Біологічні науки / 6. Мікробіологія
Бугера І.П.1,
Кігель Н.Ф.2
1 – Національний
університет харчових технологій, Україна
2 – Інститут
продовольчих ресурсів НААН, Україна
Мікрофлора ферментованих яблук
та груш
На
сьогоднішній день процес ферментації відіграє важливу роль в отриманні якісних
та мало вартісних харчових продуктів. Проводячи
направлений відбір мікроорганізмів, а також використовуючи спеціальні методи
селекції, можна отримати штами бактерій, що володіють спеціальним комплексом
біотехнологічних властивостей. Це дозволяє проектувати і створювати нові
продукти з необхідним складом мікрофлори.
Для
отримання якісних ферментованих фруктів з бажаними смаковими якостями
обов’язковим є молочнокисле бродіння, збудниками якого є бактерії родини
Lactobacillaceae. Всі інші мікробіологічні процеси, окрім спиртового бродіння,
тільки погіршують якість продукції [1].
Проаналізувавши літературні дані щодо ферментованої рослинної продукції було
визначено, що у їх приготуванні найчастіше використовують бактерії родів Lactobacillus,
Leuconostoc, Pediococcus та виду Streptococcus thermophilus [2, 3, 4].
Асортимент
ферментованих фруктів на ринку України доволі обмежений. Це пов’язано з
відсутністю адекватних заквашувальних препаратів для ферментації рослинної
сировини та прогресивних технологій їх виготовлення. Така ситуація, перш за
все, вимагає проведення роботи з відбору нових культур мікроорганізмів, що
забезпечували б типовий смак для відповідної ферментованої продукції. Отже,
актуальним є виділення та ідентифікація характерних мікроорганізмів
ферментованої рослинної сировини, що в подальшому складуть основу
заквашувальних препаратів для виробництва ферментованих фруктів.
Об’єктом
досліджень була мікрофлора домашніх квашених яблук та сушених груш.
У роботі використовували мікробіологічні методи
– виділення чистих культур лактобактерій, культивування мікроорганізмів та
оцінка культуральних властивостей мікроорганізмів; біохімічні методи –
визначення термо- та солестійкості бактерій, здатності МКБ зброджувати різні
вуглеводи, рости у молоці за різних температур або рН, утворювати СО2
з глюкози та аміаку з аргініну [5, 6]; методи
мікроскопії.
Після
одержання на елективних щільних поживних середовищах ізольованих колоній
молочнокислих бактерій та утворення ними згустку у стерильному знежиреному
молоці чи помутніння у середовищі МРС, культури перевіряли на чистоту та відношення
до фарбування за Грамом. Після перевірки виділених культур мікроорганізмів з 28
культур для подальших досліджень було відібрано 6 штамів чистих зразків і 4
зразки неоднорідних культур для розділення (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика
культур лактобактерій
|
Номер культури |
Температура росту, оС |
Форма колонії та її розмір |
Морфологічна характеристика культури |
|
1-002 |
37 |
кругла (0,5 мм) |
Тонкі і довгі грам(+)
палички, грам(+) коки та диплококи |
|
1-005 |
30 |
човникоподібна (1,5×0,5) |
Грам(+)
палички, що розміщуються поодиноко чи утворюють ланцюжки |
|
1-007 |
30 |
кругла (1 мм) |
Грам(+) поодинокі
палички та палички, що утворюють ланцюжки |
|
1-011 |
25 |
кругла (0,5 мм) |
Грам(+) коки,
диплококи, ланцюжки коків |
|
1-013 |
25 |
кругла (1,5 мм) |
Грам(+) коки,
диплококи, поодинокі грам(+) палички |
|
1-014 |
45 |
кругла (0,5 мм) |
Грам(+) палички
середньої довжини, ланцюжки коків |
|
2-004 |
37 |
човникоподібна (1×0,25) |
Поодинокі
грам(+) зернисті палички, грам(+) коки |
|
2-006 |
37 |
кругла (2,5 мм) |
Короткі грам(+)
зернисті палички |
|
2-010 |
45 |
човникоподібна (1×0,5) |
Поодинокі грам(+)
коки, ланцюжки коків |
|
2-013 |
45 |
човникоподібна (1×0,5) |
Грам(+) коки,
довгі ланцюжки коків |
Для
розділення неоднорідних культур зразки № 1-002, 1-014, 2-004 висівали на
елективні середовища: середовище Рогози (37 оС) та середовище для
ацидофільних бактерій (37 oС); зразок №
1-013 – на агар з сахарозою та середовище Рогози (30 оС). Після
перевірки чистоти 19 одержаних зразків для подальших досліджень було відібрано
13.
За
результатами проведених біохімічних тестів диференційовано до виду 8 культур.
Інші виділені культури не вдалось ідентифікувати до виду, оскільки їхні
асоціації важко було розмежувати.
Таким
чином, нам вдалось визначити видову приналежність наступних культур: 1-014-1,
2-004-5 належать до виду Streptococcus thermophilus, 1-013-5 і 1-011 – Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides, 1-001-1 – Lactоbacillus delbrueckii subsp. delbrueckii, 2-006 – Lactоbacillus acidophilus, 1-013-1 – Lactоbacillus casei, 1-007 – Lactоbacillus plantarum. Відібрані штами
молочнокислих бактерій є перспективними до використання для мікробіологічної
регуляції та біоконсервації рослинної сировини.
Література:
1.
Battock M., Azam Ali S. Fermented fruits and vegetables: A global perspectives. – New Delhi: Daya Publishing House, 2001. – 96 p.
2. Nagpal R., Kumar A., Kumar M. Fortification and fermentation of fruit juices with
probiotic lactobacilli // Ann Microbiol. – 2012. – Vol. 62. – P. 1573–1578.
3.
Pat. 6699517 USA. Method for preparing food products by fermenting soy milk with Streptococcus thermophilus // Hendricks
K. – Publ. 03.02.2004.
4.
Rhee S.J., Lee J.E., Lee C.H. Importance of lactic
acid bacteria in Asian fermented foods // Microbial Cell Factories. – 2011. – 10. – P.136–701.
5.
Банникова Л.А. Селекция молочнокислых
бактерий и их применение в молочной промышленности. – М: Пищ.промышл., 1975. –
255с.
6. Peter H. A. Sneath,
Nicholas S. Mair, M. Elisabeth Sharpe, John G. Holt Bergey`s manual of systematic bacteriology, Vol. 2. – Baltimore, London, Los Angeles, Sydney: W & W, 1986.