УДК 338.5.001:338.432

Ціни та ціноутворення на продукцію аграрних підприємств: теоретичний аспект

Мазуренко Т.Р, студентка

Науковий керівник – Кошельник В.М., асистент

Вінницький національний аграрний університет

У статті розглянуті теоретичні аспекти формування ціни на продукцію підприємств аграрної сфери, обґрунтовано вплив цінової політики на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності агроформувань.

Постановка проблеми. В сучасних ринкових умовах господарювання ціна стає економічним підґрунтям переходу аграрного виробництва на інтенсивну основу та ведення розширеного відтворення сільського господарства. Оскільки екстенсивний тип відтворення вітчизняного аграрного виробництва не дозволяє товаровиробникам знижувати собівартість сільськогосподарської продукції, ціна залишається єдиним джерелом підвищення рівня прибутковості та конкурентоспроможності продукції сільського господарства. Тому, питання ціноутворення є основою забезпечення економічного інтересу аграрних підприємств, сприяє мотивації аграрної праці та підвищенню добробуту селян.

Аналіз останніх досліджень. Питаннями ціноутворення на продукцію аграрного виробництва займаються такі відомі вчені – економісти, як Андрійчук В.Г., Кристальний О.В., Месель-Веселяк В.Я., Саблук П.Т., Шпичак О.М. та ін. Однак сучасний стан розвитку цінових відносин між суб’єктами агропромислового ринку вимагає пошуку нових підходів до удосконалення процесу ціноутворення.

Метою статті є дослідження процесу формування ціни на аграрну продукцію, визначення факторів, що на нього впливають, обґрунтування впливу цінової політики на досягнення дохідності сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах господарювання й пошук шляхів її удосконалення.

Виклад основного матеріалу. Поєднання категорій «ринок» та «ціна» обумовлено товарним виробництвом. Ціна розташована в «центрі» серед основних елементів процесу виробництва, які виступають у ролі факторів її утворення: виробничі та ринкові. Ціна є важливим регулятором взаємодії суб’єктів ринкових відносин. Вона тісно пов’язана із законом вартості, який, як відомо, виступає головною рушійною силою економічного розвитку.

Ціну на продукцію підприємств аграрної сфери можна визначити за допомогою багатьох методів, застосування яких по різному впливає на її величину. При виборі методу ціноутворення в сільськогосподарських підприємствах необхідно оцінити не тільки понесені витрати, а і врахувати попит на запропоновану продукцію, чітко визначити якість своєї продукції та можливість її конкурентоспроможності на ринку.

При формуванні ціни на продукцію досить вагомий вплив мають виробничі фактори. Їх взаємозв’язок є прямо та зворотно пропорційним. З одного боку ціна на підприємстві формується під впливом вже визначених витрат при виробництві та бажаним рівнем прибутку, з іншого боку стихійна ринкова ціна може знижувати рівень прибутку підприємства при вже понесених витратах на виробництво цієї продукції. Мова йде про те, що попит і пропозиція є особливими ринковими елементами, які формуються під впливом кількості продукції, що пропонується, її якості та асортименту. Зміна останніх суттєво впливатиме на коливання ціни [2].

Існуюча цінова політика та кон’юнктура аграрного ринку здійснюють активний вплив на ефективність реалізації сільськогосподарської продукції та кінцеві результати господарської діяльності аграрних формувань. Однак, цінова динаміка на протязі останніх років в аграрному секторі економіки є досить нестійкою. Нестабільність цін на сільськогосподарську продукцію обмежує відтворювальний потенціал сільськогосподарських підприємств та вносить дестабілізуючий вплив у процесі відтворення. Така ситуація не дозволяє товаровиробникам сформувати достатні для відтворення обсяги нагромаджень, доходи товаровиробників нестабільні й часто не відшкодовують понесені витрати на виробництво сільськогосподарської продукції [1]. Тому, основними завданнями цінової політики на сучасному етапі розвитку економічних відносин є: досягнення паритету цін на аграрну і промислову продукцію, відповідного рівня доходів сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення населення продуктами харчування, а промисловість – сировиною. При цьому цінова політика повинна ґрунтуватися на поєднанні вільного ціноутворення з державним регулюванням цін на сільськогосподарську продукцію, посиленні антимонопольного контролю за цінами на ресурси першої сфери АПК, на енергоносії та виробничі послуги для сільськогосподарських товаровиробників [3].

Розвиток цінового механізму, його удосконалення можуть забезпечити позитивні результати лише за умов органічного поєднання процесу ціноутворення з фінансово-бюджетною, кредитною та валютно-грошовою системами, політикою щодо підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. Активну роль при цьому повинна відігравати держава, яка на основі економічних і адміністративних методів має забезпечити створення сприятливих умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Одним із важливих принципів державного регулювання функціонування цінового механізму є його антимонопольна спрямованість, сприяння розвитку вільної конкуренції шляхом встановлення граничних цін на продукцію монопольних підприємств і об'єднань. Ціновий механізм повинен стимулювати підвищення якості продукції до рівня світових стандартів. У процесі його формування регулюючу роль держави слід спрямувати на поступове наближення внутрішніх цін до цін, які складаються на світовому ринку на продукцію аналогічної якості.

Висновки. Таким чином, удосконалення цінової політики повинно спрямовуватися:

– на першому етапі – на створення, як мінімум, умов для простого відтворення виробництва продукції в основних галузях сільського господарства на основі запровадження цін підтримки (заставних і гарантованих цін) на квотовану (стратегічну) в межах продовольчої безпеки країни сільськогосподарську продукцію [4];

– на другому етапі – на стабілізацію і створення економічних передумов для розширеного відтворення на основі дотримання цінового паритету шляхом вільного ціноутворення та, при необхідності, введення еквівалентних цін (цін для забезпечення розширеного відтворення).

Таким чином, на сучасному етапі розвитку цінової політики, необхідно стабілізувати і продовжувати здійснювати економічне регулювання цін на продукцію сільського господарства та підтримку доходів аграрних товаровиробників.

Література:

1. Бурдейна Н.М. Ціноутворення і ціни на продукцію сільського господарства / Бурдейна Н.М. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ekhp/2011_4/st18.pdf

2. Болтянська Л.О. Теоретичні засади механізму ціноутворення продукції садівництва / Болтянська Л.О. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau

3. Титарчук І.М. Державний вплив на ціноутворення в аграрному секторі / І.М. Титарчук // Університетські наукові записки. – 2005. – №1-2 (13-14). – С. 380-383.

4. Васільєва Л.М. Особливості ціноутворення в аграрному секторі економіки розвинутих країн / Л.М. Васільєва // Держава і регіони. – 2007. – №2. – С. 59-61.