М.В.Атаманов, студент гр.ОА-05-Г

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Аналіз інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства

У світовій економіці відбулися суттєві зміни щодо пошуку з подальшим залученням джерел і ресурсів, які визначають економічний розвиток. Недостатні і обмежені можливості традиційних підходів переорієнтування різноманітних соціальних, інновацій, які зумовлюють на вияв технологічних, організаційних перетворюють наукоозброєність і наукоємність у головну стратегічну складову економічного зростання.

Мєтою нашого дослідження є визначення інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства як самостійної економічної категорії, яку ми пропонуємо розглядати як узагальнене уявлення про економічний суб'ект, що відображає потенційні можливості підвищення його вартості за рахунок розробки і ефективного використання в його діяльності нових продуктів, послуг, процесів на основі можливих інвестиційних ресурсів.

Завдання з реалізації інновацій займають чільне місце в загальній системі чинників, які визначають інвестиційну привабливість підприємства. Реалізація інноваційних і інвестиційних проектів підвищує ефективність господарської діяльності, якість виробленої продукції і її

конкурентоспроможність на ринку, що забезпечує посилення інвестиційної привабливості підприємства. За підсумками складання бізнес-плану реалізації інновацій уточнюються очікувані розміри прибутку, доходу підприємства, а також потреби в інвестиціях. Складовими частинами інноваційного плану є науково-технічні, технологічні і організаційно-управлінські нововведення, які утворюють научно-змістову складову бізнес-плану, реалізація яких забезпечує підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, якості продукції та їі конкурентноздатності. Завдяки цій діяльності посилюється Інвестиційна привабливість підприсметва.

Питання аналізу інноваційно-інвестиційної діяльності перебували в колі досліджень провідних вчених-економістів: Я. Д. Круик; А Бланка [1], А.П. Соколова, А А. Пересади, М.А. Йохна та інших. Проте дослідженню аналітичних показників інноваційно-інвестиційних процесів доцільно приділити більше уваги.

Для підвищення конкурентноздатності підприємство здійснює діяльність за такими напрямами: підвищення якості виробленої продукції. продуктивності праці, оптимізація структури управління підприємством і виробництвом, організація післяпродажного сервісу продукції, впровадження нових технологій. Здійснення кожного із цих заходів прямо чи опосередковано пов'язано зі здійсненням інноваційної діяльності за її основними напрямами. Аналіз підприємств, які успішно здійснюють інноваційну діяльність, показує, що спонукальним мотивом для розробки інновацій є бажання і прагнення керівництва вести стратегічну діяльність в цілому і, зокрема, інноваційну. Іншою основною умовою для впровадження інновацій є наявність ефективної системи маркетингу, збуту і сервісу, що забезпечує зв'язок підприємства з кінцевими споживачами з метою постійного виявлення нових явних і прихованих потреб покупців щодо якості продукції, товарів, робіт і послуг. Ця умова є визначальною, оскільки успіх мають лише ті нововведення, які надають кінцевому споживачу нові вигоди. Одним з основних чинників підвищення привабливості підприємства є інвестиції в реальні і фінансові активи підприємства, що забезпечує його конкурентноздатність та вартість[2]. З іншого боку, прийнято вважати, що основним інструментом підвищення вартості підприємства є інновації. Саме тому система формування інвестиційного бюджету підприємства пов'язана з процесом довгострокового планування всієї його діяльності, в процесі якого обирається чи коректується інноваційний напрям, плани фінансування, виробництва, маркетингової політики. Така система ухвалення інвестиційних рішень одержала назву інноваційно-інвестиційної діяльності, індикатором ефективності якої може служити динаміка ринкової вартості підприємства. Ефективна інноваційно-інвестиційна діяльність повинна включати аналіз вимог замовника, технологій, конкурентноздатності, внутрішнього потенціалу, основних організаційних ідей, фінансових механізмів. На основі здійсненого аналізу розробляється перелік інноваційних заходів, які включають: нововведення в галузі випуску нового кінцевого продукту (інновації кінцевого продукту), нововведення у виробничих процесах, нововведення, які стосуються кінцевого продукту, технології і організації виробництва, збуту, післяпродажного :рвісу (інновації життєвого циклу продукту).

З урахуванням величезного впливу інновацій на економічне зростан-я і перспективний розвиток підприємств у сучасних умовах, доцільно визначити інноваційно-інвестиційну привабливість підприємства як самостійну економічну категорію, яку ми пропонуємо розглядати як узагальнене уявлення про економічний суб'єкт, що відображає потенційні можливості підвищення його вартості за рахунок розробки і ефективного використання в його підприємства нових і удосконалених продуктів, послуг, процесів на основі можливих інвестиційних ресурсів. При цьому очевидним є взаємозв'язок інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства і стану його інноваційної інфраструктури. Елементи інноваційної інфраструктури є основою для економічних показників, які визначають поточний виробничо-технологічний стан підприємства і його можливості ефективного залучення інновацій у господарський оборот.

