Тимохіна О.О., Щербак І.Ю.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Віртуальні економічні відносини

Сучасні економічні відносини все більше віддаляються від часів, коли лише матеріальні здобутки підприємства мали певну вартість, адже в сучасній економіці вартість мають і нематеріальні ресурси, якими володіє підприємство (інтелектуальні ресурси, інформація, торгові марки, патенти тощо). Їх наявність значно підвищує капіталізацію підприємства і сприяє зростанню його ринкової вартості. Розробка системи управління такими об’єктами на підприємстві має значно підсилити його конкурентоспроможність на ринку та привабливість для інвесторів, що є нагальним для більшості промислових підприємств України.

Сутність «віртуальності» таких підприємств полягає у використанні трьох основних явищ:

· віртуального ринку – ринку товарів і послуг, що існує лише на основі комунікаційних і інформаційних можливостей глобальних мереж (Internet);

· віртуальної реальності, тобто відображення та імітацію реальних розробок і виробництва в кібернетичному просторі, що одночасно є й інструментом, і середовищем;

· віртуальних (мережоподібних) організаційних форм [1].

Сьогодні в бізнесі паралельно з реальним середовищем, в якому функціонує підприємство, створюється віртуальний світ. Проводиться цикл експериментальних досліджень, які пов’язані з імітаційним моделюванням життєвого циклу самого підприємства, його продукції та дій на ринку [2].

Віртуальні підприємства є однією з нових організаційних форм підприємств. На розвиток цих форм організації та управління підприємством в більшій мірі вплинули такі тенденції розвитку сучасних ринків, як глобалізація ринків, зростаюче значення якості товару, його ціни і ступеня задоволення споживачів, підвищення важливості стійких відносин зі споживачами (індивідуальними замовниками), а також зростаюче значення ступеня застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій [4].

Віртуальне підприємство являє собою мережеву, комп’ютерно-опосередковану організаційну структуру, що складається з неоднорідних компонентів розташованих у різних місцях. Воно створюється шляхом об’єднання організаційно-технологічних ресурсів сукупності підприємств та їх інтеграції шляхом використання комп’ютерної мережі. Це призводить до формування гнучкої та динамічної організаційної системи, найбільш прилаштованої до реалізації вимог замовника.

Створення віртуального підприємства пов’язане з інтелектуальним моделюванням взаємодії складних, неоднорідних, відокремлених один від одного агентів. Агенти віртуального підприємства розробляють спільний проект, знаходяться між собою у відносинах партнерства, кооперації, співробітництва, координації тощо. Створення віртуального підприємства визначає інтеграцію унікального досвіду, виробничих можливостей та технологій підприємств-партнерів навколо певного проекту, який вони не можуть виконати окремо один від одного.

Ціллю створення віртуальних партнерів є взаємовигідність та отримання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів в інноваційних товарах (послугах) та потенційних конкурентів.

У відповідності до сучасних представлень віртуальне підприємство виникає, коли попит на ринку не може бути задоволений засобами модернізації існуючих продуктів та технологій і необхідна розробка нових інноваційних підходів, які несуть за собою суттєві ризики для виробників брендів [3].

До основних переваг кооперації у віртуальне підприємство відносяться можливість швидкого освоєння нових ринків, зменшення витрат, трансфер технологій та винаходів, додаткові інвестиційні можливості, можливості розподілення ризиків між партнерами у віртуальному підприємстві. До основних ризиків (недоліків) кооперації відносяться збільшення залежності від бізнес-партнерів, ризик втрати винаходів та конкурентних позицій. Загальні переваги та недоліки кооперації наведені у таблиці 1.

Табл.1

Переваги та недоліки віртуального підприємства

Показник	Переваги	Недоліки
Ризик	Розподілення ризиків між учасниками віртуального підприємства	Можливість одностороннього використання кооперації. Залежність від партнерів. Прозорість маркетингової стратегії для конкурентів.
Витрати	Зниження витрат як результат ефекту масштабу та зниження трансакційних витрат	Витрати на інформаційні технології. Тривалий термін прийняття рішення.
Результат	Пришвидшення освоєння ринку. Розвиток стандартів та лідируючої позиції в системі.	Необхідність колегіального узгодження. Відсутність можливості одностороннього використання конкурентної переваги.
Ресурси	Посилення фінансового потенціалу. Зростання рівня класифікації працівників. Поповнення технічних ноу-хау	«Зв’язані» ресурси для коопераційного проекту.

Основна ціль віртуального підприємства – швидке реагування на ринкові вимоги та максимізація ступеня використання ресурсів підприємств. З точки зору організації виробництва та обслуговування основний економічний потенціал віртуальних підприємств полягає у якісно нових можливостях управління ланцюгами виробництва,обслуговування, та процесами створення вартості на основі концентрації великої кількості ресурсів в єдиній базі, що дозволяє швидко та гнучко реагувати на ринкові зміни. Формування регіональних віртуальних підприємств може стати причиною зростання економічного потенціалу регіону та вирішення соціальних проблем за рахунок інтеграції ресурсів та підвищення ефективності їх використання в межах розвитку пріоритетних напрямків діяльності регіону.

Література:

1. Горовий Д., Горова К. Віртуальні економічні відносини та їх роль в сучасній економіці // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць . – №8. – 2011.

2. Шара Є. Віртуальні підприємства як елемент підвищення інноваційної

активності та привабливості малого та середнього бізнесу // Вісник Хмельницького національного університету. – №1. – 2009.

3. Подчасова Т. Віртуальні підприємства як сучасна форма організації виробництва // Збірник наукових праць МННЦ ІТіС. – №14. – 2009.

4. Молчанова К. Методичні основи формування віртуальних підприємств // Вісник Національного транспортного університету: В 2-х частинах: Ч. 1. – К.: НТУ, 2009. – Випуск 19. — 404с.