К.е.н. Ягмур К.А., Ворнік Д.О.

Донецький Національний інститут економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Значення облікової інформації в системі управління підприємством

Сьогодні українським підприємствам надається право самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, визначати стратегії цінової політики, а отже, суттєво зростає відповідальність керівників за прийняті ними управлінські рішення. Для прийняття оперативних і ефективних рішень керівникам необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства. Виконанням цього завдання і займається бухгалтерська служба підприємства.

Управління підприємством являє собою дещо більше, ніж взаємодія вищого керівництва. Воно зобов'язане мати справу з інформацією такого масштабу і складності, які перевищують можливості вищих керівників її сприйняти та інтерпретувати. Отже, управління повинно ґрунтуватися на знанні структури інформаційного потоку, методів обробки інформації, її стискання та ін. Вивченню ролі і значення первинного, поточного і звітного облікового забезпечення для управління присвятили свої роботи такі зарубіжні і вітчизняні вчені, як Пушкар М.С., Пушкар P.M., Лишиленко О.В., Бир С.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.

Мета данної статті полягає у визначенні ролі облікового забезпечення в процессі прийняття управлінських рішень.

Термін "інформація" означає пояснення, викладання, повідомлення. Усі галузі знань, а також людська практика пов'язані зі "своєю" інформацією. Економічна наука, господарська діяльність підприємств пов'язані з інформацією, яка називається економічною. Отже, економічна інформація – сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку підприємства та його ланок. Без цієї інформації неможливий інформаційний процес управління.

Економічну інформацію класифікують за різними критеріями:

– за належністю до сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери;

– за галузями і підгалузями економіки;

– за її належністю до галузей економіки (міністерства та відомства, промислові об'єднання, підприємства, цехи, дільниці та ін.);

– за належністю до органів регіонального управління;

– за стадіями відтворення;

– за елементами виробничого процесу (постачання, розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами тощо);

– за стадіями управління (прогнозована, планова, облікова, нормативна) [2, 117].

За стадіями виникнення економічна інформація поділяється на первинну та похідну, за повнотою охоплення на достатню, надмірну й недостатню, за стабільністю на постійну (сталу), умовно-постійну та змінну, а з позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну. Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Види економічної інформації враховуються при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.

Отже, найважливішою проблемою сучасної теорії управління є розробка такої інформаційної моделі, яка б забезпечила життєздатність підприємства в умовах постійної зміни і ускладнення середовища, в якому воно функціонує. Для забезпечення життєздатності підприємства необхідно знайти спосіб вимірювання його власної внутрішньої рівноваги. При створенні інформаційних систем оцінювати економічну інформацію слід на об'єкті менеджменту. Це необхідно для визначення ресурсів інформаційної системи, розрахунку потреби в управлінських кадрах, добору корисних відомостей для управлінських рішень та ін.

Для розвитку інформдинамічних процесів та систем необхідно сприяти:

- розвитку інформатики;

- переходу до нового, багатомірного розуміння інформаційних процесів;

- соціальної ролі інформаційного ресурсу [2, 120].

Якщо економічний стан та місце у світі окремих країн в недалекому майбутньому будуть визначати новаторські технології, то технологічну революцію неможливо буде здійснити, залишаючись в рамках традиційних технологій з їх жорсткою автоматизацією та рутинним управлінням на основі паперових носіїв інформації.

Таким чином, щоб не залишитись на узбіччі науково-технічного прогресу і забезпечити економічний розвиток України, необхідно нарощувати зусилля в подоланні нашого відставання від розвинутих країн, в тому числі і в інформаційному просторі, зокрема в розробці належної системи обліку. Облікову систему необхідно розглядати як складову системи управління, яка функціонує на основі теорії управлінського процесу. Слід пам'ятати, облік відображає стан господарської діяльності підприємства, він фіксує його стан справ, але самостійно не надає інформацію в формі, зручній для вирішення управлінських завдань. Різниця між обліком і управлінням повинна бути відчутною, оскільки ці два поняття іноді настільки змішуються, що відбувається їх повна заміна.

Література:

1. Пушкар М.С., Пушкар P.M. Контролінг – інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 370 с.

2. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. – Київ: Вид-во "Центр учбової літератури", 2005. – 524 с.

3. Бир С. Мозг фирмы. – М.: Радио и связь, 1999.