Экономические науки/ 2.Внешнеэкономическая деятельность

К.е.н. Вірбулевська О.В., студентка Волкова Ю.В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Аспекти формування розвитку експортного потенціалу України в світогосподарських процесах

Формування експортного потенціалу є важливою умовою входження країни в світогосподарський простір. Тому у світі, який постійно змінюється, потрібно мати вигідне становище на міжнародному ринку, отримати нові переваги для подальшого сталого розвитку та не втратити вже існуючі.

Експортна діяльність є суттєвим чинником оздоровлення умов життя у країні, а поширення інновацій, наукомісткого виробництва, що має визначати сучасний розвиток країни, забезпечується завдяки формуванню сприятливої експортної спеціалізації.

Для того, щоб Україна стала рівноправним членом міжнародних економічних відносин, необхідно реалізовувати заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку. Разом з тим, недосконалість наявних методів оцінки товарної та географічної структури експорту знижує результативність заходів зовнішньоторговельної політики країни.

На даний час в Україні зберігаються передумови для створення конкурентоспроможної економіки і зміцнення позицій на міжнародних ринках. Це насамперед багаті природні ресурси, вигідне географічне розташування, кваліфікована і порівняно дешева робоча сила, високі технології, наука і система освіти.

Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Окрім того, в Україні є достатньо можливостей для розвитку внутрішнього ринку високих технологій, потреби якого можна задовольняти за рахунок вітчизняного виробництва. Зберігається і може нарощуватися експортний потенціал високотехнологічної та наукомісткої продукції, насамперед на ринки країн СНД та країн, що розвиваються. Для цього необхідно невідкладно визначити заходи зі стимулювання експорту високотехнологічної вітчизняної продукції і забезпечити їхню реалізацію.

Ефективність використання економічного потенціалу в країні залежить від господарського механізму, недосконалість якого може призвести до нераціонального, малоефективного, а то й витратного використання складових економічного потенціалу. Натомість Україна, маючи такий колосальний потенціал, може забезпечити потреби не лише громадян своєї країни, а й експортувати товари та послуги. Цей потенціал об'єктивно дає змогу багаторазово збільшити обсяги виробництва, змінити сальдо торговельного балансу, потроїти обсяги інвестицій у відновлення продуктивних сил, багаторазово підвищити рівень інноваційної активності. Проте ці ресурси залучаються не в інтересах соціально-економічного розвитку країни.

Існує низка серйозних структурних проблем на шляху становлення конкурентоспроможності українського експорту:

- довготривала тенденція зменшення попиту та цін на світових ринках товарів традиційного українського експорту;

- збереження тенденції дискримінації українських товарів на зовнішніх ринках;

- зниження ефективності використання значного вітчизняного експортного потенціалу та концентрація зусиль влади з експортоспроможними підприємствами;

- стрімке підвищення вимог споживачів до якості, сервісного супроводу, технологічного рівня продукції;

- недостатні обсяги інвестицій в технологічне та організаційне оновлення українських підприємств, що перешкоджає підвищенню їхньої конкурентоспроможності та поширенню на нові світові ринки;

- відсутність нормативно-правових і законодавчих актів щодо підтримки експорту продукції українського походження з використанням бюджетних коштів та інших джерел фінансування.

Натомість рівень розвитку економіки та соціальної сфери має спиратися на використання національних конкурентних переваг, міжгалузевих виробничих комплексів і макротехнологій, які відповідають потенціалу вітчизняної економіки, широке залучення інвестицій до реального сектору економіки та впровадження інновацій як пріоритетної складової загальної стратегії модернізації економіки. Результатом зміни політики економічних реформ має стати переорієнтація соціально-економічних відносин у країні на запровадження високоефективної моделі розвитку, яка зміцнить економічний потенціал України, забезпечить стале і прискорене економічне зростання, виведе національну економіку на якісно новий рівень та перетворить її на інноваційну і конкурентоспроможну країну.

Отже, з огляду на зазначені чинники, Україні необхідно визначити реальний економічний потенціал. Одним із вирішальних критеріїв при прийнятті відповідних рішень має бути нинішній і перспективний стани експортного потенціалу. Проблему нарощування експортного потенціалу України слід вирішувати з урахуванням конкретних внутрішніх і зовнішніх економічних умов, а також визнання суттєвої залежності вітчизняної економіки від зовнішньої торгівлі.

Література:

1. Грущинська Н. М., Музиченко М. П. Розвиток експортного потенціалу України в сучасних світогосподарських процесах// Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №7. – С. 19-26.

2. Сіденко В.Р. Глобалізація і економічний розвиток. – К.: Феникс, 2008. – 376 с.

3. Лук'яненко Д.Г. Глобальна економічна інтеграція: Монографія. – К.: КНЕУ, 2008. – 242 с.