Лопаєва О.М.

Академія митної служби України (м. Дніпропетровськ)

Психологічна підготовка курсантів для виконання практичних вправ стрільбі з бойової зброї на заняттях з вогневої підготовки

в Академії митної служби України

В Академії митної служби України відповідно до затверджених навчальних планів проводяться заняття з дисципліни "Спеціальна підготовка". Метою дисципліни "Спеціальна підготовка" є створення у курсантів комплексу прикладних знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання функціональних обов’язків посадових осіб митної служби в умовах активного зіткнення зі злочинцями і правопорушниками, правильного та ефективного застосування проти них фізичної сили, а в необхідних випадках – спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

Складовою частиною цієї дисципліни є розділ "Вогнева підготовка". Основними завданнями розділу "Вогнева підготовка" дисципліни "Спеціальна підготовка" є вивчення курсантами заходів безпеки при поводженні зі зброєю, матеріальної частини та правил експлуатації зброї, основ умілого володіння вогнепальною зброєю і спеціальними засобами тих зразків, які надаються для використання посадовими особами митної служби України, ведення влучної стрільби з них за умовами стандартних базових вправ.

Розглянувши основні завдання розділу "Вогнева підготовка" дисципліни "Спеціальна підготовка", а саме навчання стрільбі з бойової зброї, варто акцентувати увагу на такому важливому моменті навчання, як психологічна підготовка курсанта.

У процесі учбово-тренувальних занять найчастіше доводиться спостерігати, наскільки впевнено в класі ті, яких навчають, поводяться з навчальною зброєю. На вогневому рубежі – зовсім інша ситуація. Деякі, судорожно стискаючи в руці пістолет, заряджений бойовими патронами, виглядають розгубленими й скованими. Вони відразу забувають не тільки те, чому навчив їх викладач, але й навіть свою домашню адресу й телефон. Це природна реакція людини на дії, пов’язані з незвичними відчуттями, такими, як звук пострілу й віддача зброї. Крім того, стрільба з вогнепальної зброї – далеко не часте є повсякденним явищем. Постріл асоціюється в курсантів з почуттям остраху, тривоги й страху, які часом домінують у роботі центральної нервової системи. Ці почуття загальмовують всю її функціональну діяльність і викликають стан зайвої напруженості психіки й всіх систем організму стрілка.

Характерними ознаками такого стану є:

- пітливість долонь, підвищення частоти пульсу і дихання;

- порушення координації рухів і, як наслідок, втрата стійкості й рівноваги при приготуванні до стрільби;

- збільшення тремору рук і коливань зброї;

- погіршення зорового сприйняття.

Всі ці фізичні й психологічні зміни в сукупності й створюють негативний вплив, що украй негативно впливає на результат стрільбі. У курсанта загальмовуються ще не остаточно сформововані рухові навички, що приводить до наступних негативних змін в елементах здійснення пострілу:

- значно збільшується час прицілювання;

- змінюється характер тиску на спусковий гачок;

- порушуються часові характеристики стрільбі;

Взаємозв’язок між змінами у техніці стрільбі курсанта і його психологічним станом залежить від індивідуальних особливостей і від рівня підготовленості.

Досить досвідчені курсанти можуть керувати своїм психологічним і психофізичним станом і показувати стабільні й високі результати стрільбі. Ця здатність виробляється в процесі практичних навчальних занять.

Таким чином, психологічні особливості навчання стрільбі полягають у наступному:

- у формуванні й удосконалюванні в курсантів спонукальної вольової функції – вибору цілі і її враження за визначений (позначеними умовами виконання вправи) проміжок часу;

- у вихованні в курсантів спроможності переборювати природне хвилювання як на вогневому рубежі в тирі, так і при можливому застосуванні зброї в реальних умовах;

- у виробленні адаптації до звуку пострілу й віддачі.

Психологічна підготовка майбутнього озброєного співробітника митної служби – це процес, спрямований на створення його оптимального психологічного стану, упевненості у своїх навичках і формування постійної внутрішньої готовності, що сприяє виконанню найбільш грамотних дій пов’язаних із застосуванням або використанням зброї в умовах стресових ситуацій.

У процесі психологічної підготовки курсантів в останніх повинні закріпитися наступні якості:

- уміння керувати собою, відключатися від різних сторонніх факторів, що заважають здійсненню влучного пострілу;

- здатність концентрувати свою увагу, зосереджуючи на головному в стрільбі – максимально точному виконанні основних елементів здійснення пострілу;

- упевненість у своїх силах, сміливість і рішучість;

- стійкість до впливу несприятливих факторів;

- здатність використання аутогенного та ідеомоторного тренування.

