к.е.н., Петрига О.М.*, Пеньова О.В.**

Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості, м. Дніпропетровськ*

Таврійський державний агротехнічний університет, м. Мелітополь**

Продуктивність і оплата праці персоналу виробничого підприємства

         Ефективність функціонування підприємства в сучасних ринкових умовах, забеспечення його сталого і конкурентноспроможного розвитку залежить перш за все від колективу працівників (персоналу), їх здатності грамотно вирішувати поставлені перед ними завдання.

         Персонал підприємства є частиною трудових ресурсів країни. Від формування персоналу підприємства, його кількісної і якісної збалансованості та рівня використання значною мірою залежить єфективність використання всіх інших складових виробничих ресурсів, забеспечення високих результатів діяльності підприємств, його динамічний научно-технічний і соціальний розвиток.

         Однією з передумов успішного економічного розвитку як на мікро-, так і на макрорівні є врахування інтересів людей (працівників) у будь-яких діях, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємства. Без такого врахування не можна досягти підвищення ефективності в широкому (тобто соціально-економічному) розумінні.

         Раціональне використання трудових ресурсів є основою збільшення виробництва і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) та підвищення матеріального добробуту працвників підприємства.

         За умов ринкової економіки, як відомо підприємство самостійно вирішує, що і як планувати, визначає потребу в персоналі працівників за спеціаностями, професіями, рівнем кваліфікації; розробляє плани зростання продуктивності праці; розраховує рівень заробітної плати та інших виплат з метою забеспечання максимально можливого прибутку від реалізації виробничо-господарської діяльності. Тому аналіз, оцінка і планування трудових показників є одним з найважливіших напрямків економічної роботи на підприємстві, метою якого є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому використанні трудових ресурсів, що безпосередньо залежить від умов праці і розмірів заробітної плати.

         До основних трудових показниківв належить:

-         продуктивність праці (середньорічний виробіток на одного працівника персоналу або робітника);

-         трудомісткість виробництва продукції;

-         середньорічна численість персоналу (в т.ч. за категоріями працівників);

-         загальний фонд робочого часу середньоспискового робітника, середня тривалість робочого дня (зміни), кількість відпрацьованих днів (змін), годин оним працівником;

-         фонд заробітної плати підприємства;

-         середня заробітна плата (середньомісячна, середньорічна по підприємству) та інші.

         Аналіз стану продуктивності і оплати праці персоналу нами проведено на прикладі виробничого підприємства «Ігренський виправний центр №133» м. Дніпропетровська.

         Про ефективність використання персоналу досліджуємого підприємства можна судити за даними таблиці 1.

Таблиця 1.

 

Персонал підприємства та ефективність його використання

 

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

В середньому за           2006-2008рр.

Відхилення    2008р. до 2006р.

(+,-)

%

Середньомісячна численість працівників, чол

76

90

95

87

19

25,0

Зарплати працівників, тис. люд.-год

147,1

177,9

191,5

172,2

44,4

30,2

Відпрацьовано одним пра-цівником, людино-год.

1908

1949

1995

1951

87

4,6

Коефіцієнт використання робочого часу

1,06

1,08

1,11

1,08

0,05

4,7

Валова продукція (у цінах реалізації), т.грн.

2189,9

2445,5

2727

2454,1

537,1

24,5

Продуктивність праці, тис год/чол.

28,8

27,2

28,7

28,2

-0,1

-0,35

Прибуток на одного працівника, тис.грн.

2,4

2,7

3,4

2,8

1,0

41,7

 

         Аналіз даних цієї таблиці свідчить про те, що середньорічна чисельність працівників підприємства по роках є нестабільною і має тенденцію до збільшення. За аналізуємий період їх кількість зросла на 19 чоловік або на 25% і в 2008 році становила 95 чоловік. В середньому за три роки одним працівником відпрацьовано 1951 людино-годин ( проти 1800 нормових), що на 151 людино-годину більше від нормативної кількості або майже на 8,4%.

         В результаті цього коефіцієнт використання робочого часу є теж високим, по роках він буд в межах 1,06-1,11 – більшим одиніці. Затрати праці (в людино-годинах) в 2008 році в порівнянні з 2006 роком зросли на 30,2% і становили 191,5 тис.люд.-год. Збільшення їх відбулося, як видно з таблиці, за рахунок збільшення середньорічної чисельності працівників на 30,2% та збільшення виробництва валової родукції за аналізуємі роки на 24,5% - на 537,1 тис.грн. Прибуток на одного працівника за цей період збільшився в 1,4 рази, що є позитивним.

         Проте продуктивність праці в розрізі аналізуємих років залишалася майже на одному рівні і в середньому за три роки становила лише 28,2 тис.грн./чол. – була меншою в порівнянні з середніми показниками підприємств галузі.

         Це свідчить ро наявні резерви збільшення виробництва і реалізації продукції (надання послуг) за рахунок підвищення продуктивності праці працівників підприємства на базі подальшої механізації і автоматизації виробничих процесів.

         Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглянути в тісному зв'язку з оплатою праці. Зі зростанням продуктивності праці утворюються реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за таких умов утворюється можливості для нарощування темпів розширеного відтворювання. В свою чергу, зростання рівня заробітної плати є стимулом підвищення продуктивності праці працівників підприємства. У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його слід проводити систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

         Фонд заробітної плати згідно з чинною інструкцією органів статистики включає не лише фонд оплати праці, що належить до поточних витрат підприємства, а й виплати за рахунок коштів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в роспорядженні підприємства.

         Змінна частина фонду заробітної плати робітників залежить від обсягу виробництва, його структури, питомої трудомісткості продукції та рівня середньогодинної оплати праці. Фонд заробітної плати управлінського персоналу може також змінюватися за рахунок його чисельності і середньорічного заробітку.

         Важливе значення для аналізу використання фонду заробітної плати має вивчення даних про середній заробіток працівників підприємства, про його зміни, а також  про фактори, що визначають його рівень.

         Для оцінювання ефективності використання коштів на оплату праці необхідно використовувати такі показники, як обсяг виробництва продукції в діючих цінах, виручка, сума валового, чистого і капітілізованого прибутку на гривню заробітної плати та інше. У процесі аналізу слід вивчити динаміку цих показників та виконання плану за їхнім рівнем.

         Ефективність використання фонду заробітної плати персоналу досліджуємого підприємства за 2006-2008 роки представлено в таблиці 2. Розрахункові дані цієї таблиці свідчать про те, що рівень середньомісячної заробітної плати персоналу підприємства за ці роки має тенденцію до збільшення. В 2008 році в порівнянні з 2006 роком вона зросла на 81,6% і становила 981,5 грн., що є значно більшою від мінімальної і меншою більш ніж на 500 грн. від середньої за цей рік по Україні. За цей період також зросла середньоденна і середньогодинна заробітна плата одного працівника на 73,5%, в гривнях відповідно на 17,5 і 2,5. Проте по решті показників спостерігається тенденція до їх зниження по роках, що є негативним в ефективності використання фонду заробітної плати персоналу підприємства.

         Так, виробництво продукції на грн.- заробітної плати за цей  період знизилося на 31,4% або на 2,95 грн., виручка на грн.. заробітної плати зменшилася на 28,3% або на 2,63 грн., сума валового прибутку на грн.. заробітної плати зменшилася на 5,1% - на 0,04 грн. Суми чистого і капіталізованого прибутку на грн.. заробітної плати є незначними за розмірами, теж зменшилися відповідно на 69,2% та на 66,6%. Все це свідчить про низький рівень ефективності використання фонду заробітної плати персоналу підприємства і про наявність значних резервів його підвищення.

 

Таблиця 2.

 

Показники ефективності використання фонду заробітної плати персоналу підприємства.

 

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

В середньому за 2006-2008рр.

Відхилення 2008р. до 2006р. (+/-)

грн.

%

Зарплата одного працівника, грн..:

 

 

 

 

 

 

середньомісячна

540,5

766,4

981,5

729,5

441

87,6

середньоденна

23,8

33

41,3

32,7

17,5

73,5

середньогодинна

3,4

4,7

5,9

4,7

2,5

73,5

Виробництво продукції на грн.. зарплати, грн..

9,38

7,39

6,43

7,73

-2,95

-31,4

Виручка на грн.. зарплати, грн..

9,23

7,04

6,62

7,63

-2,61

-28,3

Сума валового прибутку на грн.. зарплати, грн.

0,79

0,72

0,75

0,75

-0,04

-5,1

Сума чистого прибутку на грн.. зарплати, грн.

0,13

0,03

0,04

0,07

-0,09

-69,2

Сума капіталізованого прибутку на грн.. зарплати, грн.

0,06

0,01

0,02

0,03

-0,04

-66,6

 

Важливим напрямком аналізу ефективності використання коштів на оплату праці персоналу підприємства є аналіз співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. Однією з умов зниження витрат заробітної плати на виробництво продукції, зниження її собівартості та збільшення внутрішніх нагромаджень є випереджаюче зростання продуктивності праці порівнянно з підвищенням середньої заробітної плати. Недотримання цієї умови призводить до перевитрат фондів заробітної плати і викликає зростання собівартості продукції, відповідно зменшується сума прибутку та рівень рентабельності.

         По нашим розрахункам індекс зміни середнього заробітку персоналу підприємства за досліджуємий період становив 1,816, індекс займе продуктивності праці був рівнем 0,996. Отримані дані свідчать, що на підприємстві має місце недотримання умови співвідношень темпів зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. Темпи зростання продуктивності праці в 1,8 рази відстають від темпів зростання заробітної плати, що і призводить до перевитрат фонду заробітної плати та зростання собівартості продукції підприємства.

         Використання наявних резервів на підприємстві з підвищення продуктивності та удосконалення оплати праці персоналу в значній мірі сприятиме зміцненню фінансового стану та підвищенню його конкурентноздатності в сучасних умовах господарювання.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник/за редакцією Г.В. Савицької. –К.- «Знання», 2004.- 654с.

2.     Економіка праці. Навчальний посібник/за редакцією І.М. Тимош. –Тернопіль- «Астон», 2001.- 347с.

3.     Статистичний щорічник України за 2007рік. За редакцією О.Г. Осауленко – К. – «Консультант», 2008. – 572с.