія і алітерація.

О Генрі – чудовий майстер гумору в американській літературі. Одним із дієвих способів створення іронічного образу у оповіданнях О. Генрі є метафора. Наприклад: Bright among withdrawn blessings now appeared to him the ghosts of pot roast and the salad with tan polish dressing (“The Pendulum”) [10] - Серед утрачених благ яскравими привидами йому являлися тушковане м'ясо і салат, засмачений коричневим кремом для взуття. (“Маятник”) [7 c. 132].

Іншим способом створення гумору є гумористичне порівняння, характерною особливістю якого є те, що і об’єкт і суб’єкт порівняння мають в собі ознаку комічного. Наприклад: With an expression of intense happiness on his features, he stood over the victim of the accident, listening to his groans as if to the sweetest music” (“A Comedy in Rubber”) [10] - Сяючи від радості, він стояв над жертвою нещасливого випадку і слухав її стогін, мов найсолодшу музику.” (“Комедія цікавості”).

Гумористичний ефект створюється вживанням несумісних понять в одному ряді. Прикладом такої організації контексту може бути наступний уривок: Наприклад: “As he sat there was not in the whole city for him a bed or a broiled lobster or a street-car fare or a carnation for his buttonhole unless he should obtain them by sponging on his friends or by false pretenses.” (“The Shocks of Doom”) [10]– “І тепер у всьому місті не було для нього ні ліжка, ні смаженого омара, ні грошей на трамвайний квиток, ні гвоздики в бутоньєрку - залишалося або випрошувати все це у друзів, або ж роздобувати непорядними способами.” (“Примхи фортуни”) [7, с. 65]

Для створення комічного образу О. Генрі вдається до використання стійких виразів. У наступному прикладі іронічний образ створений за рахунок порушення загальноприйнятого лексичного наповнення сталого виразу to assume the burden:

“I never knew there were so many large-hearted but indigent men in the country who were willing to acquire a charming widow and assume the burden of investing her money.” (“The Exact Science of Matrimony”) [10]– “Я й не підозрював ніколи, що на світі є стільки люблячих, але бідних чоловіків, які хотіли б одружитися на симпатичній вдові і звалити на себе тягар турбот за її капітал.” (“Шлюб як точна наука”) [7 с. 149].

Гумористичні висловлювання є найважливішими засобами типізації мови героя. В оповіданнях О. Генрі вживається велика кількість сленгових фразеологізмів, таких як: a crack on the head - давати ляпаса, to be about to die - помирати, to trot off - «змиватися», Hubbard squash - казанок (голова), to snap one's fingers - показати дулю.

Одним із прийомів, провідним до створення комічного образу, є вживання фразеологізму у невластивій йому синтаксичній функції. Hog and hominy are not only inartistic to my stomach, but they give indigestion to my moral sentiments (“Hostages to Momus”) [10]. - Свинина з мамалигою не тільки виробляє антихудожню дію на мій шлунок, але і викликає нетравлення мого морального почуття (“Заручники Момуса”). Вираз to give indigestion - викликати нетравлення їжі в шлунку, вживається внетиповій атрибутивній функції.

О. Генрі, будучи майстром у створенні іронічного і комічного образу, вдало використовував різні стилістичні прийоми: метафори, порівняння, цитати, парадокси, перифрази, можна також зустрітись з фразеологізмами, реаліями, риторичними питаннями, які зазвичай викликають певні труднощі при перекладі.

Тому, варто приділити увагу способам, якими користувались українські перекладачі для адекватного перекладу цих стилістичних засобів , що є необхідними для збереження гумористичного ефекту у тексті перекладу. Перекладами оповідань О. Генрі на українську мову займались
О. Вишня, О. Логвиненко, М. Дмитренко, В. Мусієнко, М. Тупайло,
Т. Тихоновій та ін.

Для створення колоритних образів О. Генрі нерідко використовує прізвиська вказуючи тим самим на прикметні риси характеру, зовнішності, діяльності його носія. Тому при перекладі антропонімів імена, як правило, транскрибуються, а прізвиська перекладаються (калькуються). Наприклад:

“Why,' says Uncle Emsley, 'she's gone riding with Jackson Bird, the sheep man from over at Mired Mule Canada” [8, с.78] (“Пімієнтські млинці”).

