Економічні науки / 1. Банки та банківська система

 

Пятихіна М. А.

(науковий керівник – д.е.н., проф. Костюк О. М.)

Харківський національний економічний університет, Україна

                                                               

Можливості удосконалення послуг банку

з розрахунково-касового обслуговування фізичних осіб

 

У зв'язку з розвитком розрахунково-касового обслуговування клієнтів банки шукають способи привернути їхню увагу, надаючи нові вигідні пропозиції за розрахунково-касовим обслуговуванням, дають можливість спростити відносини підприємств із банками, допоможуть зекономити час і кошти.

За останні роки Україна зробила великий крок у розвитку банківської системи. Для того щоб Україна досягла відповідного рівня розвитку економіки, необхідно удосконалювати, в першу чергу, банківську систему. Через те виникає негайна потреба проведення в Україні масштабних реформ як у галузі бухгалтерського обліку, так і в банківському секторі. У зв'язку з цим дослідження питання механізму розрахункового обслуговування клієнтів є особливим і зумовлює актуальність обраної теми та доцільність у проведенні.

Питаннями про відносини підприємств та банків з приводу розрахунково-касового обслуговування займалися і присвячували їм свої праці такі вчені-економісти, як С. Головко, О. Криницька, Д. Кулик, О. Кушнір. Але на даному етапі розвитку питання про вдосконалення розрахунково-касового обслуговування залишається досить актуальним і потребує подальших розробок і доопрацювань.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні основних теоретичних положень розрахункового обслуговування клієнтів та розробці напрямів удосконалення. Завдання дослідження - дослідити та обґрунтувати організацію розрахунково-касового обслуговування; навести відомості про сучасний стан та перспективи розвитку розрахунково-касового обслуговування клієнтів банку; визначити шляхи для вдосконалення розрахунково-касового обслуговування.

Об'єкт дослідження - розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку.

Предмет дослідження - організація обліку операцій з розрахункового обслуговування клієн­тів банку.

Для здійснення розрахунково-касового обслуговування своїх клієнтів банки заключають контракти і виконують їх при перерахуванні грошових коштів з рахунків.

Розрахунково-касове обслуговування - специфічний вид банківської послуги, який поєднує в собі особливості процентних і комісійних послуг.

До них входять такі банківські операції, як: відкриття і ведення рахунків клієнтів, безготівкові розрахунки, готівкові грошові розрахунки. Банки відкривають рахунки, де зберігаються грошові кошти і здійснюються всі види банківських операцій, проведення яких на рахунках регулюється чинним законодавством України, нормативними актами НБУ та Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах [1].

Комерційні банки можуть відкривати такі рахунки: поточні (розрахункові) рахунки, поточні рахунки з обмеженим колом операцій, субрахунки, бюджетні рахунки, позичкові рахунки, депозитні рахунки.

На даний момент існує декілька форм здійснення розрахунків, а саме: розрахунків по доку­ментарному інкасо, банківський переказ, документарний акредитив [1].

Інкасо - це доручення експортера своєму банкові на одержання від імпортера без­посередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах. Нормати­вною базою для проведення операцій документарного інкасо є "Уніфіковані правила по інкасо" (УПІ), розроблені Міжнародною торговою палатою.

У випадку розрахунків по документарному інкасо банк діє як довірена особа і посередник між експортером та імпортером. За дорученням експортера він пред'являє імпортеру необхідні документи, які засвідчують відправлення товару або надання послуг, і проти них інкасує належну суму. Без оплати покупець не може отримати документи, а отже, і одержати відвантажені товари.

Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта, здійснити оплату на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у розмірі зазначеної суми та у визначений термін проти документів, що супроводжують акредитив.

Розрахунки в акредитивній формі в міжнародній сфері значно менші порівняно з банків­ським переказом та інкасо, але саме вони забезпечує своєчасне отримання експортної виручки. А також платіж з підтвердженого акредитива гарантується двома банками - це найбільш безпечний метод платежу [2].

Банківський переказ - розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного доручення одного банку іншому.

