ОСНОВНІ ПІДХОДИ
ДО РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ЖУКОВСЬКА Ю. В.
Наук. керівник – Капінос Г. І.
The article presents key stages of the strategic plans
of the enterprise. Here is considered an example of the strategic plan and its
elements.
У статті подані основні етапи розробки
стратегічних планів підприємства, розглядається приклад структури стратегічного
плану та його елементи.
Постановка проблеми. Останнім часом проблеми
переходу організацій до стратегічно орієнтованих економічних систем набувають
все більшої актуалізації. Кожне підприємство самостійно розробляє плани свого
розвитку, тому методологія їх побудови потребує значного дослідження як збоку
експертів, так і працівників самого підприємства. На даний час сфера
функціонування багатьох організацій характеризується підвищенням складності і
невизначеності, що підкріплює необхідність втілення в життя ідей і технологій
стратегічного планування. Для того, щоб стратегічне планування на фірмі
здійснювалось ефективно, потрібно знати та розуміти його суть, етапи та методи
розробки стратегії.
Аналіз основних досліджень та публікацій. Варто відзначити,
що останнім часом дана проблема звучить досить часто в науковій літературі.
Проблеми використання стратегічного планування досліджували вітчизняні вчені та
практики. Зокрема, цим проблемам присвячено наукові праці Алексєєвої М. М.,
Богомолова О. А., Владимирова Л. П., Осборської С. М.,
Пономаренко В. С., Ястремської О. М. та інших.
Мета дослідження: розглянути основні
особливості складання стратегічних планів, дослідити етапи їх розробки та методику,
за якою найефективніше створювати стратегічний план організації.
Виклад основного матеріалу. Стратегічне
планування – це вироблення стратегії за допомогою формалізованої процедури,
розписаної по етапах, методиках, техніці виконання і спрямованої на побудову
моделі майбутнього, а також програми переходу до цієї моделі.
Стратегічний
план повинен обґрунтовуватись великими дослідженнями і фактичними даними. Тому
необхідно постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації
про ринок, конкуренцію, галузі національної економіки тощо. Крім того,
стратегічний план надає фірмі визначеність, індивідуальність, які дозволяють їй
залучати працівників і допомагають продавати товари або послуги.
Планування
необхідне для досягнення фірмою наступних цілей
[1]:
- підвищення
контрольованої частки ринку;
- передбачення
вимог споживача;
- випуск
продукції більш високої якості;
- забезпечення
узгоджених термінів поставок;
- встановлення
рівня цін з урахуванням умов конкуренції;
- підтримка
репутації фірми в споживачів.
У поняття „планування”
входить визначення цілей і шляхів їх досягнення. На Заході планування
діяльності підприємств здійснюється по таких важливих напрямках, як збут,
фінанси, виробництво та закупівлі. При цьому, зазвичай, усі окремі плани
взаємопов'язані між собою.
Стратегічне
планування на підприємствах Німеччини включає розгляд наступних питань [2]:
- аналіз сфер
діяльності;
- аналіз стану
(сильних і слабких сторін);
- формулювання
стратегії (кадри, ресурси, дослідження і розробки, виробництво, технологія,
управління, обробка інформації, менеджмент, фінанси, ринки);
- пріоритети.
У японських
компаніях зміст стратегічного плану наступний
[2]:
- зміст
довгострокового плану корпорації і відділень (на 5 років): масштаби виробництва
(5 років) (нові замовлення, чистий дохід, чисельність зайнятих, інвестиції в
обладнання і пов'язані з цим показники);
- довгострокова
стратегія ділової активності на 5 років (намітки щодо ділового середовища і
найважливіших стратегій, аналіз номенклатури, найважливіші існуючі та нові
ринки, найважливіші існуючі та нові продукти, застарілі продукти, методи
збільшення збутових можливостей, стратегія і тактика зарубіжної активності,
інші проблеми, що підлягають вирішенню);
- ситуаційний
план на 3 роки;
- висновки та
план впровадження.
Накопичений
у світі досвід переконує в тому, що механічне застосування стандартизованих
процедур розробки стратегічних планів у конкретних умовах господарської
діяльності підприємства мало результативно – в кожному окремому випадку
необхідний облік сукупності організаційно-структурних факторів всередині та
зовні конкретного підприємства, дія яких здатна істотно модифікувати початкові
регламенти стратегічного планування.
Сам процес
планування проходить чотири етапи:
1. Розробка
загальних цілей.
2. Визначення
конкретних, деталізованих цілей та завдань на порівняно короткий період часу
(2,5,10 років).
3. Визначення
шляхів і засобів їх досягнення.
4. Контроль за
досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з
фактичними.
