Кандидат філологічних наук, доцент Сковронська І.Ю.

Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна

АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОВС

Підготовка та професійна майстерність працівників правоохоронних органів потребують постійного вдосконалення та зростання впродовж усього життя. Повинні формуватися фахівці нової генерації, здатні до інформаціної діяльності в сучасних умовах швидкозмінюваного світу, застосування новітніх технологій та засобів отримання нових знань, інформації з метою підвищення якісних показників та результативності у роботі.

Складовими професіонала-працівника ОВС вважаються професійна та правова культура. Однак в умовах сучасності професійна, правова культура працівника ОВС передбачає не лише знання чинного законодавства, відомчих та міжвідомчих нормативних документів, які регулюють належне виконання службових обов’язків, але й володіння хоча б однією іноземною мовою для повноцінного спілкування з представниками інших держав, туристами та гостями. У цьому сенсі зростання професійної майстерності впродовж усієї професійної діяльності, кар’єрного поступу у контексті обміну досвідом з представниками ідентичних професій не лише у межах власної держави, але й за кордоном, є актуальним і необхідним завданням. Закономірності у досягненні вершин професіоналізму, шляхи повного творчого розкриття фахівця, методологічні орієнтири, які забезпечують цілеспрямованість та результативність у професійній діяльності, визначає акмеологія.

На наш погляд, найбільш ретельного теоретико-методологічного аналізу потребує вітчизняна системи підготовки працівників ОВС, а також елементи порівняня та аналізу програм підготовки працівників поліції окремих країн Європи, оскільки саме їх порівняння й зіставлення забезпечить осмислення реальних досягнень і виявлення деструктивних тенденцій, творчого саморозвитку, високого рівня продуктивності й професійної зрілості, у теорії й практиці вітчизняної вищої педагогічної освіти вивчено недостатньо.
Так, «акме» вважається вершинною характеристикою сутності, вищим ступенем розвитку особистості, досконалості, розквітом індивідуальних здібностей, вершиною фізичної зрілості, найвищою досконалістю в обраній професійній діяльності, якнайповнішою реалізацією творчих та креативних можливостей. Застосування акмеологічних технологій має бути визначальним впродовж усієї професійної діяльності кожного працівника загалом та працівників ОВС зокрема. Особистісно-професійний розвиток правоохоронця повинен стати нормою життя, започаткованою ще у вищому навчальному закладі. На основі акмеологічного підходу самовдосконалення має формуватись таким чином: гармонійне поєднання умінь і навичок, набутих під час підготовки до професійної діяльності, компетентності у справах майбутньої діяльності й акмеологічних інваріантів професіоналізму, що виступатимуть як спеціальні базові знання, вміння, теоретичні та практичні основи під час обіймання посади.

Досягнення професіоналізму в акмеологічному розумінні пов’язано не тільки з досягненням професійної майстерності, а й з розвитком найважливіших особистісно-професійних якостей (цілеспрямованість, ініціативність, організованість, фізична натренованість й ін.), рис удачі (завзятість, наполегливість, послідовність, дисциплінованість, пунктуальність та ін.), інтелектуальних якостей, розкриттям творчого потенціалу особистості та її моральним, етичним, духовним, культурним та культурологічним удосконаленням. Як стверджує Г. Данилова, пріоритетні ознаки акмеологічного підходу такі: 1) орієнтація на “акме” – вдосконалення на всіх етапах життя і діяльності людини; 2) всебічний розвиток удосконалення свідомості й діяльності груп (товариств), переконаність у можливості масового вдосконалення; 3) оптимістичний погляд на людину та її майбутнє, виражений у антропологічному акмеїзмі.

На сучасному етапі актуалізується проблема пошуку і визначення закономірностей, механізмів, умов і чинників розвитку суб’єкта правоохоронної діяльності до рівня професіонала з позиції акмеологічного підходу. Передумовами розробки акмеологічної концепції професійного розвитку правоохоронця (працівника ОВС) є напрями, які пов’язані з особливим видом прогресивного розвитку зрілої особистості – особистісно-професійним зростанням. Важливу роль при цьому мають еталонні моделі професіонала, які виступають системоутворювальним чинником для його успішного особистісно-професійного розвитку. Еталони-моделі, або «зразки-цілі», на думку Б.Ф. Ломова, створюються на основі концептуальних уявлень про їх акмеологічну сутність і зміст. Саме тому важливою складовою будь-якого акмеологічного дослідження є розробка концепції розвитку професіоналізму або професіонала як єдиного визначального замислу, системи аргументованих теоретичних поглядів. Критерії у досягненні «акме» майбутніх працівників Т. Сущенко, Х. Шапаренко пов’язують з відповідними показниками, які можуть слугувати основою для досягнення акмеологічної компетентності працівниками ОВС, а саме: мотиваційно-цільовим (мотиваційна спрямованість професійних інтересів і потреб, спрямованість на досягнення вищих щаблів професійної компетентності; змістово-процесуальним (якість знань у правоохоронному полі і розвиненість умінь, які забезпечують формування професійної компетентності); рефлексивно-оцінювальним (здатність та наявність умінь для адекватної самооцінки і самоаналізу, прагнення до самовдосконалення); креативним або ж діяльнісним (здатність до саморозвитку, різнобічного розвитку власних можливостей).

Дослідження рівнів сформованості акмеологічної компетентності працівників ОВС у сучасних умовах є недостатнім, якщо не взагалі відсутнім. Тому актуальність зазначеної проблеми є «на часі». Розв’язання проблеми формування акмеологічної компетентності допоможе правоохоронцям навчитися визначати власний рівень з метою планування свого подальшого професійного зростання та розвитку із застосуванням акмеологічних технологій.