Кочеткова
К.Ю., Канєєва І.І.
Донецький
національний університет економіки і
торгівлі імені
Михайла
Туган-Барановського
Банківська
система в Україні та шляхи її реформування
На сучасному етапі економічного
розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем,
пов'язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання
формування ефективної банківської системи. Через банківську систему проходять
грошові розрахунки і платежі господарюючих суб'єктів та населення в цілому.
Банківська система - організаційна
сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій
країні в цілком визначений історичний період. Залежно від впорядкованості
банків відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два
основних типи побудови банківської системи:
-
однорівнева банківська система (усі банки, що
діють у країні, включаючи й центральні банки).
-
дворівнева банківська система (характерна для
країн з ринковою економікою).
Саме дворівнева система і діє на
сьогодні в Україні. Вона ґрунтується на взаємовідносинах між банками в двох
площинах: по вертикалі – відносини підлеглості між центральним банком, що
здійснює управління, та низовими ланками, по горизонталі – відносини рівного
партнерства між будь-якими ланками.
Банківська система України
складається з НБУ та інших банків, що створені та діють на території України на
основі Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000р. №2121-ІІІ
Навряд чи сьогодні в Україні
знайдеться людина, підприємство або організація, повністю задоволені роботою
вітчизняної банківської системи. При цьому спектр оцінок досить широкий: від
повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останніми роками до переможних
обіцянок про видатні досягнення.
Нормальному розвитку вітчизняної
банківської системи перешкоджають численні об’єктивні й суб’єктивні чинники,
наприклад, дуже низькі доходи переважної більшості населення України так і не відновлена повною мірою довіра
населення до комерційних банків, відсутність належної системи гарантування
банківських вкладів тощо.
До розряду суб’єктивних чинників,
які гальмують розвиток банківської системи, слід зарахувати вузькість
асортименту пропонованих послуг (якщо у провідних закордонних банках — до
трьохсот видів послуг, то в українських — набагато менше), наявність проблемних
кредитів, відсутність кредитних історій, кредитних бюро. До цього переліку
необхідно додати ще й проблеми, пов’язані з ліквідністю застав.
Банки гостро відчувають
недосконалість, а в окремих випадках — відсутність належної нормативно-правової
бази. Зокрема це стосується захисту прав кредиторів, формування спостережних
рад комерційних банків, стимулювання підвищення капіталізації та збільшення
обсягів залучення коштів фізичних і юридичних осіб, недопущення перекладання на
банки не властивих їм функцій контролюючих органів тощо. Водночас багато
нормативно-правових актів, що регламентують банківську діяльність, мають
переважно організаційно-адміністративний характер і тому навряд чи можуть дати
бажаний ефект у справі неухильного та стабільного розвитку банківської системи.
Таким чином, першочерговими
конкретними практичними кроками у справі удосконалення банківської системи
України мають стати:
1. У сфері зміцнення ресурсного потенціалу комерційних
банків:
-
зростання
реальних доходів населення і зміцнення корпоративних фінансів;
-
підвищення
мінімального розміру капіталу місцевих кооперативних, регіональних та
міжрегіональних комерційних банків;
-
зниження
існуючих норм нарахування відсотків на резервні фонди;
-
розширення
участі комерційних банків у заснуванні страхових компаній;
-
розвиток системи
рефінансування банків НБУ;
2. У сфері здійснення банківської діяльності:
§
виключення
ситуацій, коли банки приймають рішення під політичним тиском або під впливом
суб’єктів господарювання;
§
приведення
нормативних документів НБУ у відповідність до міжнародних стандартів;
§
створення
державою правових та економічних основ
для здійснення комерційними банками інвестиційної діяльності;
§
проведення
міжнародної сертифікації вітчизняних банкірів тощо.
Крім того, необхідно забезпечити
сталий соціально-економічний розвиток, проведення структурних перетворень у
реальному секторі економіки.
Отже, від того, наскільки раціонально організована
банківська система, наскільки вона відповідає економічній політиці держави,
етапу розвитку економіки, залежить ефективність руху фінансових ресурсів і, в
свою чергу, розвиток економіки. Банківська система України сьогодні має статус
одного з найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її
реформування було почато раніше за інші сектори економіки.
Література: