Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Гудзикевич Г.О., Челишева Т.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Проблеми розвитку системи охорони здоров’я та необхідність впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні

Україна це держава з соціально-орієнтованою економікою, головною задачею якої є забезпечення соціальної захищеності громадян, а система охорони здоров’я – це одна із найважливіших систем забезпечення соціального добробуту суспільства. Стан охорони здоров’я визначає рівень благополуччя населення і ступінь його соціальної захищеності, служить індикатором політико-економічної ситуації в суспільстві.

Актуальністю тем є те, що на даному етапі система охорони здоров’я знаходиться у економічному кризовому стані . Це явище, насамперед, зумовлено браком коштів, спрямованих на фінансування цієї галузі з офіційних джерел, що веде до розвитку тіньової економіки, корупції, оскільки змушує пацієнтів брати участь у фінансуванні закладів охорони здоров’я у непередбачений законами України спосіб. Отже, єдиний шлях для виходу з кризи передбачає введення в Україні належного медичного страхування, що зробить можливість пошуку більш ефективних джерел фінансування охорони здоров’я.

В Україні основні проблеми медичного страхування знайшли своє відображення у працях О. Солнцевої, О. Кривякіної, О. Галацан, Н. Іманової, В. Єрмілова, О. Залєтова, С. Осадця та інших. Разом з тим, питання медичного страхування є надзвичайно різноманітним і багатоплановим, що потребують додаткового дослідження пошуку вирішення проблем, що виникають.

Отже, метою дослідження є визначення існуючих проблем в галузі охорони здоров’я та необхідності впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні.

Медичне страхування - це різновид особистого страхування, що здійснюється на випадок втрати здоров’я людини та забезпечує одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів, а також фінансування профілактичних медичних заходів у разі настання страхового випадку. Згідно з ЗУ « Про страхування» медичне страхування здійснюється удвох формах : обов’язкове і добровільне.

Головною вадою є те, що ця галузь майже повністю перебуває на бюджетному фінансуванні, а можливість залучення інших джерел фінансування стримується як законодавством, так і негативним відношенням державних органів. Значний брак обсягу державних коштів характеризують дану галузь, як систему з низькою часткою видатків на охорону здоров’я по відношенню до ВВП, особливо у порівняні з іншими країнами. В Україні ця цифра становить від 11% до 14%, у Німеччині - 10-11% [2].

Як вже зазначалось раніше, сучасний стан охорони здоров’я є критичним, через значний брак коштів, що стає перешкодою для здійснення якісної медичної допомоги в необхідних обсягах, особливо для соціально незахищених верст населення. Він характеризується низьким рівнем фінансового забезпечення та розвитку надання первинної медичної допомоги, відсталою матеріальною базою, дефіцитом лікарських препаратів. Участь медичної сфери в тіньовому ринковому обороті народжує корупцію серед частини лікарів і не дає можливості забезпечити рівну доступність медичної допомоги всім верстам населення. Незважаючи на конституційні гарантії безплатності медичної допомоги, значна частина медичних послуг стала по суті платною. Неофіційна оплата послуг лікаря стала розповсюдженим явищем, ії розмір часом надмірно високий і тому недоступний для більшості пацієнтів [1].

Медичне страхування може слугувати реальною альтернативою бюджетному фінансуванню, яке вже не спроможне забезпечити конституційне право громадян на отримання безоплатного медичного обслуговування. Саме тому, впровадження медичного страхування повинно стати пріоритетним завданням на державному та місцевому рівнях.

В Україні впровадження обов’язкового медичного страхування знаходиться на етапі розвитку. Вітчизняний уряд вже більш як 10 років готується до запровадження системи обов’язкового медичного страхування: підготовлено законодавчу базу, яка гарантує громадянам право на обов’язкове медичне страхування, розроблені кілька проектів законів про обов’язкове медичне страхування . В основу проведення обов’язкового медичного страхування закладаються програми обов’язкового медичного обслуговування. Ці програми визначають обсяги й умови надання медичної та лікувальної допомоги населенню. Програма охоплює мінімально необхідний перелік медичних послуг, гарантованих кожному громадянину, який має право ними користуватися [3].

Як повідомила один з авторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва, впровадження обов’язкового медичного страхування планується впровадити в чотири етапи. На першому етапі страхові внески будуть оплачувати роботодавці в обсязі 1,5-2% місячного фонду заробітної плати підприємства, а внески само зайнятих забезпечать місцеві бюджети за рахунок єдиного податку. Другий етап також передбачає введення и оплати страхового внеску за рахунок доходів працевлаштованих громадян у розмірі 30-35 грн. в місяць. Самозайняті особи будуть платити вдвічі більше. На третьому етапі автори законопроекту планують забезпечити за рахунок державного бюджету страхування дітей, пенсіонерів, солдат строкової служби і безробітних. Останнім кроком стане доведення розміру страхових відрахувань для роботодавців і працівників до 3-4% від щомісячного фонду заробітної плати і доходу співробітників [4].

Отже створення й функціонування фонду обов’язкового медичного страхування поступово візьме на себе державні гарантії перед громадянами по наданню захисту здоров’ громадян – учасників даної системи, тим самим послабивши напругу на держбюджет. За оцінками експертів, обов’язкове медичне страхування дасть нашій медицині додатково 24-25 млрд. грн. в рік. « Оскільки в поточному році на потреби охорони здоров’я виділено всього 32 млрд. грн. – це істотна сума для галузі», - підкреслила Тетяна Бахтєєва [4].

Отже система обов’язкового медичного страхування, на відміну від державного фінансування, забезпечить оплату медичної допомоги за надану медичну послугу, створить умови для розвитку ринкових відносин у системі охорони здоров’я, надасть можливість розвитку самоврядування закладів охорони здоров’я.

Література:

1. Кондрат І.Ю. Проблеми запровадження та перспективи розвитку обов’язкового медичного страхування в Україні /І.Ю. Кондрат // Науковий вісник НЛТУ України. -2010. –Вип. 19.3. – с. 247-252.

2. Новосельска Л.І. Шляхи запровадження медичного страхування в Україні / Збірник науково-технічних праць //Науковий вісник. – 2011.- Вип. 18.1. – с. 82-85.

3. Шолота М.Г. Медичне страхування в Україні: проблеми та перспективи його впровадження [Електронний ресурс] / М.Г. Шолота // Буковинська державна фінансова академія. -2010. Режим доступу : [ http: //www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Economics/63485.doc.htm.]

4. Інтернет-джерело: «В Україні з’явиться обов’язкове медичне страхування» [Електронний ресурс] – http://news.online.ua/191476/