Жабська Я. Е., Канєєва І. І.

Донецький національний університет економіки та  торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Шляхи оптимізації процесів інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий ринок

     Характерною рисою сучасних міжнародних фінансових відносин є динамічний розвиток нових банківських продуктів та технологій. Це вимагає використання нових концепцій, методологічних і методичних підходів до вивчення можливостей  та стратегій їх здійснення комерційними банками України. Тому питання необхідності формування дієздатної фінансової стратегії здійснення операцій комерційними банками України на світовому фінансовому ринку є актуальним.

Значний внесок у розробку питань функціонування фінансового ринку та діяльності    комерційних    банків    на    ньому    зробили    сучасні  економісти:

Марковіц Г., Мертен Р., Гаврилюка О., Гальчинського А., Геєця В., Даниленка А., Кістерського Л., Клочка В., Лук’яненка Д., Новицького В., Пахомова Ю., Шниркова О., Міркіна Я. та інші.

Мета дослідження полягає в аналізі процесу інтеграції вітчизняної банківської системи у світовий фінансовий простір.

        Ефективний вихід українських комерційних банків на світовий фінансовий ринок є невідкладною задачею розвитку економіки в цілому. Але для того, щоб цей процес дійсно приніс очікувані результати, необхідно усвідомити і реалізувати декілька вихідних позицій. Вони повинні ґрунтуватися на знанні і прогнозуванні тенденцій у змінах зовнішньоекономічного середовища, в якому повинні функціонувати комерційні банки України. При цьому слід чітко усвідомлювати необхідні, збалансовані із національними інтересами трансформації національного господарства, які б змогли забезпечити ефективну взаємодію зі світовим господарством на основі високого рівня конкурентноздатної спроможності економіки.

Для цього розробляється фінансова стратегія банку, яка являє собою концепцію того, як будуть використовуватися залучені банком фінансові ресурси для досягнення стійкого високого рівня прибутків чи поступового зростання  рейтингу банку на світових ринках; як і на яких умовах будуть залучатися необхідні фінансові ресурси; як буде визначатися розрахунок за залученими коштами; на яких умовах буде будуватися в цілому фінансова політика. Стратегія також включає в себе обов’язковий аналіз можливої зміни державної політики в галузі фінансів і оцінку релевантності стратегії і цілей банку.

Довгострокові рішення в загальному плані зводяться до наступних видів:

-               бюджетування капіталу;

 -        політики дивідендів;

             -  вибір способів досягнення зростання прибутків банку і диверсифікація ризиків;

             -         вибір джерел довгострокового фінансування.

 Також до стратегічних напрямів діяльності комерційних банків слід віднести Інтернет-банкінг (e-banking). Інтернет є не тільки новим каналом дистрибуції послуг, його можна розглядати як нову ринкову нішу – „ринок електронної комерції”. Її освоєння відкриває перед банками можливість одержання додаткових доходів, але при цьому банки можуть зштовхнутися з високим рівнем конкуренції з боку інших учасників ринку.

Однак управління фінансами в комерційному банку полягає не тільки у визначенні пріоритетних напрямів його діяльності, а й в управлінні ризиками, які займають визначальне місце в діяльності банку. Банк може отримати значні прибутки не збільшуючи обсягу стандартних послуг – залучення депозитів та надання позик, а уміло розпоряджаючись  наявними ресурсами та ефективно управляючи ризиками.

До основних банківських ризиків належать: фінансові, ризики шахрайства та операційні. Операційні ризики – це ризики втрат внаслідок неполадок у функціонування терміналів та телекомунікаційних систем, а також низької якості роботи технічного персоналу тощо.

Отже, основними стратегіями управління валютним та процентним ризиками є спекулятивні операції при сприятливих умовах та хеджування при несприятливих. При несприятливих змінах у кон’юнктурі ринку, які можуть призвести до втрат, застосовуються різні стратегії хеджування строковими контрактами, а при сприятливих – реалізуються різноманітні спекулятивні стратегії.

Таким чином, процес інтеграції вітчизняних банків на світовий фінансовий ринок є складним та важлим процесом для розвитку економіки в цілому. Задля досягнення цієї мети необхідно пам`ятати, що при виході на світовий фінансовий ринок комерційні банки мають розглянути ряд конкретних зовнішніх факторів, які відіграють суттєву роль у формуванні стратегії і подальшій діяльності банку на ньому; система розробки стратегії в комерційних банках являє собою багаторівневий механізм; для визначення оптимального переліку послуг, які можуть надаватися комерційними банками України на світовому фінансовому ринку слід використовувати операційно-вартісний аналіз; поєднання різних моделей інтеграції може бути однією з ланок оптимальної стратегії виходу комерційних банків України на світовий фінансовий ринок.

 

Література:

1.     Василик О.Д. Теорія фінансів [Текст] - Київ: НІОС,  2001. - 416 с.

2.     Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками [Текст]  – К.: Т-во „Знання”, 2007. – 531 с.

3.     Шелудько В.М.   Фінансовий ринок   [Текст]  -  Х:   Знання - Перс,    2002. – 535 с.

4.     Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси [Текст]  - Львів: “Новий Світ – 2000”,  2005. -  568 с.