Екологія/4. Промислова екологія і медицина праці

Смалій О.В. , к. геол. н. Мохонько В.І.

Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєверодонецьк), Україна

Вдосконалення економічних механізмів стимулювання розвитку природоохоронних технологій

Охорона навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду. До головних причин, що призвели до кризового стану довкілля та виникнення загрози вимирання і біологічно-генетичною деградації народу України, можна віднести відсутність належного правового та економічного механізмів, які б стимулювали розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем. При діючому в Україні екологічному законодавстві не завжди економічно доцільно впровадження більш ефективних методів захисту навколишнього середовища від забруднення.

Метою роботи було визначення доцільності вдосконалення фізико-хімічного очищення стічних вод на прикладі ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання АзоТ». На підприємстві утворюється значна кількість стічних вод, які вимагають обов'язкового очищення при їх відведенні у відкриті водойми, оскільки в них міститься велика кількість різних за складом і властивостями забруднюючих речовин в концентраціях, значно перевищуючих гранично допустимі. Різна ступінь забруднення стічних вод висуває при проектуванні важливе завдання їх спільного або роздільного відведення та комплексного очищення, яке проводиться на спорудах біохімічного очищення у цеху нейтралізації та очищення промислових стоків.

До комплексу методів, які використуються для очищення стічних вод у цеху НОПС, входять фізико-хімічні методи. Розглядаючи стічні води як термодинамічні системи, можна визначити сферу застосування фізико-хімічних технологій. Насамперед їм слід віддати перевагу, коли очищення стічних вод неможливо або недостатньо при використанні власного запасу енергії системи. Використання цих методів доцільно, коли біологічні очисні споруди не можуть забезпечити ефективну роботу, наприклад, внаслідок тривалих перерв в надходженні стічних вод, нестабільності енергопостачання, присутності в стічних водах сполук, токсичних для біоценозів.

У схемах станцій очищення стічних вод отримали поширення такі фізико-хімічні методи, як флотація, коагулювання, сорбція, озонування, які використовують на різних етапах обробки води. Очисні споруди, принцип дії яких заснований на фізико-хімічних процесах, можна визначити як розділові й деструктори. На спорудах першої групи забруднення вилучаються з води у вигляді концентрованих розчинів, шламів або опадів. В спорудах – деструкторах забруднення руйнуються безпосередньо в оброблюваній воді, при цьому не утворюються вторинні відходи очищення стічних вод. Доцільність включення споруд фізико-хімічного очищення до складу очисних споруд повинна бути обґрунтована техніко-економічними розрахунками.

Проте екологічне законодавство потребує вдосконалення, щоб захищати оточуюче середовище та, відповідно, здоров’я населення, бо при техніко-економічних розрахунках виявляється, що вдосконалення очисних споруд є економічно недоцільним. При проведенні економічної оцінки фізико-хімічного очищення стічних вод на ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ АЗОТ» виявилось, що за формулами податкового кодексу промисловому підприємствам дешевше сплачувати податок за викиди та скиди забруднюючих речовин, ніж встановлювати нове більш ефективне обладнання для захисту навколишнього середовища. Для підвищення ефективності фізико-хімічного очищення стічних вод в цеху нейтралізації та очищення промислових стоків ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ АЗОТ» було запропоновано використання порівняно недорогого, але більш ефективного методу коагуляції. Коагуляція – фізико-хімічний процес злипання колоїдних частинок,що призводить до випадання з колоїдного розчину пластівчастого осаду або до його застигання. Коагуляція – природний процес розшаровування колоїдного розчину на тверду фазу і дисперсійне середовище, при якому дисперсна система прагне досягти стану мінімальної енергії.

В якості коагулянту був обраний поліалюмінію хлорид (), який має ряд переваг на відміну від вапняного молока, що використовується на підприємстві. Поліалюмінію хлорид має високі споживчі властивості, його технологічна активність практично не залежить від температури води, що очищається, не утворює у воді, повітрі та ґрунті токсичних речовин, зручний у застосуванні, легко і швидко розчиняється у воді, дозволяє здійснювати точне дозування. Поліалюмінію хлорид має тривалий термін зберігання, він не злежується при зберіганні і не вимагає для зберігання опалювальних складів і приміщень. Використання поліалюмінію хлориду дозволяє збільшити ефективність очищення стічних вод від забруднюючих речовин з 40% до 95%. Проте навіть впровадження цього реагенту виявилося економічно невигідним. Плата за забруднення навколишнього середовища до впровадження запропонованого заходу складала 169669,78 грн./рік, після впровадження заходу – 14139,15 грн./рік. Проте еколого-економічний ефект від впровадження цього заходу був відсутній, бо витрати на коагулянт повинні складати 173010 грн./рік. При цьому не враховувалось переобладнання виробництва, яке коштує не один мільйон.

Таким чином, при існуючій системі навіть незначні методи підвищення екологічної ефективності природоохоронних споруд виявляються економічно недоцільними, що гальмує впровадження нових природоохоронних технологій у виробництво. Необхідно стимулювати промислові підприємства впроваджувати нові більш ефективні методи очищення від забруднюючих речовин. Одним з таких заходів може бути додавання до розрахункових формул оподаткування коригуючого коефіцієнту, який збільшить вартість податку на викиди та скиди забруднюючих речовин для того, щоб витрати на використання більш ефективних технологій були меншими, ніж витрати на сплату податку.