Біологічні науки/Структурна ботаніка і фізіологія рослин

Пюрко О.Є., Денисюк Т.Ю.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

ДОБОВА ДИНАМІКА ФОТОСИНТЕЗУ У РОСЛИН РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ГРУП

Відомо, що вода є необхідним безпосереднім учасником фотосинтезу. Вона бере участь у фотосинтезі як субстрат окиснення і джерело кисню [1,2]. Адаптація рослин до даного екологічного фактора визначається пристосувальними можливостями фотосинтезуючого апарату як в структурному, так і в функціональному напрямках [3,5,6].

Водний режим корелює з фотосинтезом насамперед через активність фотосинтетичного апарату. Максимальний фотосинтез спостерігається при водному дефіциті 5…20% від повного насичення при відкритих продихах [4,5].

Вивчення морфологічних і анатомічних особливостей рослин свідчить, що в однотипних умовах існування в них виникають схожі пристосування незалежно від їх систематичної спорідненості. Саме екологічні фактори визначають характер і особливості певних адаптацій організмів.

Тому метою нашого дослідження було встановити добову динаміку фотосинтезу у рослин різних екологічних груп по відношенню до води. Адже процес фотосинтезу також залежить і від самої рослини. В зв’язку з цим нами обрані такі рослинні організми: мезофіт (Alhimilla vulgaris L., Mentha piperita ) та ксерофіт (Chelidonium majus L.).

Морфолого-анатомічний аналіз фотосинтетичного органу Chelidonium majus L. довів: листки - чергові, нижні - на довгих черешках, верхні - майже сидячі, зверху зелені, знизу - сизуваті, розсіяно опушені.

Alhimilla vulgaris L. характеризується стебловими сидячими, п'яти-шестилопатевими листками, що охоплюють стебло, як манжети, по краю зубчасті. Кожен листок, згорнутий воронкою, на дні якої вранці збирається великої краплею нічна роса.

Mentha piperita - листки супротивні, короткочерешкові, яйцевидно-довгасті або ланцетні, нерівно-гостропилчасті, зі зворотнього боку коротко волосисті.

Добова динаміка фотосинтезу Alhimilla vulgaris L. має параболоподібну формулу: з найменшими показниками о 12-13 год. доби, найбільшими – о 17-18 год. Різниця між ними становить 25% (рис.1).

Рис. 1. Добова динаміка фотосинтезу Alhimilla vulgaris L.

Добова динаміка фотосинтезу Mentha piperita, має параболоподібну форму, з найменшими показниками о 12-13 год. доби, найбільшими – о 17-18 год. Різниця між ними становить 45% (рис.2).

Рис.2. Добова динаміка фотосинтезу Mentha piperita.

Добова динаміка фотосинтезу Chelidonium majus L. має параболоподібну форму, з найменшими показниками о 12-13 год. доби, найбільшими – о 17-18 год. Різниця між ними становить 88% (рис. 3).

Рис. 3. Добова динаміка фотосинтезу Chelidonium majus L.

Таким чином, аналіз результатів добової динаміки фотосинтезу встановив, що найбільш інтенсивно фотосинтез відбувається у Chelidonium majus L. (група ксерофітів), далі показники зміщаються в бік Alhimilla vulgaris L. та Mentha piperita (група мезофітів), що свідчить про адаптивні пристосування досліджених рослинних організмів до відповідних умов. Отже, формується наступний ряд фотосинтетичної функції досліджуваних рослин: Mentha piperita → Alhimilla vulgaris L. → Chelidonium majus L.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Григора І.М. та інш. Морфологія рослин: навч. посіб. /І.М. Григора та інш. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 142 с.

2. Гродзінский А.М. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / відп. ред. А. М. Гродзінский. – К.: Видавництво «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо- комерційний центр «Олімп», 1992. – 544 с.

3. Казаков Є.О. Методичні основи постановки експерименту з фізіології рослин. /Є.О. Казаков. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник. /М.М. Мусієнко. – К.: Либідь, 2005. – 808 с.

5. Мусієнко М.М. Екологія рослин: Підручник. – К.: Либідь, 2006 – 432 с.

6. Нечипорович А.А. Физиология фотосинтеза и продуктивности растений // Физиология фотосинтеза. А.А. Нечипорович. – М.: Наука, 1982. – с. 7-33.