Психологія і соціологія/11. Психофізіологія.

Гарнаєва А.Ю., Біленко О.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара.

Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів.

Існує думка, що функціональна міжпівкульна асиметрія, тобто спеціалізація великих півкуль, є унікальною особливістю головного мозку людини, якісним стрибком в еволюції хребетних. Стрибком, що у відомій мірі «зробив людину людиною».

Однак, незважаючи на порівняно тривалу історію вивчення цієї проблеми і величезну кількість сучасних публікацій по різних її аспектах (біологічних, морфологічних, фізіологічних, експериментально-психологічних, клінічних, лінгвістичних та ін.), поки що відсутня завершена теорія, що пояснює функціональну асиметрію великих півкуль, яка б враховувала дію і генетичних, і соціокультурних факторів.

Зокрема, є дуже цікаві дані про різну роль півкуль головного мозку в сприйнятті лицьової експресії, що може мати певне відношення до емпатії, як емоційної співучасті спостерігача в переживаннях іншої людини. В своїй роботи ми поставили за мету дослідити, як пов’язана вираженість міжпівкульної асиметрії із рівнем емпатії у студентів різних факультетів, маючи на увазі різну ментальність їх у зв’язку з професійними уподобаннями.

В експериментах приймали участь 136 студентів біологічного, психологічного, фізичного, філологічного та соціально-гуманітарного факультетів Дніпропетровського національного університету. При досліджені загального рівня емфатичних здібностей була використана методика І.М.Юсупова «Діагностика рівня емпатії», а вивчення функціональної міжпівкульної асиметрії здійснювалося за допомогою методики «Логіка чи інтуїція?».

Результати досліджень показали, що у студентів біологічного факультету високий рівень емпатії в однаковій мірі притаманний як студентам з більшою активністю правої півкулі (2,17 %), так і студентам з більшою активністю лівої півкулі (2,17 %). Переважна активність правої півкулі при середньому рівні емпатії була характерна для 19,6%, а лівої – для 17,4% студентів-біологів. Разом з тим найбільший відсоток отриманих даних у студентів біологічного факультету припадав на незначну вираженість функціональної асиметрії при середньому рівні емпатії (50%). Низький рівень емпатії було зафіксовано лише у студентів-біологів з незначною вираженістю функціональної міжпівкульної асиметрії (6,5%).

На психологічному факультеті більш значну активність правої півкулі при високому рівні емпатії отримали 4,17% студентів, а переважання лівої півкулі при цьому рівні емпатії не було зафіксовано в жодного студента. При середньому рівні емпатії більшість опитаних студентів-психологів, як було встановлено, володіють незначною вираженністю функціональної асиметрії (62,5%); 16,7% припадало на більш значну активність правої, а 12,5% - лівої півкулі. Низький рівень емпатії не було відмічено в жодного зі студентів психологічного факультету.

Як показали наші дослідження студенти фізичного факультету володіють високим рівнем емпатії при більш значній активності правої півкулі. Переважання лівої півкулі в роботі головного мозку і незначна вираженість функціональної асиметрії при високому рівні емпатії не була відмічена в жодного студента даного факультета. Для середнього рівня емпатії розподіл активності правої або лівої півкулі складав 38,5% і 15,4% відповідно. А незначна вираженість міжпівкульної асиметрії при цьому рівні емпатії у студентів фізичного факультету досягла 23,1%.

У студентів соціально-гуманітарного факультету була відмічена схожа ієрархія. Так, при високому рівні емпатії більш значна активність правої півкулі виявлена у 23,7% студентів. Переважання роботи лівої півкулі і слабка вираженість міжпівкульнох асиметрії не була зафіксована ні в одного з досліджуваних студентів у цього факультету. При середньому рівні емпатичних здібностей відмічені рівні показники при більш значній активності правої півкулі і при незначній вираженості функціональнії асиметрії, які сягали 30,8%. Більш значна активність лівої півкулі при середньому рівні емпатичних здібностей була визначена в 15,4% студентів-соціологів. Низький рівень емпатії не виявлено в жодного з студентів даного факультету.

Результати дослідження міжпівкульної асиметрії у порівнянні із рівнем емпатії у студентів факультету філології показали, що високому рівні емпатії у філологів відповідає більш значна активність правої півкулі. Переважання активності лівої півкулі і незначна вираженість міжпівкульної функціональної асиметрії при високому рівні емпатії не була встановлена в жодного із студентів філологічного факультету. Найбільший відсоток отриманих даних припадав на значення середнього рівня емпатії з незначною вираженістю міжпівкульної функціональної асиметрії (48,0%). Домінування правої півкулі при середньому рівні емпатії відмічено в 20%, а лівої – у 16% студентів. Низький рівень емпатії у студентів даного факультету не було зареєстровано.

