Психология и социология/ 9. Психология развития

К. психол. наук Самошкіна Л. М., студ. Нікітченко О. Ю.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК САМОВІДНОШЕННЯ З МОТИВАЦІЄЮ ДОСЯГНЕННЯ ТА СПОСОБОМ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ

В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Юнацький вік є дуже суперечливим періодом в становленні особистості. З одного боку, юнацтво вже не вважається дитинством, з іншого – ще не дорослість. Конфлікти підліткового віку вже втратили свою гостроту, проте, проявляються конфлікти у сферах міжособистісних і внутрішньоособистісних стосунків, що, в свою чергу, може вплинути на мотивацію досягнення.

Предметом дослідження, яке висвітлюється є специфіка психологічного зв’язку самовідношення, мотивації досягнення та способів поведінки в конфлікті в юнацькому віці.

Концептуальна гіпотеза: самовідношення особистості взаємнопов’язане з мотивацією досягнення та способом поведінки в конфлікті в юнацькому віці.

Емпіричні гіпотези:

*Юнак з високим показником самовідношення має високий показник мотивації досягнення, а також використовує в конфліктній ситуації одну із наступних стратегій: компроміс, суперництво, або співпрацю.

*Юнак з низькими показником самовідношення має низький показник мотивації досягнення та використовує в конфлікті стратегію пристосування або уникання.

Теоретико-методологічну основу роботи складають теоретичні відомості про: самовідношення як безпосереднє уявлення особистості про сенс власного «Я», структура якого складається з двох функціонуючих підсистем: «оціночної» і «емоційно-ціннісної», запропоновані В. В. Століним та С. Р. Пантілеєвим [4]; мотивацію досягнення як різновид мотивації діяльності, пов'язану з потребою індивіда домагатися успіхів і уникати невдач [2; 3]; поведінку в конфліктній ситуації як орієнтацію особистості по відношенню до конфлікту, установку на певні форми поведінки в ситуації конфлікту, запропоновані Томасом [1].

Для емпіричного дослідження були обрані: багатовимірний опитувальник дослідження самовідношення (МІС) С. Р. Пантелєєва та В. В Століна, методика діагностики мотивації досягнення успіху Т. Елерса, тест типів поведінки в конфлікті Томаса. Для визначення взаємозв’язку самовідношення, мотивації досягнення та способу поведінки було обрано коефіцієнт кореляції Пірсона.

Емпіричну вибірку склали 40 студентів факультету психології ДНУ ім. О. Гончара та фізико-математичного факультету НТУ України «Київський політехнічний інститут».

В результаті дослідження знайдено статистично значущі кореляційні зв’язки: між стратегією співробітництва та самокерівництвом (r=0,46 р=0,01), самоприйняттям (r=0,35, р=0,05) і самоповагою (r=0,40, р=0,05); між показником стратегії компромісу та самовпевненістю (r=0,35, р=0,05), відображеним самовідношенням (r=0,44, р=0,05), самоповагою (r=0,45, р=0,01), аутосимпатією (r=0,42, р=0,05); між показником стратегії уникання та самовпевненістю (r=-0,43, р=0,05) , самоцінністю (r=-0,36, р=0,05), самоприйняттям (r=-0,37, р=0,05), самоповагою (r=-0,44, р=0,05) і аутосимпатією (r=-0,49, р=0,01); між стратегією пристосування та самовпевненістю (r=-0,44, р=0,05); між показником мотивації досягнення та самовпевненістю (r=0,44, р=0,05), відображеним самовідношенням (r=0,57, р=0,01), самоцінністю (r=0,36, р=0,05), самоприв’язаністю (r=0,52, р=0,01), самоповагою (r=0,49, р=0,01), аутосимпатією (r=0,54, р=0,01).

Інакше кажучи, в даний віковий період потреба домагатися успіхів і уникати невдач пов’язана з самоповагою, відношенням до себе як до упевненої, самостійної, вольової і надійної людини, з уявленнями суб'єкта про здатність викликати у інших людей пошану, симпатію, відчуттям цінності власної особистості, з позитивною оцінкою власного «Я» по відношенню до соціально-нормативних критеріїв.

Юнаки, котрі вважають, що регулятором їх досягнень та успіхів є вони самі, тверезо оцінюють свої негативні та позитивні сторони, загалом дають позитивну оцінку власного «Я» по відношенню до соціально-нормативних критеріїв, обирають в конфлікті стратегію поведінки, направлену на знаходження альтернатив, що повністю задовольняють інтереси обох сторін.

Юнаки, котрі відносяться до себе як до упевненої, самостійної, вольової і надійної людині, яка знає собі ціну, вважають, що здатні викликати у інших повагу і пошану, загалом позитивно оцінюють власне «Я» по відношенню до соціально-нормативних критеріїв, схильні обирати стратегію поведінки в конфлікті направлену на угоду на основі взаємних поступок.

Юнаки, невпевнені в своїх можливостях, які сумніваються в своїх здібностях, недооцінюють своє духовне «Я», дають негативну оцінку власного «Я» по відношенню до соціально-нормативних критеріїв, демонструють у конфліктній ситуації відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденції до досягнення власних цілей. Юнаки, які обирають стратегію пристосування у конфлікті зазвичай невпевнені в своїх можливостях, адже сумніваються в своїх здібностях.

Висновок: висунута нами гіпотеза підтвердилася частково. В подальшому психологічному дослідженні цікаво дослідити вплив соціального оточення на розвиток самовідношення, мотивації досягнення та вибір способу поведінки у конфлікті у юнаків та в інші вікові періоди.

Література:

1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Словарь конфликтолога. – СПб.: Питер, 2009. – 304 с.

2. Гордеєва, Т. О. Мотивация достижения: теории, исследования, проблемы / Т. О. Гордеева //Современная психология мотивации / Под. ред. Д. А. Леонтьева. М.: Смысл, 2002. – 343 с.

3. Головин С. Ю. Словарь практического психолога. – Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

4.Столин В. В. Самосознание личности. – М: МГУ, 1983. – 288с.