Экономические науки / 3. Финансовые отношения

К.е.н. Тельнова Г.В.

Донбаська державна машинобудівна академія, Україна

Застосування ситуаційного аналізу у фінансовому управлінні інтегрованих корпоративних структур

Ефективна реалізація концепції фінансового менеджменту ІКС має визначатися управлінням в кожній окремій ситуації, яка характеризується певними проблемами. Розв’язати це завдання можливо впровадженням ситуаційного аналізу, який у поєднанні з нейромережевим моделюванням та моделями нечіткої логіки має допомогати фінансовому керівництву корпоративної структури всіх рівнів принимати найбільш оптимальні управлінські рішення із багатьох альтернативних варіантів. Застосування ситуаційного аналізу у системі фінансового менеджменту ІКС обгрунтовується також тим, що в управлінні фінансами ПКС однієї галузі (тим більше – однієї корпоративної структури) є багато спільного – вони мають одну мету та споріднені проблеми. Отже, за допомогою ситуаційного аналізу стає можливим застосування єдиного гнучкого та адаптивного до змін алгоритму прийняття рішень щодо групи ПКС.

Послідовність етапів з розробки моделі ситуаційного аналізу для досліджуваних підприємств корпоративної структури включала наступні етапи:

1) аналіз фінансового стану підприємств;

2) виявлення загальних проблем в управлінні фінансами та факторів впливу на них;

3) обгрунтування мети та концепції фінансового менеджменту ІКС;

4) виявлення об’єктів (фінансових ресурсів та фінансових взаємовідносин) та суб’єктів управління, які потребують корегування (розділ 4), їх взаємозв’язок та характеристики впливу;

5) побудова ситуаційного вирішення проблем.

Розробимо приклад застосування ситуаційного аналізу для досліджуваних підприємств холдингу «Гірничі машини». Так, фінансовий аналіз дозволив нам зробити висновок про низький рівень абсолюної платоспроможності підприємств, їх незначну фінансову стійкість, зниження ділової активності. В той же час, аналіз структури балансу показує значну питому вагу дебіторської заборгованості у 2011 році – на ПАТ ДМЗ вона складає 77,9%, на ПАТ ДЕЗ – 44,8%, на ПАТ ДГМ – 44,5% від всього майна.

Оскільки дебіторська заборгованість – це відвернення оборотних коштів з діяльності підприємства (заборгованість підприємств, організацій, інших осіб та співробітників даному підприємству), вона означає безпроцентну позику клієнтам. У разі її виникнення підприємство щонайменше втрачає відсоток від дебіторської заборгованості в розмірі відсотку рентабельності підприємства або відсотка за вкладами банку, оскільки вилучені кошти могли бути використані у виробництві або якщо ці кошти вільні – на депозитах в банках. Звідси виникають проблеми фінансових ускладнень, підприємство відчуває брак коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів у дебіторській заборгованості призводить до уповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинне бути зацікавленим у скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків своєчасного оформлення розрахункових документів, передплати, впровадження вексельної форми розрахунків тощо.

Одним із методів розрахунку з покупцями має бути метод, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами – надання знижок за дострокової оплати. Відомо, що за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємствам корпоративної структури вигідніше зробити знижку на реалізований товар за умови швидкої оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити більшу суму в результаті інфляції.

Таким чином, проблеми підприємств та ситуаційні моделі їх вирішення представлені на рис. 1.

Рис. 1. Приклад застосування ситуаційного аналізу у фінансовому менеджменті ІКС по відношенню до ПКС (розроблено автором)

Таким чином, керівництву ІКС необхідно звернути увагу на наступні загальні рекомендації, що дозволять краще управляти дебіторською заборгованістю:

– контролювати стан розрахунків із покупцями при простроченій заборгованості;

– застосовувати попередню оплату, вексельну форму розрахунку;

– вивчати фінансовий стан покупців для набуття впевненості щодо його платоспроможності;

– орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великим покупцями;

– використовувати метод надання знижок у разі дострокової оплати тощо.

Отже, покращення фінансового стану підприємств, що досліджуються, можливе у разі відшкодування дебіторської заборгованості, яку, у відповідності до ситуаційного аналізу, пропонується спрямувати на підвищення абсолютної ліквідності (збільшення грошових коштів) та фінансової стійкості (погашення поточних зобов’язань). Варіанти співвідношення таких змін відбивається у ситуаційних моделях, які буде оцінено у нейромережевому моделюванні.