Таким чином, результати наших дослідів показали, що, по-перше, високим рівнем емпатії володіє незначна кількість студентів біологічного та психологічного факультету, в той час як студенти фізичного і соціально – гуманітарного факультетів посідають у цьому питанні перше місце, а студенти – філологи займають проміжне положення. І, як правило, чим вищий рівень емпатії, тим більше переважає активність правої півкулі, що було відмічено у студентів фізичного, соціально – гуманітарного і, в певній мірі, філологічного факультетів.

По – друге, більшість досліджуваних студентів володіли середнім рівнем емпатії, при котрому в них розвинута активність як правої, так і лівої півкулі, але для кожної спеціальності це мало своєрідне відображення. Незначна вираженість міжпівкульної асиметрії при середньому рівні емпатії більш була притаманна студентам – психологам, далі йдуть біологи, за ними філологи, соціологи і, наприкінці, студенти – фізики.

В тім при об’єднанні всіх даних і потім розподілі студентів за рівнем емпатії і вираженістю міжпівкульної функціональної асиметрії, не беручи до уваги, на якому факультеті вони навчаються, результати були знівеліровані. Це показало, що при досліджені цього питання необхідно обов’язково враховувати професійні уподобання студентів. Отримані в окремих досліджених групах результати не можна застосовувати до всіх інших груп з різних факультетів, оскільки, наприклад, на фізичному факультеті зафіксовані показники вищі, ніж на біологічному. Хоча, теоретично, потрібно було б чекати обернених результатів, бо професія біолога передбачає гуманне відношення до всього живого.

Лише частково підтвердились наші припущення, за якими високому рівню емпатії відповідає більш значна активність правої півкулі в роботі головного мозку, оскільки, як показали результати наших досліджень, для більшості студентів характерним була незначна вираженість міжпівкульної асиметрії при середньому рівні емпатії.

З проведених досліджень видно, що професійні уподобання людини впливають на рівень розвитку емпатичних здібностей. Тому подальшій аналіз, а тим паче практичне дослідження феномену емпатії, може допомогти в вирішенні низки проблем соціалізації людини (морального зростання особистості, здобуття нею комунікативної компетентності, а також ефективного взаєморозуміння з оточуючими тощо), оскільки, як показали проведені дослідження, емоціональний статус людини тісно пов'язаний з рівнем емпатії. Чим розвиненіша емпатія, тим вищий емоціональний статус людини в групі.

Досліджуючи, таким чином, окремі аспекти прояву емпатичних здібностей, можна допомогти студентам, кураторам, викладачам кафедр покращити емоційну атмосферу в тій чи іншій групі. А це в подальшому може сприяти покращенню навчання, психологічного стану кожного з членів колективу, тому що розвинута емпатія є одним з ключових факторів успіху в тих видах діяльності, котрі потребують входження в емоційний світ партнера по спілкуванню, і, перш за все, в навчанні і вихованні.

Література:

1. Бианки В.Л. Эволюция парной функции мозговых полушарий. – Л.: ЛГУ № 29, 1987. – С. 17 – 23.

2. Біленко О.В., Гарнаєва А.Ю. Взаємозв’язок емпатії із професійними уподобаннями студентів. // Матеріали ІХ Міжнарод. молодіжної наук.- практ. конф. «Людина і космос.» - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2007. – С. 222.

3. Гарнаева А.Ю., Биленко О.В. Структурные особенности эмпатийности у студентов – биологов. // Матеріали ІХ Міжнарод. молодіжної наук. - практ. конф. «Наука і освіта – 2006» - Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2006. – С. 81 – 83.

4. Леутин Е.И. Психофизиологические механизмы адаптации и функциональная асимметрия мозга. – Новосибирск: Наука, 1984. – С. 5 – 7.

5. Михайлова Е.С. Нейробиологические основы опознания человеком эмоций по лицевой экспрессии. // Журн. высш. нервн. деятельности. – 2005. № 2. – С. 149 – 162.

6. Функциональная межполушарная асимметрия. / Под ред. Н.Н. Боголепова. – М.: Научный мир, 2004. – 728 с.