Право/2. Адміністративне і фінансове право

 

К. ю. н.  Лучковська С. І.

Хмельницький національний університет, Україна

Окремі проблеми законодавчого вдосконалення механізму забезпечення прав платників податків

 

Недосконалість механізмів забезпечення основних прав і свобод людини та громадянина призводить до численних порушень таких прав та свобод, перш за все, з боку представників органів влади.

Одним з найпоширеніших порушень прав громадян на підприємницьку діяльність є надмірне та часто незаконне втручання контролюючих органів у діяльність суб’єктів підприємництва. Насамперед, це стосується органів державної податкової служби, якими активно використовується обвинувальний підхід при проведенні перевірок суб’єктів господарської діяльності. Така ситуація обумовлена недосконалістю встановленого законом порядку та підстав проведення податкових перевірок платників податків органами державної податкової служби.

Звичайною практикою при проведенні перевірок є не власне перевірка дотримання законодавства про оподаткування, а стягнення з платника податків певної, часто навіть конкретної - згідно плану - суми коштів у вигляді донарахувань, інших фінансових санкцій тощо.

З цією метою Законом № 2322-IV від 12 січня 2005 року [3] були внесені зміни до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вiд 4 грудня 1990 року №509-XII [1], відповідно до яких, зокрема, було визначено підстави проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Так, зокрема, у ст.11-1 законодавець закріпив положення про те, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, що визначені цією статтею, а також те, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Проте 25 березня  2005 року до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» були внесено зміни та доповнення Законом №2505-IV [4], з набранням чинності яким у Законі № 509-XII виникла колізія, оскільки у        ст.11-1 Закону № 509-XII [1] з’явилися дві частини, що суперечать одна одній.

Державна податкова адміністрація України у своєму листі № 15454/5/23-2016/1479 від 26.12.2005р. [5] зазначену колізію кваліфікувала як технічну помилку, допущену в Законі №2505-IV, що призвела до виникнення двох сьомих частин у статті 11-1 Закону № 509-XII.

На теперішній час позапланові перевірки продовжують здійснюватися органами державної податкової служби за рішенням керівника податкового органу. Така ситуація призвела до недопуску платниками податків посадових осіб органів органів державної податкової служби до проведення позапланових перевірок та оскарження їхніх дій в судовому порядку.

Вважаємо, що у цьому випадку слід керуватися положеннями п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III [2], відповідно до якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Тобто потрібно застосовувати положення щодо необхідності рішення суду для здійснення позапланової перевірки. Проте існуючу колізію у законодавстві необхідно усунути, для чого внести зміни до ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», де закріпити судовий порядок отримання дозволу на проведення позапланових перевірок податковими органами.

Реформування процедур та правил проведення податкових перевірок призведе до істотного зниження кількості незаконних та необґрунтованих перевірок, в тому числі в частині їх використання як незаконних методів у політичній або економічній конкурентній боротьбі.

 

Література:

1.     Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 14.12.1990р. № 509-XII (в редакції Закону від 24.12.93 р. № 3813-XII) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 15. – Ст. 84. 

2.     Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000р. № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №10. – Ст. 44.

3.     Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист): Закон України від 12.01.2005 р. № 2322-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №10. – Ст. 187.

4.     Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких законодавчих актів України»: Закон України від 25.03.2005 р. №2505-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №17. – Ст. 267.

5.     Щодо перевірок суб’єктів господарювання податковими органами: Лист Державної податкової адміністрації України № 15454/5/23-2016/1479 від 26.12.2005р.