Біологічні науки/Структурна ботаніка і фізіологія рослин

Пюрко О.Є., Зайченко Ю.А.

Мелітопольський державний педагогічний університе ім. Б. Хмельницького

Структурно-функціональна характеристика органів Violaceae

Фіалка або сенполія займає перше місце в світі серед кімнатних рослин. Це чудове кімнатна рослина було виявлено у Східній Африці бароном Вальтером фон Сен-Паулем, а від нього насіння потрапили до Германа Венланду, директору Ботанічного саду в Німеччині. Він вивчив і описав рослину, давши йому назву сенполія фіалкоквіткова (Saintpaulia ionantha). Саме цей вид лежить в основі більшості гібридних кімнатних сортів. Зараз у світі зареєстровано більше 8500 сортів фіалки [2,4]. Квіти з давніх часів супроводжують і прикрашають життя і побут людини. Декорування інтер'єру живими квітами зараз популярно як ніколи [1,3]. Тому вивчення гістологічних характеристик данної рослини залишається актуальним завданням вчених.

Доведено, що Viola - трав'яниста рослина з укороченим стеблом, яке несе розетку волосистих сильноопушених листків (рис.1).

Рис.1 Зовнішній вигляд Viola.

Показано, що стебла - укорочені. Довжина стебла 5-8 см, червонуватого кольору. Має пухнастий покрив, як і нижня частина листка, яка теж червонувата. Листя м'ясисті з ворсинками, округлі, зі нерівнобокою серцеподібною основою, з округлою або короткозагостренною верхівкою. Молоде листя густо покрите кількома притиснутими або нахиленими відносно довгими трихомами більш-менш однакової довжини (рис.2).

Рис.2. Прості трихоми.

У рослин Viola міститься аеренхіма (рис.3), розташована у вигляді однієї або кількох концентричних зон, які перервні перегородками, що складаються з одного шару паренхімних клітин. Така структура дуже полегшує газообмін в умовах надмірного зволоження.

Рис.3 Верхня епідерма листка Viola, з хлоропластами та аеренхімою.

Встановлено, що квітки утворюються на досить товстих висхідних квітконосах в пазухах листків. Пелюсток - 5. Чашолистиків – 5-7, лінійних, прямих, зелених, притуплених, довше трубки віночка, близько 5 мм довжини. Віночок близько 25 мм в діаметрі, колесоподібній, темно-фіолетово-синій, трубка світла, 2,5-3 мм довжини, роздута; відгин з двох частин: верхньої, розсіченої до половини на дві виступаючі долі, внутрішні краї яких налягають один на одного, і нижньої, розпростертої, глибоко розсіченої на три частки, округлі і увігнуті, ніж долі верхньої частини. Віночок по краю війчастий. Довжина квітконосів - 50-60 мм. Квітконіжки - 12-30 мм завдовжки. Суцвіття - китиця з 2-4 квітками. Тичинок - 2. Вони виступають з трубки, їх нитки відносно товсті, довжиною близько 3,5 мм, вигнуті і прикріплені до трубки віночка: пильовики брунькоподібні, зрощені. Зав'язь - яйцевидно-конічна, волосиста, стовпчик нитковидний довжиною близько 10 мм. В основі зав'язі помаранчевий нектарний диск ( рис.4).

Рис. 4 Зав'язь квітки Viola.

Дане експериментальне дослідження має велике практичне значення, бо отримані результати можуть бути використані квітникарями з метою створення сучасних клумб, а також для проведення уроків з біології в школі, лекцій і практичних занять у вищих закладах освіти.

Список використаних джерел

1. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: Підручник. - К.: Вища шк., 1992. - 272с.

2. Имханицкая Н. Н. Семейство фиалковые (Violaceae) //Жизнь растений. Цветковые растения / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. В 6-ти т. - М.: Просвещение, 1981. - Т. 5. - Ч. 2. — С. 40 - 45.

3. Казаков Є.О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Ян Ван дер Неер. Всё о комнатных фиалках. – СПб.: «СЗКЭО «Кристалл», М.: «Оникс». – 2007. – 224 с.