Економічні науки

Бакунов О.О., к.е.н., Яременко М.О.

Донецький національній університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк, Україна

ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ

Ціллю даної публікації виступає обґрунтування необхідності виділення особливостей мотивації персоналу підприємств торгівлі, що в свою чергу повинно представляти основу для розробки рекомендацій по вдосконаленню механізму мотивації в кожному конкретному підприємстві як за умов стійкого розвитку економіки так й в умовах економічного спаду і кризи.

Циклічний розвиток ринкової економіки поставив перед суб’єктами господарювання України ряд нових питань в сфері праці, зокрема, стало очевидним, що новий стан економіки передбачає створення абсолютно нових механізмів економічних мотивів, інтересів, цінностей та стимулів, спрямованих на підвищення результативності діяльності підприємства.

Розробка й вдосконалення системи мотивації персоналу підприємств до високоефективної праці в умовах загострення економічної кризи із сфери теоретичних досліджень все більше переходить до практичного аспекту.

Методологічні засади дослідження розвитку мотивації трудового персоналу знайшли своє відображення в наукових дослідженнях таких великих вчених, як А. Сміт, Р. Герцберг, Ф. Тейлор, А. Маслоу, Ф. Котлер, П. Друир та інші. Цими вченими розроблені різні теорії побудови мотиваційних механізмів та їх використання в практиці господарювання. Вагомий внесок в розробку цієї проблематики внесли такі вітчизняні та російські вчені: О. Амоша, Д. Богиня, В. Глущенко, М. Долішній, А. Здравомислов, Г. Одинцова, В. Сай, І. Сорока, М. Чумаченко та інші.

У працях цих авторів обґрунтовується доцільність і необхідність розробки мотиваційного механізму, котрий має забезпечити узгодження короткотривалих і довгострокових цілей розвитку підприємства відповідно до потреб кожного робітника, колективу і суспільства. Але характерні особливості мотивації персоналу підприємства окремих галузей економіки, і зокрема торгівлі, з урахуванням конкретних цільових орієнтирів, потреб і цілей цих підприємств, їх робітників, партнерів і споживачів не отримали належного розвитку.

Вивчивши і проаналізувавши різні наукові погляди щодо проблеми мотивації, автори цієї публікації мають свій погляд на тлумачення таких економічних категорій і понять як «мотив», «інтерес», «стимул», «мотивація» й «стимулювання», «винагорода», «потреби». Зокрема аргументація окремих положень розвитку механізму мотивації персоналу торговельних підприємств буде базуватись на наступних висновках. Якщо в основу діяльності суб’єкта торгівлі покладені «заохочувальні» заходи (а саме - премії і тому подібне), то доцільно говорити про стимулювання, або економічну мотивацію. А якщо дослідження потребує урахувань різнобічних мотивів, які змушують людину, або колектив діяти певним чином не тільки під впливом «заохочувальних» заходів, то сукупність таких процесів являє собою мотивацію діяльності підприємства, а мотивація персоналу виступає головною складовою мотиваційного механізму підприємства.

У кожній галузі економіки є свої особливості й пріоритети, котрі необхідно враховувати при розробці системи мотиваційного механізму трудового потенціалу. Є ці особливості й в торгівлі. Основні з них, на нашу думку, проявляються в наступному:

1. Матеріальне стимулювання праці в підприємствах торгівлі суттєво відстає від рівня оплати праці в підприємствах промисловості, установах фінансової сфери та ряду інших галузей економіки при достатньо високій інтенсивності торговельно-технологічних процесів, низькому рівні механізації й практично відсутності автоматизації робіт, і при цьому, у більшості випадків, вагомій матеріальній відповідальності.

2. Для підприємств торгівлі характерний низький рівень привабливості найманої праці через відсутність вагомих іміджевих складових і, як правило, неперспективні (короткі) кар’єрні сходи.

3. Відсутність на більшості торговельних підприємств напрацьованих комплексних багатоваріантних систем мотивації трудового потенціалу й слабка інформованість робітників про діючий механізм мотивації.

4. Висока питома вага в підприємствах торгівлі низькокваліфікованого персоналу і, як наслідок, також відсутність додаткових внутрішніх мотивів до праці у більшості торговельно-оперативних робітників.

5. Велика питома вага жінок у складі робітників торговельних підприємств, знижує планку потреб, широту і рівень економічних мотивів персоналу.

6. Оскільки в крупних та середніх торгівельних підприємствах доволі широко поширена колективна (бригадна) форма стимулювання праці, отже в таких структурах більше уваги повинно бути надано колективній психології при організації дієвої системи мотивації. Особливу увагу слід надати взаємовідносинам між рободавцями та групами робітників, конкуруючими робочими групами, групами, що виконують поєднання функцій, підтримці в колективі атмосфери довіри, заінтересованості в реалізації загальної цілі.

7. В той же час більшість підприємств торгівлі, особливо продовольчий рітейл, в меншій мірі схильні впливу економічної кризи з причини гнучкості і більшій спроможності потенціалу до трансформації, й цей факт усвідомлюється більшістю працівників, тому вони свідомо вибирають низький (але гарантований в довготривалому періоді) рівень оплати праці.

8. Не слід скидати з розрахунків і той факт, що для торгівельної галузі в Україні у спадок від централізованої економіки дістався негативний мотиваційний імідж, котрий проявляється в тому, що на окремих підприємствах залишилась можливість фальсифікації товарів та послуг, котра приводить до додаткової тіньової мотивації (самостимулювання) персоналу, і цей мотив, як правило, набирає силу по мірі зростання темпів розбалансованості економіки, зниження потенційної захищеності покупців з боку держави.

Дані особливості ринку праці й мотивації трудового потенціалу в галузі потребують серйозного додаткового дослідження та обґрунтування масиву конкретних пропозицій по вдосконаленню механізму мотивації в підприємстві з метою послаблення негативного впливу деяких з виділених особливостей та посилення тих мотивів, які спрямовані на розвиток підприємства і покращення стимулювання його робітників с урахуванням змін, що відбуваються у зовнішньому й внутрішньому середовищі. Роботодавцям і найманим робітникам сфери торговельного бізнесу необхідно переосмислити пріоритетність інтересів та рушійних мотивів і опиратись на струнку комплексну систему форм і методів управління поведінкою трудового персоналу і конкретного робітника.

Література

1. Буряк П. Ю. Економіка праці й соціально-трудові відносини. – К.:ЦНЛ, 2004р.-440 с.

2. Гольфа А. В.Роль мотивації у підвищенні ефективності використання трудового потенціалу //Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. –№ 11. с. 76-79

3. Грішнова О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. – К.: Знання, 2006.-559с.