З урахуванням вищевикладеного вважаємо, що аналіз інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства є процесом дослідження економічної інформації з метою:

- аналізу інноваційно - інфраструктурного стану підприємства;

- оцінки досягнутого рівня інноваційно-інвестиційної привабливості і стійкості фінансового стану підприємства, оцінки зміни цих рівнів з урахуванням інноваційних витрат у порівнянні з попереднім періодом, з бізнес-планом і нормативними значеннями під впливом різних чинників;

- ухвалення інвесторами обґрунтованих управлінських рішень з фінансування інноваційних проектів;

поліпшення інноваційно-інвестиційної

привабливості підприємства.

При цьому аналіз елементів інноваційної інфраструктури дозволяє визначити поточний виробничо-технологічний стан підприємства і його початкові інвестиційні можливості ефективного залучення інновацій у господарський оборот.

Виходячи із суті та мети аналізу інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства, можна зробити висновок про те, що його основним завданням є оцінка:

1) інноваційно-інфраструктурного стану підприємства на основі розрахунку й аналізу групи економічних показників, що характеризують його можливості в освоєнні і комерціалізації інновацій;

2) майнового стану підприємства, структури його розподілу і ефективності використовування;

3) достатності власного і залученого капіталу для поточної господарської діяльності, раціональності його використання, а також вибір стратегії для подальшого розвитку підприємства;

4) досягнутого рівня стійкості фінансового стану підприємства, його фінансової с ібільності, забезпеченості власними оборотними коштами, достатності основних засобів, виробничих запасів і незавершеного виробництва для забезпечення конкурентноздатності і рентабельності продукції, що виробляється з урахуванням інноваційних витрат;

5) платоспроможності підприємства і ліквідності майна.

Узагальнена система показників, яка дозволяє оцінити інноваційно-інвестиційну привабливість підприємства, представлена у таблиці 1.

Таблиця 1. Система показників оцінки інноваційно-інвестиційної привабливості підприємств

Назва показника	Характеристика
Коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною власністю	Визначає наявність у підприємства інтелектуальної власності та прав на У вигляді патентів, винаходів, промислових зв'язків, свідоцтв,
Коефіцієнт інноваційного зростання	Характеризує стійкість технологічного зростання і виробничого розвитку, показує частку засобів, що виділяються підприємством на власні і сумісні дослідження з розробки нових технологій, на цілеспрямований прийом (переклад) на робот;' висококваліфікованих фахівців, навчання і підготовку персоналу, пов'язаного з інноваціями, господарські договори щодо проведення маркетингових досліджень
Коефіцієнт поточної ліквідності	Характеризує ступінь, за який поточні активи перекривають поточні зобов'язання, тобто розмір гарантії, забезпечуваної оборотними активами
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Показує, яку частину поточної короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом за рахунок грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень
Коефіцієнт позикового капіталу	Характеризує частку позикових засобів у загальній сумі джерел засобів підприємства
Коефіцієнт фінансового ризику	Характеризує ча.тку основного капіталу у власному капіталі підприємства

Таким чином, інвесторів, що представляють інтереси капіталу, цікавить перш за все ступінь вигідності інвестицій, вкладених у підприємство, що здійснює інноваційні розробки і впроваджуватиме їх в свою діяльність, і потенційний ризик втрати вкладених засобів. Чим стійкіше фінансове становище підприємства, тим менш ризикові і більш вигідні вкладення в нього. З вищевказанного випливає, що економічні інтереси інвесторів лежать у галузі оцінки ризику та прибутковості інноваційних проектів, а також здатності підприємства генерувати прибуток і виплачувати дивіденди. При цьому реалізація інновацій дозволяє підвищити техніко-економічний рівень виробництва і фінансову стійкість підприємства. В цьому випадку вже існуючі інвестори можуть вкласти в нього додаткові засоби. Отже, саме здатність до розробки і реалізації ефективних інноваційно-інвестиційних проектів у великій мірі забезпечує можливість додаткового залучення інвестицій у розвиток підприємства [4].

Підводячи підсумки викладеного матеріалу, зазначимо, щоб посилити інвестиційну привабливість підприємства, потрібно здійснювати інноваційну діяльність за її основними напрямками. Пропонується здійснювати оцінку майбутніх об'єктів інвестування як з допомогою методів маркетингового, так і фінансового аналізу. Запропоновані нами показники сприятимуть більш чіткому уявленню підприємця про його реальний фінансовий стан та основні шляхи його зміцнення.

Література

1. Бланк И. А. Инвестиционньїй менеджмент. - К.: МП «ИТЕМ» ЛІД, - 3999.

2. Краснокуртська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посів. - К: КНЕУ, - 2003.

3. Крупка Я. Д. Облік інвестицій. Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, - 2001.

4. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. - Київ: „Центр навчальної літератури", 2004.