Экономические науки/11. Логистика

Заїка Т.М., Костенко Ю.В.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», Україна

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ В АСПЕКТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки найважливішим для всіх підприємств є вдало організована в часі і просторі комерційна діяльність, яка забезпечується відповідним механізмом. Саме підприємство можна розглядати як логістичну систему, оскільки в широкому розумінні логістика охоплює всі процеси, забезпечуючи планування, регулювання, управління і контроль логістичних потоків.

Проте, на даний момент проблемою українських підприємств є те, що логістичним підходам в їх практичній діяльності надається недостатнє значення. Це підтверджується, наприклад, результатами дослідження Всесвітнього банку, за якими Україна посідає 102-ге місце серед 155 країн за індексом логістичної ефективності. В основу розрахунку даного індексу були покладені такі показники, як ефективність процедур митного оформлення, інфраструктура транспортної логістики, доступність і легкість організації міжнародних постачань [1].

Крім того, про недостатній рівень розвитку ринку логістичних послуг в Україні свідчать також і низькі, порівняно зі світовими, обсяги його обороту. Так, за даними Української Логістичної Асоціації (УЛА), Німеччина заробляє на логістиці 170 млрд. євро щорічно, а Україна – всього 300 млн. при потенціалі логістичного ринку у 300 млрд. євро. При цьому частка витрат вітчизняних підприємств на здійснення операцій, які можна віднести до сфери логістичних, згідно з результатами дослідження Європейської логістичної асоціації, складає близько 35% від загальної суми виробничих витрат. Для порівняння у США даний показник становить 25%, а у країнах Європейського Союзу – на рівні 8-12%). Зазначені факти свідчать про значне відставання України від світових процесів, значну втрату конкурентоспроможних позицій та актуалізують дослідження особливостей розвитку вітчизняного ринку логістичних послуг, ідентифікацію та вирішення наявних у його функціонуванні проблем.

Досліджуючи ринок логістичних послуг України необхідно розрізняти такі його сегменти, як: транспортно-експедиційні послуги, професійні складські послуги, експрес-доставка, комплексні логістичні рішення (контрактна логістика) та управління ланцюгами поставок [1]. Кожен із зазначених сегментів має свої особливості та чинники розвитку, проте загальними для них є наступні:

- економічні (функціонування логістики в цілому та кожної її функціональної сфери націлене, перш за все, на зниження загальних витрат в діяльності суб’єктів господарювання; мінімум витрат – основний критерій оптимальності в логістиці, а ефективна організація логістичних процесів – один із головних факторів отримання максимального прибутку для підприємств);

- інформаційні (полягають у необхідності забезпечення тісного взаємозв’язку між логістичними ланцюгами, узгодження логістичних, фінансових, виробничих та інших операцій як основи ефективності та гнучкості логістичних систем);

- технічні (кожен із сегментів ринку логістичних послуг повинен розвиватися з урахуванням та використанням сучасних технічних досягнень та переваг автоматизованих підходів до управління з використанням спеціалізованого програмного забезпечення);

- нормативні (зумовлені значною потребою в державній підтримці та формуванні нормативно-методологічного забезпечення всіх рівнів процесу товароруху).

На сучасному етапі розвиток ринку логістичних послуг в Україні визначається впливом двох протилежних груп факторів. З одного боку, існує ряд причин, які зумовлюють зростання попиту на логістичні послуги та прискорюють впровадження логістичних підходів до управління. З іншого боку, можуть бути ідентифіковані фактори, що навпаки, стримують розвиток логістики в України. Серед факторів першої групи основними є:

- швидке зростання витрат на будь-які перевезення, викликане підвищенням цін на енергоносії;

- переорієнтація від ринку продавця до ринку споживача і, як наслідок, необхідність поліпшення роботи в сфері розподілу, що дозволяє знижувати ціну послуг і постачати його точно в термін і потрібної якості;

- розвиток комп'ютерних технологій, що дозволяє здійснювати обробку великих масивів інформації і обмінюватися даними в реальному часі з мінімальними витратами [2].

Для прискорення розвитку логістики в Україні, важливо з’ясувати причини, які стримують її широке впровадження у практику роботи вітчизняних підприємств. В цьому аспекті, перш за все, необхідно зазначити відсутність належного державного підходу до проблем логістики. По-друге, існуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів та служб підприємства, та як наслідок – знижують ефективність логістичних підходів до управління та затримують їх широке впровадження.

Суттєвою перешкодою впровадження концепції логістики в Україні є те, що логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства, до чого керівництво більшості підприємств є не готовим. Також до причин, які гальмують впровадження логістики у практику вітчизняних підприємств і її розвиток, є недоліки у професійній підготовці кадрів.

Незважаючи на розглянуті перешкоди, в умовах конкурентного середовища керівники підприємств все більше приходять до розуміння необхідності застосування логістичних підходів в управлінні. Це визначає зростання попиту на професійний та якісний логістичний сервіс, призводить до інвестування у сучасну складську інфраструктуру та спеціальні транспортні засоби, і як наслідок, зростає кількість виробників, що займаються розвитком власних регіональних збутових мереж, в основі яких є розгалужена логістична інфраструктура. Тим не менше, на сьогодні залишається ряд недоліків у функціонуванні всіх сегментів ринку логістичних послуг в Україні, що потребує проведення досліджень у цьому напрямку та здійснення конкретних практичних дій із вирішення наявних проблем.

Література

1. Чорнописька Н. В. Тенденції та перспективи ринку логістичних послуг України [Електронний ресурс] / Чорнописька Н. В., Шандрівська О. Є. // Вісник національного університету «Львівська політехніка». Логістика. – 2012. – № 735. – С. 224-249. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logistyka/2012_735/35.pdf

2. Кальченко А. Г. Логістика: Підручник / А.Г. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.