Плохих В.В.

Донецький національный університет економіки и торгівлі

імені М.Туган-Барановського

ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Інститути спільного інвестування (ІСІ) в країнах з розвинутою економікою є одними з найбільш ефективних інструментів акумуляції інвестиційних ресурсів. В Україні ІСІ ще не повністю відповідають статутусу «інституційного інвестора» в західному його розумінні, вони поки що відіграють надзвичайно малу роль в сфері залучення інвестицій в реальний сектор економіки. Ситуація ускладнюється наслідками світової фінансової кризи для вітчизняного фондового ринку.

Метою цієї роботи є вивчення основних тенденцій розвитку і діяльності ІСІ в Україні.

Інститути спільного інвестування в Україні почали активно розвиватись після прийняття Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)” № 2299 від 15.03.2001р. Відповідно до даного закону, інститут спільного інвестування — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.[1]

До основних досягнень розвитку ринку ІСІ в Україні слід віднести: поступове зростання загального рівня інвестиційної культури серед населення, загострення конкуренції на ринку публічних ІСІ, поступове зміщення інтересу покупців від закритих фондів до інтервальних та відкритих.

Світова фінансова криза негативно впливає в першу чергу на сферу фінансових інвестицій. Надзвичайно важливими стають питання пошуку нових джерел фінансування, тому ІСІ як гнучкі інституційні інвестори можуть зайняти головні позиції в процесі післякризового відновлення фінансової сфери. ІСІ можуть стати ефективним інструментом накопичення грошових капіталів, обіг яких забезпечує гармонійний розвиток економіки, розбудову як фінансової, так і виробничої сфер національного господарства.

ІСІ є важливою складовою частиною вітчизняного фондового ринку, який після стрімкого зростання в період 2005–2007 років, в 2008 році знизився на 74,33%, а на мінімумах 2009-го – ще на 33,94%[2]. Такі події на ринку не могли не вплинути негативно на стан ІСІ. Основними негативними наслідками такого впливу стали:

· істотне зниження вартості їх активів;

· відтік частини коштів учасників;

· поява недовіри з боку інвесторів (більшість з них прийшли на ринок на його пікових значеннях, тоді як криза порушила їх плани щодо отримання високих прибутків)

Однак досить багато інвесторів продовжили купувати на падінні, усереднюючи таким чином вартість своїх інвестицій і закладаючи фундамент майбутніх високих доходів.

2007 рік був вельми сприятливим для розвитку ІСІ, що значною мірою було обумовлено надзвичайно високими показниками зростання вітчизняного фондового ринку. За загальною кількістю ІСІ Україна наблизилась до розвинених країн Західної Європи. А 2008 рік виявився складним і непередбачуваним виявився для ринків цінних паперів: стрімкий ріст у попередній період змінився неочікувано затяжним спадом, глибина, тривалість та наслідки якого можна буде оцінити тільки з часом. Результати 2008 року перевершили найпесимістичніші прогнози аналітиків та експертів різних країн. Ключові фондові індикатори світу впали на 32-49%. Український індекс ПФТС з лідерів росту 2007 року перетворився на «лідера» падіння 2008 року і з результатом -74,33% завершив цей рік на рівні 301,42 пункту. Серед причин – надто стрімкий ріст, «перегрітість» ринку у попередні роки, особливо у 2007, значна залежність від іноземного капіталу, яка спершу була одним з головних рушіїв українського ринку цінних паперів, а у 2008 році призвела до його глибокого падіння.

Негативний розвиток подій на вітчизняному фондовому ринку, що майже не припинявся протягом 2008 року, чинив суттєвий тиск на ринок відкритих інвестиційних фондів. Водночас, кількість відкритих ІСІ у 2008-му продовжувала активно зростати, хоча темп створення нових фондів уповільнився (+10 проти +17 у 2007 році)

Станом на 30 грудня 2008 року, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, в Україні було зареєстровано 36 відкритих інститутів спільного інвестування, що перебували в управлінні 25 компаній з управління активами (КУА). Кількість відкритих фондів, які досягли нормативів шодо мінімального обсягу активів у 2008 році, склала 32, а кількість їхніх КУА – 22. Реєстрації нових ІСІ відкритого типу у 2008-му році можна пояснити очікуванням зміни низхідного тренду фондового ринку висхідним з високими темпами росту в короткостроковій перспективі. Тривалий період створення фонду, прогнозування «розвертання» ринку, яке «підігрівало» попит на відкриті ІСІ зі сторони фактичних та потенційних інвесторів, давали підстави для КУА вважати за доцільне виведення на ринок відкритих фондів у цей період. Однак, ближче до кінця року, через поглиблення фінансово економічної кризи, активність КУА у цьому напрямку зійшла нанівець[3].

Через затяжний глибокий спад ринку цінних паперів, послаблення довіри до фінансових інститутів, у т. ч. інвестиційних фондів, високу чутливість відкритих ІСІ до ринкової кон’юнктури, результати їхньої діяльності у 2008 році були слабкими.

Отже можна зробіти висновок, що фінансово-економічна криза, безумовно, дуже суттєво вплинула на дільність відкритих інститутів спільного інвестування в Україні. Український фондовий ринок зараз знаходиться на надзвичайно низьких цінових рівнях із значним відхиленням від своєї справедливої (внутрішньою) вартості. Як тільки світова економіка почне показувати перші ознаки відновлення, Україна теж почне відновлювати свій економічний потенціал, що повною мірою відіб'ється на цінах акцій вітчизняних підприємств, та розвитку галузі відкритих ІСІ.

По-друге, криза підготувала грунт для майбутнього якісного розвитку інститутів спільного інвестування. На ринку публічних ІСИ з'являться фонди з новими стратегіями, напрямами інвестування, термінами діяльності, відношенням до ліквідності, галузевою диверсифікацією і тому подібне. Можна чекати активізації вітчизняного інвестора через Інтернет-трейдінг.

Поліпшенню ситуації сприяє й прийнятий наприкінці 2008 року Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», який, зокрема, дозволить управляючим відкритими фондами формувати більш гнучку структуру їхніх активів та розширити можливості для уникнення втрат.

Література:

1. Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)” № 2299 від 15.03.2001р.

2. Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" № 693-VI від 18.12.2008р.

3. http://www.uaib.com.ua/files/articles/1003/40_4.pdf

4.http://rus.rynok.biz/Default2.aspx?ArticleID=0430d665-8327-431e-b865-6ea649bd28c8&open=sec