Планування
завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати
розвиток підприємства в перспективі. Тому надійність планування залежить від
точності і правильності бухгалтерських розрахунків минулого. Будь-яке
планування підприємства базується на неповних даних. Якість планування більшою
мірою залежить від інтелектуального рівня компетентних співробітників,
менеджерів. Всі плани повинні складатися так, щоб в них можна було вносити
зміни, а самі плани повинні бути взаємопов'язаними з наявними умовами. Тому
плани містять в собі так звані резерви, інакше іменовані „надбавками безпеки”,
проте дуже великі резерви роблять плани неточними, а невеликі тягнуть за собою
часті зміни плану. В основу складання плану з конкретним напрямам виробничої
діяльності підприємства кладуться окремі завдання, які визначаються як у
грошових, так і в кількісних показниках. При цьому планування має
відштовхуватися від так званих вузьких місць: останнім часом це збут, фінанси
або робоча сила [3].
Виходячи з
вищевикладеного, можна запропонувати наступну оптимальну структуру
стратегічного плану (табл.1).
Таблиця 1 – Приклад
структури стратегічного плану підприємства
|
|
Пункти стратегічного плану |
Короткий зміст пунктів плану |
|
1 |
Місія та стратегічні цілі підприємства |
Місія підприємства;
основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства; короткий опис
поточного фінансового стану. |
|
2 |
Опис продукції |
Вартість продукції, її
технологічність, універсальність, рівень якості, відповідність вимогам
стандартів. |
|
3 |
Стратегічний аналіз |
Аналіз внутрішнього та
зовнішнього середовища. |
|
4 |
Базова стратегія |
Основна стратегія яку
обирає підприємство (стратегія зростання, стабілізації, виживання,
комбінування та ін.) |
|
5 |
Стратегічний план маркетингу |
Концепція
стратегічного маркетингу; аналіз ринку; життєвий цикл продукції;
сегментування ринку; класифікація та аналіз конкурентів. |
|
6 |
Стратегічний план виробництва |
Стратегія виробництва;
обсяги виробництва; виробнича програма. |
|
7 |
Стратегічний план матеріального забезпечення
виробництва |
Аналіз потреб
підприємства в основних матеріальних ресурсах і виявлення нових вимог
виробництва; налагодження оптимальних зв'язків з постачальниками ресурсів. |
|
8 |
Стратегічний план розвитку персоналу |
Організаційні
стратегія і структура; управлінський персонал; оплата праці; кадрова
політика. |
|
9 |
Стратегічний фінансовий план |
Планування доходів від
різних видів діяльності; планування прибутку підприємства та його
використання; планування рентабельності підприємства; планування балансу
доходів і витрат підприємства. |
|
10 |
Стратегічний інноваційний план |
Інноваційна стратегія;
стратегія створення нової продукції і підвищення її якості; стратегія
впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації
виробництва. |
|
11 |
Стратегічний інвестиційний план |
Інвестиційна
стратегія; обсяг необхідних інвестицій; техніко-економічне обґрунтування й
узгодження інвестиційного плану. |
|
12 |
Стратегічний соціальний план |
Соціальна стратегія;
заходи щодо зміни соціально-демографічної структури працівників. |
|
13 |
Стратегічний екологічний план |
Охорона природи і
раціональне використання природних ресурсів, екологічна стратегія. |
|
14 |
Основні показники стратегічного плану |
|
|
15 |
Оцінка ризиків |
|
Стратегічний
план обов'язково повинен містити набір основних показників, що мають виступати
як основні орієнтири майбутньої діяльності. Ступінь точності передбачуваних
значень, з досвіду зарубіжних країн, може коливатися в межах 25-40%. Це пов’язано
з тривалими відрізками часу, характерними для стратегічного планування.
Показники стратегічного плану повинні максимально охоплювати спектр діяльності
підприємства та структуру стратегічного плану, але в той же час відображати
тільки основні моменти господарювання суб'єкта.
Висновки. Отже, стратегічне
планування – це та можливість, яка має суттєво допомогти підприємствам України
стати на ноги після кризи. Головне – використовувати його послідовно, узгодивши
свою діяльність як із зовнішніми обставинами, так і внутрішнім середовищем,
його особливостями. Але при цьому не можна забувати, що підприємства не існують
поза економікою, а навпаки, значною мірою визначають її стан. У свою чергу і
економіка висуває до підприємств все більш серйозні вимоги. Майбутнє будь-якого
підприємства прямо і безпосередньо залежить від того, наскільки адекватно
відповідають його дії потребам ринкової економіки. Вчасно і правильно
відповісти на ці запити і є головне завдання підприємств і, в той же час
гарантія їхнього успіху.
Література.
1. Ландау О. Стратегический
план предприятия: методика разработки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.crisis-strategy.ru/content/view/290/149/
2. Максименко Л. Методология
разработки стратегического планирования на предприятии
[Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.rau.su/observer/N8_2006/8_07.HTM
3. Стратегический
план развития предприятия и методика его составления [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://tsyganok.ru/pubs/pub.asp?id=2290