Право/ 2.Административное и финансовое право.

Самчук Євген

студент Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМИ РЕСУРСАМИ

В сучасних умовах розвитку державної служби медицини катастроф (далі – Служби) одним з актуальних питань залишається удосконалення системи управління, зокрема при прийнятті державних рішень з постачання медичного майна формувань Служби за умов надзвичайних ситуацій, продиктованих вимогами з надання медичної допомоги постраждалим.

Слід погодитись, що підвищення ефективності управління медичним постачанням Служби можливо лише за умов використання сучасних інформаційних технологій, які можуть забезпечити новий рівень надання всіх видів медичної допомоги постраждалим в зоні надзвичайних ситуацій. Адже, саме інформаційні технології здатні забезпечити швидкість і якість рішень з надання кваліфікованої медичної допомоги за рахунок поінформованості основної ланки управління про санітарні втрати, хід ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - наявність або відсутність необхідних ресурсів медичного майна для забезпечення медичного персоналу потрібними засобами.

Одним з дієвих інструментів управління медичним постачанням Служби при використанні сучасних інформаційних технологій є автоматизоване управління контролем стану, обліком руху медичного майна на складах територіальних центрів екстреної медичної допомоги. При цьому зазначимо, що для управління та ефективного використання медичного майна на таких складах необхідно володіти достатньо широкою інформацією, зокрема: щодо наявності й видів медичних ресурсів на складах; походження й спрямування різних видів ресурсів і обладнання; термінів одержання замовлень на медичне майно, кількості замовленого, використаного майна, залишків медичного майна, найбільш економічних розмірів замовлень, а також про необхідний час для їх доставки на склад тощо.

Беззаперечно, важливу роль в системі заходів, спрямованих на економію медичного майна, відіграє грає раціонально організований облік. Він повинен забезпечити суворий оперативний контроль за зберіганням та станом медичного майна на всіх етапах руху, за використанням його при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, за своєчасним з’ясуванням непотрібних і зайвих видів медичного майна згідно встановлених норм запасів медичного майна.

При цьому, перед складським обліком медичного майна постають такі основні завдання як перегляд, облік надходження і видачі майна з складу, зведений рух медичного майна на складі за місяць, квартал, рік, контроль за станом медичного майна на складі, облік залишків медичного майна за терміном зберігання.

Слід наголосити на важливості впливу автоматизації на складський облік, у якому операції зведені до фіксації прибутку і видатку матеріальних ресурсів і обчисленню залишків по всіх реквізитах номенклатури в заданий момент часу. Саме автоматизація надає цьому обліку характеру оперативності. Особливо це важливо в умовах постійного оновлення інформації щодо поточних залишків ресурсів після кожної прибутково-видаткової операції. Адже, вхідна інформація з обліку та управління складськими запасами медичного майна характеризуються практично абсолютною точністю, що дозволяє працівникам всіх зацікавлених служб (бухгалтерія і відділ матеріально-технічного забезпечення) проводити економічний аналіз без застосування розгляду первинних даних [1; 2].

Зазначимо, що основним критерієм управління медичним майном оперативного запасу Служби за допомогою автоматизованої системи управління є контроль за підтримкою нормативних запасів медичного майна та своєчасною реалізацією номенклатур із спливаючим терміном використання, чуттєвістю системи медичного майна до будь-яких змін у структурі медичного майна Служби та його оновлення за рахунок нових видів, а також підвищення динамізму забезпечення медичним майном формувань Служби за умов надзвичайних ситуацій. Тому цілком актуальною видається автоматизована система, до складу якої входять такі три основних блоки функціональної підсистеми організаційно-функціональної моделі управління оперативним запасом медичного майна: а) блок обліку медичного майна; б) блок нормативного планування оперативного резерву медичного майна; в) блок аналізу і контролю стану медичного майна за кількістю та якістю.

Отже, автоматизовану систему обліку, контролю та управління медичним майном на складах державної служби медицини катастроф є тим раціональним інструментом, за допомогою якого без великих капітальних вкладень дозволяє забезпечувати постійний (поточний) контроль за кількістю, термінами зберігання існуючого медичного майна, своєчасною заміною з метою зменшення природного убуття, підтримки медичного майна за асортиментом та об’ємом, а також сприяє гарантуванню оперативності управлінських рішень при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Для ефективного використання цього інструментарію цілком обґрунтованим є розроблення й підтримання у належному (при постійному оновленні, актуалізації) відповідних автоматизованих робочих місць спеціалістів з матеріально-технічного забезпечення, що у цілому сприятиме досягненню окреслених вище завдань.

Література:

1. Терент’єва А.В. Бухгалтерський облік в ринкових умовах : навч. посіб./ А.В. Терент’єва. – Львів : Оріяна-Нова, 1998. – 269 с.

2. Терент’єва А.В. Удосконалення управління резервами медичного майна Державної служби медицини катастроф України / А.В. Терент’єва // Зб. наук. праць УАДУ при Президентові України. – К. : УАДУ, 2001. - Вип. 2. - С. 116-120.