Шишина А.О.

Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана Криворізький економічний інститут

Стратегія застосування МСФЗ в Україні

Інтеграція України в світовий економічний простір зумовлює перехід бухгалтерського обліку в Україні на міжнародні стандарти.

Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб’єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Урядом схвалена Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. Документ передбачає ряд кроків, направлених на те, щоб українські підприємства вели облік і складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Стратегія передбачає:

·                     обов'язкове з 2010 року складання фінансової звітності згідно з МСФЗ підприємствами - емітентами цінних паперів, які перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховими компаніями;

·                     адаптацію національних положень (стандартів) бухгалерського обліку (ПСБУ) для тих підприємств, які не застосовують МСФЗ;

·                     затвердження положень бухгалтерського обліку з питань, не відображених у МСФЗ;

·                     режим найбільшого сприяння для «малого бізнесу»: спрощення порядку обліку (для суб'єктів малого підприємництва навіть передбачається можливість ведення обліку без застосування подвійного запису).

Планується:

·                     офіційне оприлюднення МСФЗ;

·                     створення «інформаційно-аналітичної бази» з питань застосування МСФЗ, доступ до якої буде вільним;

·                     здійснення заходів з підвищення кваліфікації бухгалтерів;

·                     перехід до складання податкової, статистичної та іншої звітності з використанням даних бухгалтерського обліку.

Стратегія підкреслює державний характер регулювання бухгалтерського обліку та наполягає на єдиному Плані рахунків і номенклатурі статей фінансової звітності.

Із 2010 року ведення обліку, надання й обнародування фінансової та консолідованої фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами, стане не результатом вільного вибору, а обов’язком підприємств-емітентів цінних паперів, які входять до лістингу торгів на фондовому ринку, банків і страхувальників. Вигоди від впровадження МСФЗ роблять її досить привабливими для підприємств. У результаті вони отримують можливість виходу на міжнародні ринки, залучення додаткових інвестицій, оскільки звітність, складена за МСФЗ, є більш інформативною та зрозумілою для іноземних інвесторів. Крім того, як зазначали учасники круглого столу, впровадження МСФЗ дозволило вдосконалити організаційну структуру підприємств загалом і обліку зокрема.

Складання звітності за МСФЗ є важливою складовою програми із залучення іноземних інвестицій до української економіки. Проте в більшості випадків звіти за МСФЗ складаються не бухгалтерами підприємств, а міжнародними аудиторськими компаніями на базі річної звітності підприємств, що складена за національними стандартами. А це спричиняє додаткові (досить істотні) витрати на оплату послуг консультантів і оцінювачів, а також створює додаткове навантаження на бухгалтерію підприємства, адже для складання звітності за МСФЗ від бухгалтера потрібно надати додаткову інформацію. Крім того, складання звітності за МСФЗ не зовсім корелює з українським податковим законодавством і практикою його застосування. Але на цьому проблеми не вичерпуються.

Сьогодні в Україні просто немає достатньої кількості бухгалтерів, кваліфікація яких дозволила б їм вести облік і складати звітність за міжнародними стандартами. Таким чином, ціна обов’язкового впровадження міжнародних стандартів для української економіки може складати десятки мільйонів гривень, які підприємствам доведеться витратити на організацію роботи своїх бухгалтерій.

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Новим кроком на шляху до реалізації поставлених завдань щодо реформування бухгалтерського обліку є ухвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу.

Література:

1)     www.day.kiev.ua

2)     www.kstil.com.ua

3)     www.minfin.gov.ua