“А вона, – каже дядечко Емслі, – поїхала з Джексоном Птицею, вівчарем з улоговини Дохлого Мула” [7, с. 141] (Пер. М. Дмитренка).

Як правило використання явних граматичних та фонетичних помилок у мовленні персонажа створює комізм ситуації. Неправильна орфографія підкреслює особливості вимови персонажа, який погано володіє мовою оригіналу. Ламана мово іноземця, який не знає мови оригіналу передається шляхом функціонального перекладу.

Яскраво це показано в уривку роману О. Генрі “Королі і капуста”: “Ver-r-ree fine. Gr-r-r-racias the American gentle meen, the so esplendeedmoosik as to playee” - “Д-дуже гарно. Gr-r-racias американським джентльменам за такий прекрасний музика.” (Пер. В. Мисика).

Фразеологічні одиниці також використовуються для творення гумору. Працюючи з цими конструкціями, перекладачі здебільшого користувалися прийомом описового перекладу або ж добирали ситуативні відповідники, як-от:

“Have I been sodded down with Johnson grass by a pink-eyed snoozer, or what?” [8] (“Пімієнтські млинці”).

“Мабуть, цей червоноокий лайдак нагодував мене якоюсь блекотою, як ти гадаєш?” [8] (Пер. В. Горбатька).

“Виходить, оте руде ледащо зовсім забило мені памороки. Чи як?” [7, с. 373] (Пер. М. Дмитренка).

Зрідка перекладачі калькують фразеологізм або дещо трансформують його аби не порушити мети й структури: “…'twas like trying to dig a prairie dog out of his hole with a peanut hull” [8] (“Пімієнтські млинці”).

“... і це було схоже на спроби виманити з нори лугового собаку за допомогою арахісової шкаралупи” [8] (Пер. В. Горбатька).

“... тільки це все одно, що викопати лугового собаку з його нори шкаралупою земляного горіха” [7] (Пер. М. Дмитренка).

Все вищевказане дозволяє стверджувати, що для відтворення та збереження гумористичного ефекту у перекладі перекладач застосовує різноманітні способи: транскрипцію або транслітерацію для перекладу власних назв, прізвиська зазвичай перекладаються (калькуються). При перекладі фразеологічних одиниць використовується описовий метод. Ламана мова, яка створює комічний ефект перекладається за допомогою функціонального перекладу. Зрештою перекладач може генералізувати або ж українізувати незвичайні у перекладі англійські слова, тим самим вносити свої особливості у художній твір.

Література

1. Бабич В.М. Лінгвокраїнознавча інтерпретація англомовного тексту./ В.М. Бабич – К.: «Либідь». – 1990.- С. 76-94.

2. Бенвенист Э. Общая лингвистика./ Э. Бенвенист – М.: «Прогресс».- 1974. С. 83-102

3. Болдырева А.Е. Лингво-когнитивные механизмы создания юмористического эффекта // Мова і культура. Серія “Філологія”. – К.: «Либідь» 1998.- С. 23-32

4. Борев Ю.Б Комическое./ Ю.Б. Борев – М: «Искусство».- 1970.– С. 114-127.

5. Влахов С.И., Флорин С.П. Непереводимое в переводе. Реалии // Мастерство перевода: Сб. статей.1969. – М.: «Советский Писатель».- 1970. – С. 432-456.

6. Генрі О. Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели /О. Генри. К.: «А. С. К». - 2006. – С 245-257

7. Генрі О. Оповідання Short Stories : / O.Henrу. – Харків: «Фоліо», 2006. – 223 с.

8. Голубков Р.А. Мир сатирического произведения./ Р.А. Голубков – Самара: «Сам.гос. ин-т.»- 1991. – С. 34-48

9. O. Henry - Biography& Works[Електронний ресурс ]. – Режим доступу:http://www.literaturecollection.com/a/o_henry/44/

10. Ковбасенко Ю. Мистецтво аналізу й інтерпретації художнього тексту // Зарубіжна література в навчальних закладах. -2003. -№ 6. - С.

11. Левидова И. М. О. Генри и его новелла. / И.М. Левидова. - М. : «Худож. лит», 1973. – С. 67-82.

12. Лотоцька О. Л. Інтерпретація новел О. Генрі в українській словесності-[Електронний ресурс ]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../Lotocka.pdf16.