Біологічні науки/Структурна ботаніка і фізіологія рослин

Пюрко О.Є., Гнатів О.В., Желізна К.М.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ РОДУ AMBROSIA

Амброзією заражені 3,7 млн га (6%) території України. Одна тонна амброзії виносить із ґрунту 15,5 кг азоту, 1,5 кг фосфору та близько 950 т води. У давньогрецьких міфах та легендах говориться, що боги Олімпу вживали в якості їжі амброзію і нектар. Амброзія разом з нектаром давала богам безсмертя і вічну молодість. У всякому разі, грецькі боги жили близько століття, перебуваючи в бадьорому фізичному стані. Але що таке амброзія -ніхто не знає. Улегендах говориться, що амброзію приносили птахи. Можливо, що птахи приносили амброзію в свої гнізда, а люди забирали її звідти. Передання повідомляють, що амброзія - тверда речовина мінерального походження, як нарістабо, подібно сталактитами, усередині гірських порід. Нектар теж мінеральне утворення з кам'яних соків, але в в'язкому вигляді. Для вживання він розбавляється фруктовим соком [1,4].

Але це було раніше, а на сьогоднішній день в результаті наших спостережень розповсюдження амброзії являється проблемою не тільки галузі землеробства, але і всього нашого суспільства. У даний час амброзія полинолиста виявлена в 21 області України й Автономній республіці Крим, загальна площа якої досягає 1,0-1,2 млн.га. Найбільші площі її виявлено в Східному, Центральному, Південному і Сухому Степу, перш за все, в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Донецькій, Херсонській і іншій областях південного регіону України [2,3].

Подальше інтенсивне поширення цього бур'яну може призвести до серйозних проблем, пов'язаних зі здоров'ям людей, зникнення місцевих видів і, як наслідок, втрати частини біологічного різноманіття природних фітоценозів. Проте, шкоду, яку завдає амброзія сільському господарству, як і ефективність існуючих агротехнічних заходів боротьби з цією найбільш шкодочинною карантинною рослиною потребує вивчення гістологічних характеристик цієї рослини.

Наші дослідження довели, що площа органів Ambrosia L. дорівнює таким показникам: корінь – 600 см², стебло – 82,35 см², листок – 319,44 см², квітка – 50 см², плід – 23,56 см²(рис.1.)

Рис. 1. Площа окремих органів Ambrosia L. (см²).

З метою дослідження енергії проростання насіння ми 31.01.13р. насіння замочили у воді при температурі повітря +20˚С. Маса насіння (рис. 2.) щодня збільшувалась таким чином: на початку другої доби досягла 6,5г, третьої – 8 г, четвертої – 9г, п’ятої – 10г, шостої – 11г, сьомої – 12г. Динаміка набухання насіння показала, що за тиждень її маса збільшилась майже у два рази.

Рис. 2. Динаміка набухання насіння Ambrosia L.

Насіннєва продуктивність у цього виду більше пов'язана не з біомасою, а з часом появи всходів. При появі всходів 12 травня і відсутності конкуренції з боку культури окремі рослини амброзії формували більше 30 тис. насіння, а при появі всходів 8 липня одна рослина формувало менше 3 тис. насінин (рис.3). Таким чином, в залежності від часу появи всходів, різниця в насіннєвій продуктивності амброзії була 10-кратною.

Рис. 3. Насіннєва продуктивність амброзії в залежності від дати появи всходів [4].

З метою прискорення проростання насіння температура повітря була підвищена до +25⁰С. 15.02.2012р. насіння почало виділяти желеподібний слиз через сім’явхід. Подальше ослизлювання відбувалося при температурі +22⁰С в кількості 0,5-1% від загальної кількості насіння. Таким чином, за період з 15.02.2013 року по 23.03.2013 року (38 днів) ослізнилися 80 насінь, що склало 33,3% від загальної кількості насіння. 20.03.2013 року у чашці Петрі, де замочене насіння, з’явився легкий запах сірководню. Для прискорення ослизлювання, 23.03.2013 року насіння було скорифіковано. 30.03.2013 року, з метою прискорення проростання насіння, був використан прискорювач проростання насіння «Епін-екстра». Але, насіння так і не проросло, що може свідчити про те, явище несизонності не дало насінню Ambrosia L. прорости.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тимонин А.К. Ботаника. Систематика высших растений. Учебник для студ. высш. учеб.заведений. - Издательский центр "Академия", 2009. - Книга 2. - Том 4. - 352 с.

2. Андреева И.И., Родман Л.С. Ботаника. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 2002. - 488 с.

3. Сотников В.В., Зуза В.С., Бахтіярова Е.Т. Амброзія полинолиста – небезпечна карантинна рослина. — Харків, 2006. — 64 с.

4. Електронний ресурс //http: //archive.nbuv.gov.ua/ portal/ Chem_Biol/ Zz/ 2009 _ 51/st%2040. html