Необхідно особливо виділити таку важливу якість, як наполегливість, що відіграє вирішальну роль у досягненні бажаного результату. Наполегливість заснована на самовихованні, що дозволяє керувати своєю поведінкою і психічним станом, пізнати самого себе, визначивши сильні й слабкі сторони свого характеру. Наявність такої важливої якості дозволяє курсантові об’єктивно оцінити свої досягнення, виявити недоліки (помилки) при стрільбі, а отже, швидше усунути їх у процесі навчальних занять. Необхідно пам’ятати, що якщо у курсанта немає чітко вираженого бажання займатися стрілецькою підготовкою, оте ніякі фахівці в цій галузі будуть не в змозі навчити його влучній стрільбі. Основною перешкодою буде та обставина, що той, якого навчають, психологічно не готовий до процесу навчання.

Важливими складовими частинами психологічної підготовки є ідеомоторне та аутогенне тренування. Ідеомоторне тренування являє собою уявне відтворення раніше вивчених і освоєних прийомів (дій, елементів). Вона спрямована на закріплення рухових навичок і підтримку в того, якого навчають, стану постійної готовності до виконання певного набору дій. Застосування в ході навчання ідеомоторного тренування дозволяє курсантам виробити здібність чіткого уявлення у своїй свідомості окремих елементів здійснення пострілу, тонко аналізувати виникаючі при цьому м’язово-рухові, зорові й інші відчуття, виробити уважність й швидкість реакції.

Ідеомоторне настроювання сприяє приведенню в готовність усього психофізичного апарата (спеціальних відчуттів, сприйнятті й необхідному м'язовому тонусі) і створює оптимальний стан нервових структур, відповідальних за реалізацію цілеспрямованих рухових навичок. Інша особливість ідеомоторного тренування полягає в тім, що вона конкретизує увагу курсанта на правильності виконання окремих елементів пострілу й, деякою мірою, відвертає увагу від результативного моменту стрільбі.

Хоча ідеомоторне тренування й не заміняє реального виконання набору дій при стрільбі, його застосування в процесі навчання дає певні переваги. Справа в тому, що мислене виконання окремих елементів пострілу має на увазі уявлення про їхнє ідеальне виконання, якщо, звичайно, ці навички освоєні правильно й вільні від грубих технічних недоліків.

Сам процес ідеомоторного тренування полягає в тім, що той, якого навчають, залишаючись у пасивно-розслабленій позі, зосереджує свою увагу тільки на моментах, безпосередньо пов’язаних з виконанням пострілу. Причому послідовність виконання елементів пострілу в його діях повністю зберігається. Можна порекомендувати наступний порядок дій при здійсненні прицільного пострілу, що стрілець повинен подумки повторювати в процесі ідеомоторного тренування:

1. За командою "Заряджай!", витягти пістолет з кобури й перевірити правильність хвата рукоятки, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника, прийняти правильне положення для стрільбі.
2. Доповісти про готовність до стрільбі. При цьому пістолет утримується в руці під кутом приблизно 45 - 60^О до горизонту.

3. За командою "Вогонь!", розігнути праву руку, покласти першу фалангу вказівного пальця на спусковий гачок, зберігаючи деякий зазор між пальцем і рукояткою зброї. Проконтролювати тонус м’язів, що втримують пістолет.

4. Навівши пістолет у ціль, сполучити рівну мушку з районом прицілювання й, не чекаючи їхнього стійкого положення, затримати подих і почати обробку спуска.
5. Всю увагу зосередити на втриманні рівної мушки. Контролюючи цей параметр, сміло, але плавно натискати на спусковий гачок доти, поки не відбудеться постріл.
6. Після пострілу дочекатися повернення зброї в район прицілювання, і, утримуючи рівну мушку 2-3 сек., провести аналіз результату пострілу.
7. Продовжити виконання вправи, послідовно виконуючи пункти 4-6.

Курсант, що володіє прийомами ідеомоторного тренування й щодня присвячує йому кілька хвилин, має можливість у будь-якій обстановці підтримувати на належному рівні й постійно вдосконалювати свої навички стрільбі.

можна з успіхом використовувати як відмінне психопрофілактичний засіб. Відомо, наскільки важко буває зібратися й відволіктися від тривожних думок перед виконанням залікової стрілецької вправи. Досвід свідчить про те, що в таких випадках спроба змусити себе думати не про майбутнє виконання вправи, а про що-небудь приємне приводить до більшої втрати вольової енергії, ніж навмисне зосередження на моментах правильного ведення стрільбі. Це не тільки відволікає від тривожних думок про можливість майбутньої невдачі, але і є гарним тактичним настроєм. Крім того, ідеомоторне тренування є гарною базою для швидкого освоєння ще більш сильного психопрофілактичного засобу - аутогенного тренування.

Аутогенне тренування - багаторазове повторення спеціальних словесних вправ, спрямованих на оволодіння методикою самонавіяння з метою запобігання зайвої нервово-психологічної напруги й підтримки відмінної форми. Аутогенне тренування є наступним елементом психологічної підготовки після достатньо якісного оволодіння основними прийомами ідеомоторного тренування.