МЕТОД ПРОЕКТІВ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ФІЗИКИ

 

Чугаєв В. М.,

студент фізико-математичного факультету

Кам’янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка

 

Зараз система освіти разом із суспільством переживає зміну системи цінностей і стилю життя всіх соціальних груп. Відсутнє не тільки соціальне замовлення на відповідний тип освіти, але й найбільш загальне уявлення про напрям його розвитку. Проте освітній процес, на відміну від виробничого, неможливо зупинити. А тому школа, навіть в умовах кризи, працює, перебудовується на ходу, не зупиняючи пошук нових форм організації навчальної діяльності, освітніх моделей.

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Сьогодні всім відомий є факт, що учень нашої країни є більш освіченим, ніж його американський одноліток, але практично не готовий до життя у мінливому світі.

Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб'єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини. Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес.

Проектування - особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження.

Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових. Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Необхідність застосування цього методу зумовлена тим, що сьогоднішня освіта є сучасником процесу зародження нового світового простору. Ті, хто розпочав застосування цього методу, вважають його однією із складових освітньої політики майбутнього, тому що передбачає глобальну освіту особистості й глибоке педагогічне оновлення.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

- планувати свою роботу та використовувати багато джерел інформації;

- самостійно збирати та накопичувати матеріал;

- аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку та приймати рішення;

- установлювати соціальні контакти та створювати "кінцевий продукт"

 (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

- представляти створене перед аудиторією та оцінювати себе й інших.

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності, проводити атестацію у формі захисту проектів.

Аналіз впровадження технології у навчальний процес низки країн світу свідчить, що методологія методу проектів стає домінуючою.

Одним з використання таких методів проектів на практиці є енергозбереження. А одним з видів енергозбереження розглядається використання сонячної енергії.

В останній час інтерес до проблеми використання сонячної енергії різко збільшився. Сонячна ж енергія не має собі рівних за екологічністю і ресурсною базою.

Переваги використання сонячної енергії: екологічна чистота, надійність та можливість довготривалої експлуатації, безпека (наявність автоматичного захисту від короткого замикання, перегріву, перевантажень приладів; перерозряджування акумуляторів), простота монтування та розбирання, безшумність при роботі, стійкість до впливу природних факторів, зниження вартості відносно традиційних методів одержання електроенергії - усе це сильні сторони сонячної енергетики.

На сьогоднішній день виникає одна проблема, яку необхідно вирішувати. Викликати чистий інтерес учнів до проблем сучасного енергозбереження зокрема використання енергії сонця, як екологічно чистої енергії та знаходження шляхів вирішення так як це підростаюче покоління, яке має чітко усвідомлювати всю відповідальність за подальшу діяльність всього суспільства.

 

Література:

1.             Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності. - Кам'янець-Подільський: К-ПДПУ, 1997. – 136 с.

2.             Атаманчук П.С., Сморжевський А.О., Таранов Л.М. Керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів. //Методика викладання математики та фізики, 86. – С. 3.

3.  Атаманчук П.С. Інноваційні технології управління навчанням фізики. КПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999, – С.174.

4.  Омельчук Р. Метод проектів у контексті сучасної освіти. Шкільний світ, 2007. - N 42. Рубрики: Метод проектів. С. 8.

5.      Омельчук Р. Проектні технології у роботі з обдарованими дітьми. Шкільний світ, 2007. - N 42. Рубрики: Метод проектів. – С.13-15.

6.             Пахолюк З. Сонячна енергетика і сонячні батареї . Стаття. Сайт: PROELECTRO.info.

7.             Рубинштейн С.Л. Принципи и пути развития психологии.- М., 1959. – С. 140-141.