Чала О.В. к.е.н., доц.

Українська державна академія залізничного транспорту

 

ВИКОРИСТАННЯ КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ

 

Сьогодні знання та інтелектуальний капітал [1] значною мірою впливають на конкурентоздатність підприємств залізничного комплексу, інтегруючи всі їх можливості та капітали. У часовому вимірі така інтеграція має кумулятивний ефект [2].

Розвиток економіки знань, з одного боку, змінює всі три складові інтелектуального капіталу - людський, організаційний та споживчий капітал. З іншого боку, поява нових знань створює можливості для появи нових продуктів, бізнес-процесів і, тим самим, підвищення конкурентоздатності підприємств. В умовах економіки знань конкурентні переваги базуються значною мірою на нематеріальних активах. Тому здатність підприємств отримувати, зберігати та використовувати знання і, тим самим, розвивати інтелектуальний капітал є важливим способом досягнення таких переваг. Це, зокрема, призводить до збільшення знання-орієнтованої частки у кожному продукті чи послузі.

Сучасний менеджмент в умовах економіки знань направлений на побудову гнучких механізмів управління на основі його інтелектуалізації та підвищення ролі знання як ключвового ресурсу в умовах скорочення часу на прийняття управлінських рішень. Такі механізми використовують бази знань, бази управлінських рішень, гнучкі організаційні структури, в тому числі віртуалізовані, а також елементи корпоративної культури для розповсюдження знань, забезпечуючи системний аналіз ситуації на підприємстві. Все це визначає важливість побудови інформаційної моделі як елемента інтелектуального капіталу підприємства. Дана інформаційна модель створює можливості для управління сукупністю капіталів підприємства в цілому і інтелектуальним капіталом як інтегруючою складовою. Реалізація такого управління капіталом виконується на основі контролінгу. В той же час, питання контролінгу інтелектуального капіталу розглянуті недостатньо, що і визначає актуальність теми доповіді.

Контролінг еволюціонував від контролю за господарчою діяльністю піприємств до сучасної концепції управління, у відповідності з якою він забезпечує повне планування та контроль діяльності підприємства, від стратегічного до оперативного рівнів.

Процес управління інтелектуальним капіталом передбачає реалізацію наступних функцій: планування, організації, мотивація, контроль, координація. В процесі управління відбувається ряд перетворень знань, що змінює інтелектуальний капітал підприємства. До таких перетворень належать: соціалізація, екстерналізація, комбінація та інтерналізація [3]. Соціалізація передбачає перетворення знання з неформалізованої форми (невідокремленої від людини) в неформалізовану. Екстерналізація передбачає перетворення знання з неформалізованої форми в формалізовану. Комбінація направлена на поєднання знання у формалізований формі. Інтерналізація – це перетворення знання із формалізованої форми в неформалізовану.

Контролінг наступним чином впливає на процес управління. При виконанні планування контролінг направлений на побудову системи планування, її інформаційну та організаційну підтримку. Відзначимо, що на даному етапі реалізується процес екстерналізацїї знань, який безпосередньо змінює людський та споживчий капітали. При виконанні функції організації необхідно забезпечити збір, аналіз, обмін інформацією та її інтерпретацію, а також відповідну звітність для прийняття управлінських рішень. Реалізація даної функції безпосередньо змінює організаційну складову інтелектуального капіталу. При реалізації функції мотивації відбуваються процеси інтерналізація знань. Формалізоване знання про планові показники та порядок їх отримання стає надбанням персоналу підприємства, пов’язаним з його внутрішньою мотивацією. Функція контролю і реалізується наступним чином. По-перше, виконується  формування системи показників капіталу підприємства, визначення їх значень та допустимих відхилень. По-друге, формується порядок (стандарт) контролю показників з заданням форм і методів моніторингу. По-третє,. виконується аналіз відхилень, визначення причин відхилень показників. В-четвертих на основі результатів аналізу формується інформація, що необхідна для прийняття управлінських рішень. При виконанні даної функції відбувається ряд перетворень знань, що впливає на всі складові інтелектуального капіталу. Функція координації передбачає перевірку відповідності планів діяльності та процесів обміну інформацією різних підрозділів та служб, визначення рекомендацій з усунення виявлених відхилень (або попереджуючих та коригуючих дій).

Розглянуто послідовність використання контролінгу для управління інтелектуальним капіталом підприємства, що дозволило виділити перетворення знань, які відбуваються при реалізації функцій управління, а також вплив цих перетворень на складові інтелектуального капіталу.

 

Література

 

1.     Супрун В.А. Интеллектуальный капитал: Главный фактор конкурентоспособности экономики в ХХI  веке [Текст] / В.А. Супрун – М.: КомКнига, 2006. – 192 с.

2.     Луценко Е.В. Интеллектуальные системы в контроллинге и менеджменте средних и малых фирм [Текст]/ Луценко Е.В., Коржаков В.Е., Ермоленко В.В.: Монография (научное издание). - Майкоп: АГУ. 2011. - 392 с.

3.     Нонака И. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах [Текст] / И. Нонака, X. Такеучи  - М., 2003. – 384 с.