Для розрахунку банки використовують такі документи, як платіжні вимоги, вимога-доручення та акредитив. Платіжна вимога застосовується банком для примусового стягнення коштів у випадках, які передбачені нормативними актами. Вимога-доручення застосовується при акцепті товару. В цьому випадку розрахунок полягає в тому, що документ, у якому заповнена одна частина (вимога), разом з товаром відправляється постачальником покупцю, який платить за товар і заповнює другу частину документа (доручення) своїми реквізитами [3].

Сутність касового обслуговування полягає в тому, що банки приймають від клієнтів готі­вкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, а потім ці ж кошти віддають клієнтам, коли вони їм необхідні на відповідні цілі.

Для того щоб отримати і віддати готівку в банківських закладах, використовуються прибуткові та видаткові каси. У деяких банках невеликий обсяг касових операцій можуть проводити тільки каси, які здійснюють весь комплекс касових операцій.

Банки, які мають надлишок готівки у касі, мають можливість продати їх НБУ чи іншим банкам. Продаж готівки відбувається лише при узгодженні питання з регіональними управліннями НБУ.

Також банки можуть брати плату за касові послуги з клієнтів, її розмір визначається угодою.

Отже, розглянувши діяльність банків, можна сказати, що вони виконують три базові операції, однією з яких є розрахунково-касове обслуговування. Відносини між банком та клієнтом ґрунтуються на договорі і здійснюються на платній основі. Існує два види договорів, які укладає банк з клієнтом, одним з них є договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування. В ньому передбачені зобов'язання щодо користування коштами і банківськими послугами. Кожна операція, яка проводиться в банку, здійснюється за допомогою платежів [4].

Для покращення якості обслуговування клієнта зазвичай банки збільшують мережу філій й подовжують час обслуговування. Але на даний момент можливо зазначити, що сучасні технології дають змогу досягти кращих результатів в удосконаленні розрахунково-касового обслуговування. Для цього доцільно використовувати нові інструменти. Необхідно розповсюджувати для обслу­говування фізичних та юридичних осіб розрахунки через банкомати та Інтернет.

На даний момент українські банки надають досить багато послуг у системі електронного банкінгу. Найчастіше використовується послуга про отримання інформації про стан рахунку в онлайн-режимі. Таким же чином можна і здійснювати будь-які безготівкові розрахунки, сплачувати житлово-комунальні послуги, блокувати платіжні картки, замовляти нові тощо. Але щоб все це використовувати, клієнт повинен мати Інтернет, комп'ютер, оплатити послуги провайдерів та послуги зв'язку [4].

Створення та залучення системи автоматизованого обліку платежів населення в розраху­нковому центрі є дуже ефективним. Так, для банків підвищується продуктивність праці операторів; суттєво зменшиться кількість помилок при прийманні платежів; скорочується кількість неплатежів, оскільки спрощується порядок оплати; платників швидше обслуговують. Що ж стосується населення, то йому вже не треба самостійно стежити за зміною тарифів та заборгованістю; значно спрощується процедура ведення платіжних документів, з'ясування непорозумінь щодо прийнятих платежів; на обслуговування витрачається небагато часу.

Використання новітніх технологій за розрахунково-касовими операціями та їх відображення в бухгалтерському обліку потребують подальшого розгляду та вдосконалення. Для того щоб дослідити з усіх сторін розрахунково-касове обслуговування, слід використати обліковий підхід. Доціль­но зазначити, що удосконалення системи нагляду та регулювання діяльності банків, у свою чергу, дозволить банкам ефективніше здійснювати внутрішній контроль.

 

Література:

1. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. № 2121 - ІІІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/

2. Васюренко О. В. Облік і аудит у банках / О. В. Васюренко, З. М. Карасьова. - К. : Знання, 2006. - 595 с.

3. Кірєєв О. І. Внутрішній аудит у банку / О. І. Кірєєв, О. С. Любунь, М. П. Кравець. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 220 с.

4. Головко С. І. Шляхи підвищення ефективності розрахунково- касових послуг комерційного банку / С. І. Головко. - 2008. - № 20. - С. 35-37

5. Діденко О. М. Інституційний розвиток банківської системи / О. М. Діденко // Фінанси України. - 2005. - № 11. - С. 70-76.